Польща. Люблін – місто натхнення та історії

Люблін – одне з найстаріших польських міст, яке неофіційно називають «столицею Східної Польщі».  Люблін – столиця люблінського воєводства і є дев’ятим містом за величиною у Польщі. Воно розташоване між Краковом і Вільнюсом, за 99 км від кордону з Україною. Багатовікова історія та неймовірна архітектура цього міста щоразу привертають увагу туристів з усього світу. Місто є одночасно й сучасним, яке динамічно розвивається. Це великий економічний, освітній і культурний центр Східної Польщі.

   Тут є чимало цікавих локацій, що приваблюють туристів: чудова давня архітектура, урбаністичність та неймовірна природа.

    Трохи історії.

   Перші постійні поселення на люблінській землі з’явилися на початку середньовіччя, хоча археологічні знахідки вказують на присутність різних культур задовго до цього.  Найбільш ранні поселення відносять до VІ ст., що підтверджують знахідки на пагорбі Чвартек у передмісті Любліна. Цілком імовірно, шо навколишні пагорби, зокрема, земля сучасного люблінського Старого міста, також були в той час заселені.

   У Х ст. була споруджена дерев’яна оборонна споруда, пізніше кам’яна. Також у Х – ХІ ст. поселення Чвартек перетворилося на важливий торговий центр. Найважливіший історичний документ, де згадується Люблін, датується 1198 роком. Люблін був польським прикордонним поселенням на кордоні з руськими князівствами. Знаходження Любліна на східних кордонах польських земель визначило його  військове значення. Фортеця, що стала місцем  перебування каштелянів, вперше згадується в історичних джерелах з 1224 року. 1205  року місто невдало місяць облягав галицько-волинський князь Роман Мстиславич. 1241 року Люблін зруйнували татари. У 1243 році Люблін двічі намагався захопити руський князь Данило Романович (Галицький). 1244 року місто спустошили литовці, пруси та ятвяги. Того ж 1244 року на деякий час, десь на кілька місяців, зайняв Данило Романович.  1260 року домініканці збудували католицький костел архангела Михаїла. Близько 1292 року місто та усю люблінську землю захопив і приєднав до Галицького князівства руський князь Лев Данилович. 1303 року місто обложило польське військо, надіслане королем Вацлавом. Через брак харчів руський гарнізон був змушений був здати місто й покинути Люблінщину.

   У 1317 році під час правління князя Владислава І Локетка місто отримало Магдебурзьке право. Казимир ІІІ оцінив  стратегічну важливість міста, оточив його в 1341 році оборонними стінами. 1341 року Казимир ІІІ здобув біля Любліна перемогу над татарами.

   1392 року місто отримало значні  торговельні привілеї від короля Владислава ІІ Ягайла, а зі зближенням між Польщею та Литвою, стало місцем значної частини торгівлі між двома країнами. 1474 року Казимир ІV Ягеллончик зробив місто столицею новоствореного Люблінського воєводства. У ХV і ХVІ ст. місто швидко зростало. Протягом ХVІ ст. кілька разів були проведені засідання сейму. 26 червня 1569 року на одному з найважливіших сеймів було укладено унію Польщі та Литви в єдину державу – Річ Посполита. 1578 року Люблін став центром проведення коронного трибуналу.

   У місті діяло українське православне братство, створене 1586 року при церкві Святого Спаса. Доброчинцями братства були чільні руські князі – Костянтин Острозький, Юрій Чарторийський та інші. 1607 року при братстві відкрито школу. У середині ХVІІ ст. церква Святого Спаса стала належати греко-католицькому ордену василіян. З другої половини ХVІ ст. протестантськийи рух охопив Люблін. Приблизно в той же час була також створена одна з найбільших єврейських громад Польщі.

   У ХVІІ ст. епідемія в місті забрала життя більш ніж 5 тисяч жителів. 1655 року місто на чотири місяці було захоплене московсько-козацьким військом (московитами керував Петро Потьомкін, українськими козаками – Данило Виговський). Наступного 1656 року воно постраждало від шведського вторгнення, що трапилося в ході Північної війни. 1703 року Август ІІ Фрідріх надав місту привілеї, що порівняли його в правах із Краковом.

   1792 року місто окупували російські війська. Після третього поділу Польщі, 1795 року Люблін відійшов до Австрійської імперії. Від 1815 року за умовами Віденського конгресу Люблін включений до Королівства Польського у складі Російської імперії. Був центром Люблінської губернії.

   1864 року закритий монастир василіян. 1877 року запущена залізниця сполученням Варшава – Ковель, яка простимулювала промисловий розвиток міста. Населення міста виросло майже удвічі.

   Правління Російської імперії закінчилося 1915 року, коли місто було окуповане  німецькою та австро-угорською арміями. У той час єврейська громада становила близько 40% від населення Любліна.

   Наприкінці жовтня 1918 року після проголошення створення Української держави на території колишніх австрійських володінь у Галичині, Володимерії та Буковині український синьо-жовтий штандарт був піднятий над українізованою військовою частиною в місті. Польська владав з допомогою підрозділів польських легіоністів змогла захопити цю частину.

   Після утворення незалежної Польщі Люблін став центром Люблінського воєводства.

   Під час німецької окупації міста, що почалася 1939 року, населення, зокрема місцеве єврейське, було об’єктом серйозного гноблення з боку окупантів.  Місто було адміністративним центром однойменного дистрикту і водночас осередком основних німецьких зусиль щодо винищення євреїв в окупованій Польщі.  Єврейське населення вимушене було жити в гетто. Між 17 березня та 11 квітня 1942 року більшість мешканців гетто – близько 26 тисяч осіб – були депортовані до винищувального табору Белжець, решта – до Майданека (великий концентраційний табір, створений на околиці міста). Більшість із них загинули.

   24 липня 1944 року до міста увійшла радянська армія, німецька окупація змінилася московсько-більшовицькою і воно стало тимчасовою столицею контрольованої комуністами Польщі. 23 жовтня 1944 року в Любліні був заснований університет Марії Кюрі-Клодовської. Столиця була перенесена до Варшави у січні 1945 року.

   Мені теж пощастило відвідати Люблін та на власні очі побачити та переконатись, як  тут поєднуються старовина та сучасність. Тому я пропоную свій перелік пам’яток та цікавих місць, які мені особисто довелось відвідати та побачити. А ви цей перелік можете продовжити.

Що  можна побачити та відвідати у Любліні?

·         Старе місто.

Старе місто є одним з найкрасивіших архітектурних місць у Польщі. Більша його частина – це оригінальні будівлі з історичними пам’ятками. Зазвичай, саме звідси  туристи починають свою прогулянку та перше знайомство з Любліном. Вирушають до Краківської брами, яка є візитівкою міста та завершують прогулянку Градською брамою.

·         Краківська брама.

Краківська брама побудована у першій половині ХІV ст. В давні часи її ще називали Вищою брамою. Краківська брама – це південно-західний в’їзд у місто і один з архітектурних символів міста.

Брама отримала свою назву через те, що була розташована з боку шляху, який вів до тодішньої столиці Польщі – Кракова. Забудова будинками Люблінського середмістя навколо цієї дороги призвела до формування теперішньої центральної вулиці Любліна Краковського Пшедмешчя.

За часів правління Стефана Баторія в ній було встановлено баштовий годинник, згодом башту вкрили куполом, а навколо неї прибудували балкони з балюстрадами для міських сурмачів та стражників.

У Краківській брамі розмістився  музей історії Любліна. Тут працює постійна виставка «Історія міста», яка розповідає про події, починаючи із заснування міста до 1944 року. Зокрема відвідувачі можуть оглянути в музеї копію акту про міські права Любліна, виданого Владиславом Локетком 15 серпня 1317 року, а також дзвін 1585 року.

Краківська брама

·         Гродська брама.

   Гродська брама, або як її ще називають Жидівська – це ще одні ворота  міста. Існує ще давня назва – Нижня брама (як ми уже знаємо, що Верхня брама – це Краківська брама). Історично слугувала місцем переходу між християнською та єврейською частинами міста. Звідки і назва Жидівська брама.

   Брама Гродська, разом із Краківською брамою, стала одним із перших мурованих елементів захисної системи середньовічного Любліна. Збудована в 1342 році за розпорядженням Казимира ІІІ Великого, спершу мала висоту 12 м і квадратний план. Склепіння не було, однак над проїздом розташувалось приміщення для стражників міста.

   Брама з’єднує Старе місто та Люблінський замок. Раніше її називали Жидівською (Єврейською), оскільки за нею простягався єврейський квартал. А в часи Другої світової війни в цьому районі було розташоване гетто.

   Варто завітати на виставку центру «Брама Гродська – Театр NN» під назвою «Люблін. Пам'ять місця», що розповідає про єврейську сторінку історії міста, жорстоко вирвану з літописів.

 Гродська брама

·         Ринкова площа та Королівський трибунал.

   Серцем Старого міста є Ринкова площа, відзначена з нагоди заснування у 1317 році – її лінії засновані на контурах колишніх набережних, на вигині стародавніх валів,  через що фасади не ідеально перпендикулярні один одному. Закладено на плані близькому до квадрату, його неправильна форма нагадує трапецію із сторонами 62 м і 72 м. Межі ринку були визначені після отримання містом Магдебурзького права.

   У його центральній частині знаходиться Стара ратуша, яка з 1578 року служила резиденцією Коронного трибуналу – вищої апеляційної інстанції для малопольських дворян. Король Стефан Баторій зрікся своїх прав найвищого судді на користь шляхетського станового суду. Від того часу найвищим (апеляційним) судом для шляхти став Коронний трибунал.

   Нині під будівлею Коронного трибуналу починається створений у 2006 році туристичний Люблінський підземний маршрут, а у самій будівлі міститься відділ реєстрації актів цивільного стану. Протяжність підземного маршруту 280 м, там є 14 таємничих кімнат.

   У свою чергу, навколо Ринкової площі розташовані історичні кам’яниці.

Ринкова площа та Королівський трибунал

·         Костел Святого Станіслава

   Домініканський костел Святого Станіслава є одним з найстаріших храмів міста, який нещодавно відсвяткував своє 750-річчя.

   Вперше отці-домініканці зафіксовані в Любліні у 1253 році. Побудований костел у 1342 році на кошти польського короля Казимира ІІІ Великого, на місці дерев’яного храму Святого Хреста. Він був призначений для домініканських ченців, що оселилися у Любліні впродовж ХІІІ ст. Монастир поставав поступово: у 1342 році побудовано східне крило, перебудовано наприкінці ХVІ ст., решту крил збудовано у 1635 – 1670 рр. Історія костелу пов’язана з реліквією Святого Хреста, яка знаходилась там від початку ХV ст.,  перевезені з Києва, які було украдено в 1991 році. 

Домініканський костел Святого Станіслава

·         Архікафедральний собор

   Архікафедральний собор у Любліні називається Церква святого Іоанна Хрестителя і святого Іоанна Євангеліста і є найбільшим собором у Любліні.

   Заснований собор ХVІ ст. Бернардом Мацієвським – католицьким єпископом та Примасом Польщі для ордена єзуїтів. Будівництво розпочалося в 1586 році за проєктом архітекторів Іоанна Марії Бернардоні та Йосипа Брика. Собор став найпершою ластівкою бароко в Польщі. Освячення храму відбулося 25 квітня 1604 року єпископом Бернардом Мацієвським. Будівельні роботи були повністю завершені у 1625 році. У 1752 році церкву було перебудовано після сильної  пожежі. Над інтер’єром церкви працювали багато відомих майстрів свого часу. Усі фрески виконані скульптором Джоном Мейєром. Поруч з вівтарем було створено статуї, зокрема святого Ігнатія Лойоли.

Церква святого Іоанна Хрестителя і святого Іоанна Євангеліста 

·         Тринітарська вежа

   Поруч з Кафедральним собором стоїть 64-метрова Тринітарська вежа або Дзвіниця святої трійці, яка вважається найвищою спорудою Старого міста. На місці, де зараз стоїть неоготична вежа, у Середньовіччі стояла маленька фіртка в оборонних мурах міста, яку під кінець ХVІ ст. перебудовано на браму.

   Всередині башти знаходиться музей архиєпархіального культового мистецтва, там можна побачити картини, ікони, стародавні релігійні скульптури, музичні інструменти, дзвони. Найбільш цінним є дзвін Марія, бо є найбільшим у всьому Люблінському воєводстві, почути його можна лише на свята. А з оглядового майданчика відкриваються захоплюючі краєвиди міста та околиць.

Тринітарська вежа або Дзвіниця святої трійці

·         Площа Фарна

   Площа Фарна розташована в найстарішій частині Старого міста. У цьому місці були виявлені предмети ще з періоду 3000 років до н.е., а також сліди ранніх поселень. Назва площі походить від готичної парафіяльної церкви Святого Михаїла (фарна церква або фара – найважливіший храм у місті). З її виникненням пов’язана легенда про сон князя Лешека Чорного. Фара стояла тут з ХІІ ст., коли у зв’язку з аварійним станом її було демонтовано. У ній знаходилась найстаріша з парафій у Любліні, а будівля протягом кількох століть становила один з найбільш характерних елементів панорами міста.

   На площі можна побачити реконструкцію фундаменту храму та його бронзовий макет висотою 1,6 м.

Площа Фарна

·         Скульптура «Чарівник із Любліна»

   Піднімаючись від площі Фарна в напрямку ринку або ж навпаки, обов’язково дивіться вгору. На мотузці вгорі ви побачите скульптуру чарівника, який балансує на мотузці.

   Це Яся Мазур, вигаданий персонаж із роману «Чарівник із Любліна», який написав Ісак Башевіс Зінгер, лауреат Нобелівської  премії.

 У 1979 році вийшов фільм «Чарівник із Любліна», режисер Менахем Голан. 

Скульптура «Чарівник із Любліна»

·         Котяча крамниця.

   Відразу, пройшовши через Гродську браму і потрапивши у Старе місто, зліва ви побачите котячу крамницю.

   Там можна побачити 77 різних малюнків котів, усі вони розміщені там на згадку про одного з найвідоміших Люблінських митців всіх часів – Анджея Кота. У перекладі з польської «Кот» означає «кішка».

   Значну частину свого життя Анджей Кот прожив по сусідству.

   Більше інформації можна дізнатись в моєму окремому пості «Польща. Люблін. Старе місто».

Котяча крамниця

·         Люблінський замок

   Люблінський замок – оборонний і палацовий архітектурний комплекс, споруджений у ХІІ ст.

  Зачатки замку пов’язані зі створенням Люблінському каштеляну у ХІІ ст. За часів правління Казимира ІІ Справедливого, укріплене дерев’яне місто було зведено на пагорбі, підкріплене земляним валом. У другій половині ХІІІ ст. на південному схилі пагорба у романському стилі була споруджена головна кам’яна вежа замку – оборонно-житлова споруда, що була першим цегляним об’єктом замку. Фундатором наймовірніше був польський король Болеслав V Сором’язливий. Донжон у висоту 30 м та має три наземних поверхи, а його стіни товщиною 3 метри.

   Близько 1520 року Сігізмунд Старий ініціював реконструкцію замку у вражаючу королівську резиденцію в стилі ренесансу, в якій, серед іншого, працювали італійські майстри з Кракова. Збудована нова брама з вежею, чотирикутна вежа, міська кам’яниця та прикрашений аттиками королівський палац. У 1569 році, на півдорозі між Краковом і Вільнюсом,  у палаці засідав сейм, на якому було підписано акт польсько-литовської злуки – знамениту Люблінську Унію, завдяки якій виникла найбільша держава Європи – Річ Посполита.

  На території замку також є вежа - Люблінський донжон – одна з найстаріших споруд на території сучасної Польщі. Іншою найдавнішою пам’яткою на території Люблінського замку є замковий костел Святої Трійці з унікальними фресками, з даху якого можна оглядати чудовий краєвид Старого міста. Більше інформації можна дізнатись в моєму окремому пості «Польща. Люблінський замок».

Люблінський замок

·         Краківське передмістя

   Прогулявшись Старим містом Любліна і вийшовши через Краківські ворота, прогулянку можна продовжити  і насолодитись не менш цікавими місцями міста та поринути в трохи іншу атмосферу. Пройшовши крізь Краківські ворота, ви одразу потрапите на невеличку площу  Владислава Локетека, яка одразу переходить у Краківське передмістя – одну з найголовніших вулиць Любліна.

   Якщо дивитись з боку Краківської брами, променад відкривається Новою ратушою 1828 року.  Однією з відомих родзинок міста є «Люблінський хейнал». Щодня о 12 годині з балкона ратуші лунає унікальна музика. Ця мелодія налічує понад 400 років. Її автор невідомий, але ім’я сурмача, який виконує мелодію, стає легендою та історією.

   Поруч з новою ратушою знаходиться костел Святого Духа. Виник він, як лікарняний храм, разом з лікарнею Святого Духа. Знаходився він за межами Старого міста.

   А ще на Краківському передмісті можна побачити фонтанчик з козеням. Люди люблять призначати це місце, як місце зустрічей – біля маленького фонтану з козеням. Козел є символом Любліна, його зображення можна побачити на гербі.

   Прогулянка Краківським передмістям є, безперечно, одним з найкращих місць для прогулянок у Любліні. Тут також можна помилуватись красивою архітектурою. По обидва боки вулиці розташовано безліч закладів харчування: точки з продажу морозива, фаст-фуди, кафе та ресторани. Є багато цікавих крамничок. Вулиця пішохідна, жодного виду транспорту ви тут не побачите.

Краківське передмістя

·         Литовська площа

   Продовженням Краківського передмістя та ще одним місцем, яке варто відвідати є Литовська площа. Тут є як історичні пам’ятки, так і сучасні будівлі. Тут є торговий центр, кафе, невеличкі крамнички. Заснована Литовська площа  в ХІХ ст. і спочатку називалася Військовими Парадами, бо тут дійсно проводились військові паради. Зараз тут є цікаві давні будівлі. За переказами саме тут перед затвердженням договору зустрічалася знать Польщі та Литви, звідси й сучасна назва площі.

   Тут же встановлено пам’ятник Литовської унії, що є символом міста і нагадує про багатокультурну, багаторелігійну історію Любліна та Речі Посполитої. Також на площі є пам’ятник маршалу Юзефу Пілсудському, поруч знаходиться пам’ятник Невідомому солдату.

   Головною окрасою площі є мультимедійний фонтан, який презентує шоу світла і звуків.  Як правило, він працює в теплий період року і дає можливість спостерігати за лазерним шоу з музичним супроводом майже кожного вечора о 21.00.

   У Любліні є багато красивих палаців, які раніше належали могутнім люблінським родинам. Найбільш пишні знаходяться на Литовській площі А також саме тут знаходиться інсталяція «Я люблю Люблін».

   Більше інформації можна дізнатись в моєму окремому пості «Польща. Люблін. Краківське передмістя та Литовська площа»».

 Литовська площа та мультимедійний фонтан

·         «Портал» із Любліна у Вільнюс.

   У Литовському Вільнюсі та польському Любліні відкрили «портали» - інсталяції, які сполучають два міста, розташованих на відстані 600 км одне від одного.

   Портал проєктували у Вільнюському технічному університеті. У Вільнюсі  «портал» встановили біля залізничного вокзалу, у Любліні – на Литовській площі.

   Завдяки великим екранам та камерам мешканці двох міст можуть бачити одне одного в реальному часі та комунікувати. Цифровий міст навмисне зробили у вигляді кола, щоб він нагадував просторові портали з наукової фантастики.

   «Людство зіштовхнулось з безліччю загроз, таких як соціальна поляризація, зміни клімату, економічні кризи. Якщо придивитися, проблема не в тому, що бракує чудових вчених, активістів, лідерів або нових технологій. Проблема у трайбалізмі, браку емпатії та недалекості поглядів на світ, який для нас нерідко обмежується національними кордонами», – пояснює автор ідеї Бенедіктас Гіліс, президент фонду свого імені. 

«Портал» із Любліна у Вільнюс

·         Церква Успіння Пресвятої Діви Марії (римо-католицький костел)

   Церква була побудована в 1412 – 1426 роках для Ордену Святої Бригіти в якості жертвоприношення королю Владиславу Ягелло за перемогу в Грюнвальді, передбаченого Святою Бригітой. За традицією, церква була побудована тевтонцями в час битви. Після того, як будівництво було завершене, король повернув їм свободу. Тевтонські лицарі не повернулись, а залишили свої орденські покрови та заклали поселення неподалік Любліна.

   Церква була побудована вздовж дороги, що веде до Кракова, яка з часів Ягелло стала найважливішою дорогою, що з’єднувала Вільнюс і Краків.

   Цікавим фактом є те, що до церкви треба заходити сходами вниз. Це свідчить про різницю рівня землі перед церквою в ті часи, коли вона будувалась і зараз.

   Інтер’єр прикрашає ліпнина Люблінського ренесансу у формі ребер і медальйонів з фігурними і рослинними мотивами першої половини ХVІІ ст., неоготичні вівтарі та кафедра початку ХХ ст.. Увагу привертають дерев’яні та кам’яні лави з картинами ХVІІ ст. які зображують сцени з життя Святої Бригіти.

   Відвідувачі мають доступ до склепів та церковної вежі. На даху церкви знаходяться готичні поліхроми ХV ст.

Церква Успіння Пресвятої Діви Марії (римо-католицький костел)

·         Саксонський сад

   Саксонський сад є накрасивішим парком у Любліні  та  ідеальним місцем для тихого і сокійного відпочинку від міської метушні.

   Парк був створений у 1837 році з ініціативи Ігнатія Любовецького, президента комісії Люблінського воєводства, за проєктом інженера Фелікса Бечінського. Плануючи сад, архітектор звернувся до досвіду вже наявних парків, зокрема до парку Чарторийських у Пулаві, який був дуже популярним.

   Найстаріший об’єкт у парку – каплиця Божої страсті  1736 року. Це – пам'ять про чуму, яка винищила жителів Любліна в ХVІІ ст. Відомий об’;єкт – сторожка. Її проєкт розроблений в 1888 році Маріаном Яржинським.

   Нині Саксонський парк розкинувся на понад 12 га землі, на якій росте близько 2500 дерев, багато кущів і багаторічних рослин. Парк був внесений до реєстру пам’ятників природи.

   Більше інформації можна дізнатись в моєму окремому пості «Польща. Люблін. Саксонський сад».

Саксонський сад

·         Центр зустрічі культур

   Центр зустрічі культур – це мистецький осередок з галереями, кінотеатром, барами і театрами. Тут проходять концерти і театральні постановки.  Цю сучасну будівлю спроєктував Болеслав Стельмах. Постала ця будівля на місці театру, який почали зводити в 70-х роках, але так ніколи й не завершили.

   Сьогодні – це сучасна будівля, де можна поринути у світ сучасного мистецтва, відвідати театр чи просто відпочити або цікаво провести час. Але найцікавішим є, безперечно, скляний коридор, звідки відкриваються неймовірні краєвиди. Це місце повинен відвідати кожен, щоб зробити яскраві незабутні фото.

  Більше інформації можна дізнатись в моєму окремому пості «Польща. Люблін. Центр зустрічі культур».

Центр зустрічі культур

·         Дах торгового центру Vivo

   Сучасний центр був спеціально спроєктований для зручності покупців. Відкритий був у 2015 році. Спочатку центр мав назву Tarasy Zamkowe, а в 2019 році він був проданий і після ребрендингу отримав нову назву Vivo.

   Це поєднання сучасної будівлі і природи. Особливістю є дах з прозорими вікнами та садом.  Красиве і корисне архітектурне рішення, адже воно знижує затрати на кондиціонування і опаленняю. А ще це екологічно. Саме звідси і перша назва була – тераси з видом на замок.

   Він засіяний травою та засаджений деревами. Тут можна не тільки гарно сфотографуватись, але й чудово відпочити.

   На даху багато відпочинкових зон, влітку встановлюють цікаві локації, дитячий майданчик з іграшками, є спортивні зони з тренажерами, а також літній кінотеатр.  А ще звідси відкриваються чудові краєвиди на місто.

   Більше інформації можна дізнатись в моєму окремому пості «Польща. Люблін. Дах торгового центру Vivo ».

Дах торгового центру Vivo

·         Ботанічний сад

Ботанічний сад Університету Марії Складовської-Кюрі у Любліні було засновано 23 лютого 1965 року.

Ідея створення університетського ботанічного саду в Любліні виникла в 1944 році. Професор Юзеф Мотика та Адам Пашевський сформували комітет, який займався проєктом створення саду на території маєтку Славінек. Головна мета утворення саду – це збір і документування, а також захист рослин з різних природних зон світу.

В даний час колекція ботанічного саду включає понад 1600 видів дерев та чагарників, понад 3300 рослин, а також 1600 видів тепличних рослин.

Ботанічний сад використовується працівниками університету для наукових досліджень та навчання, а мешканцями та гостями міста – для відпочинку.

Більше інформації можна дізнатись в моєму окремому пості «Польща. Люблін. Ботанічний сад».

Ботанічний сад

·         Народний парк

   Народний парк розмістився на площі у 22 га, біля річки Бистриця. Парк дуже цікавий, сучасний, тут кожен може знайти для себе заняття за інтересами. Тут буде  цікаво і дітям, і дорослим, і людям похилого віку. В парку можна активно відпочити. Тут є дитячі ігрові майданчики, спортивні майданчики з різноманітними тренажерами,  пішохідні маршрути, обладнані місця для гри в шахи та  багато інших зон для розваг та відпочинку.

   Над тією ж Бистрицею побудували дворівневий міст. Це дуже гарна сучасна споруда, призначений для  руху пішоходів та велосипедів, для кожного свої доріжки. Перед входом стоїть дорожній знак.

   Мостом цікаво прогулятись, подивитись краєвиди довкола з різних рівнів і звичайно  ж, зробити яскраві фото, адже це місце є чудовою локацією для фотосесії. Окрасою парку є чудовий фонтан.

  Більше інформації можна дізнатись в моєму окремому пості «Польща. Люблін. Народний парк».

Народний парк

·         Люблінський меморіальний ліхтар та колишній Єврейський квартал

   Раніше між Люблінським замком та Підзамче був єврейський квартал. Як і в інших місцях країни, євреям не дозволялося селитися в межах міських мурів аж до ХІХ ст. – купці-християни боялися конкуренції з боку єврейських підприємств. Такий стан речей було змінено лише наказом російського роздільника ХІХ ст.

   Заснований у середні віки завдяки привілею, виданому королем Казимиром Великим, район був зруйнований під час Другої світової війни, під час якої за наказом німецьких окупантів було знесено всю мережу вулиць.  Все, що залишилося від вулиць будинків та синагоги – це велика бетонна площа, а подекуди – фундаменти старих будівель. У 2004 році на згадку про жителів-євреїв, які створили і розвивали Люблін своєю працею протягом кількох століть був запалений ліхтар, який ось уже кілька років безперервно світить і вдень, і вночі. 

Люблінський меморіальний ліхтар та колишній Єврейський квартал

·         Зембожицьке водосховище.

   Зембожицьке водосховище було побудовано на річці Бистриця в період з 1970 по 1974 роки за участю так званої «добровольної громадської служби». Зараз це чудове місце для відпочинку: на прилеглій до водойми території знаходяться пляжі, бари, ресторани, місця для барбекю та дитячі майданчики.

   Найбільш популярним місцем для відпочинку з дітьми є аквапарк, що знаходиться біля водосховища. Це сучасний розважальний комплекс із басейнами, водними гірками, дитячими басейнами –«жабниками» та піратським островом.

   Можна тут взяти велосипеди напрокат, любителям активного відпочинку можна вирушити в подорож байдарками вниз річкою Бистриця. А охочі розслабитися та відпочити можуть просто полежати на траві, насолоджуючись гарною природою.

   А ще тут плавають дикі качки, яких можна погодувати, придбавши у спеціальному апараті, що стоїть на березі, корм.

Зембожицьке водосховище 

Що можна відвідати та побачити у Любліні ще:

• Готична вежа.
• Люблінський підземний шлях (пролягає від Королівського трибуналу до Фарної площі).
• Музей цибуляжа.
• Дім слів ( раніше називали музей друкарства).
• Підвал «Під фортуною» (музей історії Любліна з мультимедійними дисплеями).
• Ортодоксальна синагога Єшива Чечмей
• Єврейські цвинтарі.
• Люблінське село – музей просто неба (скансен)
• Аквапарк «Aqua Lublin». 
• Цвинтар на вулиці Липовій.
• Державний музей у Майданеку (табір смерті).

-          А вам довелось побувати у Любліні?

-          Які місця вам вдалось відвідати?

-          Що цікавого побачили?

-          Що найбільше сподобалось?

-          Що найбільше вразило та здивувало?

-          Розкажіть про це.

НАПИШІТЬ СВІЙ КОМЕНТАР