Польща. Краківське передмістя та Литовська площа у Любліні

   Прогулявшись Старим містом Любліна і вийшовши через Краківські ворота, прогулянку можна продовжити  і насолодитись не менш цікавими місцями міста та поринути в трохи іншу атмосферу. Пройшовши крізь Краківські ворота, ви одразу потрапите на невеличку площу Владислава Локетека, яка одразу переходить у Краківське передмістя – одну з найголовніших вулиць Любліна.

 Краківська брама

   Перейшовши через дорогу, адже тут буде проїжджа частина, одразу опинитесь біля білої помпезної будівлі – це нова ратуша. Розташована на площі  Локетека, в історичній частині цього стародавнього польського міста. Побудована в 1827 – 1828 рр., ратуша і донині залишається центром місцевої міської влади. Крім робочого кабінету мера міста, тут розташовуються офіси різних муніципальних установ. 

Нова ратуша

   Нова ратуша постала на мурах монастирського комплексу кармелітів босих, зведеного при давньому майдані Корце. Костел будували в 1613 – 1619 рр. люблінські зодчі Яків Валін і Яків Треманзел. Монастир був побудований в основному в стилі ренесансу. В 1803 році в будівлі сталася пожежа, після якої будівля не підлягала відновленню. У 1826 році ця ділянка була придбана місцевим магістратом. Влада міста провела конкурс, який виграв проєкт будівлі в класичному стилі, польського геніального архітектора Олександра Гроффе. 

   Будинок ратуші було сильно пошкоджено в результаті німецьких, а потім і союзних бомбардувань часів Другої світової війни. У повоєнний час будівлю відновили, повернувши його первісний вигляд. В процесі перебудови пристосовано для потреб установи головну наву і західний ряд каплиць давнього костелу. У даний час фасад був перебудований у класицистичному стилі, зведено башту і чотириколонний портик.  Башта ратуші є архітектурною домінантою центральної частини міста та одним із символів Любліна.

    Однією з відомих родзинок міста є «Люблінський хейнал». Щодня о 12 годині з балкона ратуші лунає унікальна музика. Ця мелодія налічує понад 400 років. Її автор невідомий, але ім’я трубача, який виконує мелодію, стає легендою та історією. Щодня о 12.00 Онуфрій Кошарний виходить на балкон ратуші і грає мелодію. Ці стародавні звуки звістують місту, що життя триває, життя продовжується. Трубачу, Онуфрію Кошарному понад 80 років, і майже 20 з них він грає хейнал кожного дня, без вихідних.

   Оскільки, ця частина є центром міста, то тут можна побачити інформаційні стенди про свята і фестивалі, які будуть проводитись у місті. Тут є карта із зазначенням місця проведення.

 Інформаційні афіші біля ратуші про всі розважальні заходи міста

    А також можна дізнатись, про дату проведення, та о котрій годині і де буде відбуватись захід. Тобто дається короткий план проведення свята чи фестивалю. Кожен мешканець та гість міста про це може  дізнатись і спланувати свій час.

   Тут завжди багато людей, адже саме це місце є порталом між Краківським передмістям та Старим містом. 

 Портал між Краківським передмістям і Старим містом

   Поруч з новою ратушою знаходиться костел Святого Духа. Виник він, як лікарняний храм, разом з лікарнею Святого Духа. Знаходився він за межами Старого міста. Лікарня заснована на гроші люблінських міщан на початку ХV ст. (1419 – 1421 рр.) і була, як і в більшості міст, більше як притулком для бідних, ніж місцем лікування хворих. Святиня і лікарня були утримувані міщанами і контрольованими міськими радниками. Після пожеж 1575 і 1602 років костел відбудовано в нових формах так званого Люблінського ренесансу. 

Краківське передмістя

   У 1610 році за кошти надані люблінським радником Станіславом Ліхенським до головної нави з північного боку добудовано каплицю Святого Станіслава, а у другій половині ХVІІ ст. з південного боку – другу каплицю (фундатором був Стефан Чернецький). Відбудова костелу після пожежі в 1733 році спричинила подальші зміни: виник новий бароковий верх, а підвищена башта отримала у ХІХ ст. струнке завершення.  Виконано за проєктом Павла Антонія Фонтани – визначного архітектора доби бароко,  костел набув теперішньої тринавової структури.

   В інтер’єрі присутні барочні оздоблення, де-не-де збереглись ренесансні ліпні прикраси. В головному вівтарі знаходяться ікона Богоматері з немовлям, яка в 1642 році, ймовірно, заплакала кривавими слізьми. Після цієї події, сюди почало приходити багато паломників.

   Варто згадати про барокові вівтарі, виконані у скульптурній майстерні братів Гофманів (30-ті роки ХVІІІ ст.), а також прикрашений постатями чотирьох євангелістів, амвон – витвір С. Зайсла (60-ті роки ХVІІІ ст.). Окрім того, на увагу заслуговує також бароковий орган з 1710 року.

   Прогулянка Краківським передмістям є, безперечно, одним з найкращих місць для прогулянок у Любліні. Тут також можна помилуватись красивою архітектурою. По обидва боки вулиці розташовано безліч закладів харчування: точки з продажу морозива, фаст-фуди, кафе та ресторани. Є багато цікавих крамничок.

 Архітектура Краківського передмістя

   В одну з яких ми теж завітали. Оскільки двері до неї були відчинені, то та краса, що знаходиться всередині, нас просто заманила зайти туди. 

 Магазин солодощів

   Це магазин цукерок. Але як смачно виглядають ці смаколики.

      Це справжній рай для любителів солодкого.

   Просто зайти подивитись – неможливо, кожному захочеться придбати таку красу для себе або ж на гостинці. 

   Ми теж не втримались і смаколиків придбали. Виявились дуже смачними.

   А ще на Краківському передмісті можна побачити фонтанчик з козеням. Люди люблять призначати це місце, як місце зустрічей – біля маленького фонтану з козеням. Козенят у Любліні можна побачити майже скрізь. Але ж чому саме козеня? Давайте поринемо в історію.

   Одного разу, коли місто було досить маленьким провінційним містечком, тут відбулась битва з норманами. Багато жителів загинуло у важкій боротьбі і багато осиротілих дітей було залишено тут. Діти змогли вижити завдяки одній пожертвованій козі, яка годувала їх своїм молоком. Її спочатку хотіли принести в жертву, але потім вирішили залишити її і таким чином врятували дітей. У вдячність за спасіння тих діток президент вирішив зробити козу символом. Її стали зображувати на гербі Любліна разом з виноградним пагоном. Одного разу, художник, що малював герб, помилився і замість того, щоб намалювати козу, намалював бородатого цапа. Відтоді, було вирішено, що емблемою міста залишиться цап, а Люблін став відомим як «Місто цапа».

   Зі століттями фігура герба з цапом змінювалась кілька разів. Ця мила тваринка вилазила вище і вище на виноградне гілля і кусала його листя.

   Найстарше зображення герба датується 1401 роком. Воно зображує волохатого козла з довгими рогами. Під час Другої світової війни і нацистської окупації німці також використовували герб із зображенням козла. Після війни, зображення з цапом  прикрашали внутрішні паспорти жителів і квитки на громадський транспорт. У 2004 році була проведена ще одна зміна емблеми. Тепер коза має чотири копита (а не три, як раніше), а щит з гербом пофарбований в три кольори: білий, червоний і зелений. Це кольори прапора міста.

   Протягом декількох століть зображення кози змінювалось від кудлатого козла до симпатичної тварини.  Тепер це витончений, трохи впертий і зовсім трішки неслухняний козел, в якого ви можете легко закохатися. Те ж саме можна сказати і про місто.

 Фонтанчик з козеням

    А ми прогулюємось далі. Вулиця Краківське передмістя є однією з найбагатолюдніших вулиць міста. Тут завжди можна побачити великі натовпи. Це є улюбленим місцем як туристів, так і місцевих жителів. Вона є багатолюдною як вдень, так і темну пору доби. Вдень можна тут насолодитись архітектурою та панорамою, а ввечері відпочити в одному з атмосферних кафе чи ресторанів. А також тут  є багато різноманітних розваг.

   Тут багато гарних історичних будівель, які створюють неповторний колорит міста. В центральній частині за ними слідкують, періодично реставрують.

   Продовженням Краківського передмістя та ще одним місцем, яке варто відвідати є Литовська площа. Тут є як історичні пам’ятки, так і сучасні будівлі. Тут є торговий центр, кафе, невеличкі крамнички.

 Торговий центр

   Навпроти торгового центру стоять історичні будівлі, а також посередині кам’яні фігури та невеличкі фонтанчики, які дуже полюбляють діти, адже по ним можна бігати.

 Краківське передмістя переходить у Литовську площу

   Вулиця Краківське передмістя є пішохідною вулицею, тут транспорту ви не побачите. З’єднується вона з Литовською площею і тут уже утворюється такий величезний пішохідний простір.

   Заснована Литовська площа  в ХІХ ст. і спочатку називалася Військовими Парадами, бо тут дійсно проводились військові паради. Зараз тут є цікаві давні будівлі. За переказами, саме тут, перед затвердженням договору, зустрічалася знать Польщі та Литви, звідси й сучасна назва площі.

Литовська площа - головна площа міста

   Тут же встановлено пам’ятник Литовської унії. Пам’ятник знаходиться на Литовській площі, назва якої нагадує про факт, що саме тут стояв табір литовських послів під час засідання Люблінського сейму 1569 року. На цьому ж місці король Сигізмунд ІІ Август прийняв від герцога пруського Фредеріка Альберта ІІ Гогенцоллерна присягу, описану Яном Кохановським у поемі «Прапор або Пруська присяга». Перший пам’ятник було споруджено ще за часів короля Сигізмунда ІІ Августа.

Пам’ятник Литовської унії на Литовській площі

   На початку ХІХ ст. він був зруйнований в результаті знесення будівлі монастиря боніфатрів у ході облаштування на цьому місці площі для військової муштри. У 1826 році з ініціативи Люблінського Товариства приятелів наук та Станіслава Сташіца тут встановлено новий пам’ятник. Чавунний, 13-метровий обеліск в класичному стилі розміщено на спеціально підготовленому насипі, поруч з Краківським передмістям. Автором позолоченого барельєфу, на якому зображені постаті двох жінок, які символізують Польське королівство та Литву, був Павел Малінські, професор скульптури Варшавського університету. Жінки стоять обличчям одна до одної, подаючи взаємно праві руки, а поміж ними – щити обох держав.

Пам’ятник Литовської унії 

    Пам’ятник Люблінської унії є символом міста і нагадує про багатокультурну, багаторелігійну історію Любліна та Речі Посполитої. Це один з трьох об’єктів у Любліні (поряд з каплицею Святої Трійці і Домініканським монастирем), які у березні 2007 року були внесені до списку Європейської спадщини. Пам’ятник визнано також одним із символів об’єднаної Європи. 

    Цікавий той факт, що у другій половині ХІХ ст.  російські загарбники збудували на площі православний собор. Такі будівлі були зведені у багатьох польських містах за царської влади, наприклад, у Варшаві та Ченстохові. Вони були не лише храмами для православних чиновників, а й символом царської влади. Після відновлення незалежності собор було знесено.

Литовська площа

   Незважаючи на нинішні бетонні тенденції, на площі збереглося трохи зелені, тож можна сісти на лаву в тіні та розслабитися. 

Мультимедійний фонтан 

   Мультимедійний фонтан презентує шоу світла і звуків.  Як правило, він працює в теплий період року і дає можливість спостерігати за лазерним шоу з музичним супроводом майже кожного вечора о 21.00.

   Тут теж завжди багато людей, особливо дітей.

   А ввечері це справжнє свято музики і краси.

Ввечері фонтан перетворюється на справжнє шоу музики, світла та краси

   У Любліні є багато красивих палаців, які раніше належали могутнім люблінським родинам. Найбільш пишні знаходяться на Литовській площі, тому любителям старовини неодмінно треба здійснити екскурсію саме цією частиною міста. Тут є палац Любомирських, палац Чарторийських, а також Губернського керівництва. 

Вдень, у літню спеку, біля фонтану  можна добре освіжитись

   На протилежному боці знаходиться грандіозна будівля Пошти, яка отримала свій сучасний вигляд завдяки перебудові 1921 року.

 Польська пошта

    Гарна будівля готелю «Європа», яка теж є окрасою площі.

Готель «Європа»

   Новомодна інсталяція «Я люблю Люблін», біля якої кожен турист намагається сфотографуватись. Ввечері вона дуже гарно підсвічується. 

Інсталяція «Я люблю Люблін»

   Тут же знаходиться костел і монастир капуцинів, який було споруджено у 1726 – 1733 рр. коштом Павла Короля Сангушки і його дружини Мар’яни з роду Любомирських за проєктом Короля Бая. Місцем розташування було обрано площу в Краківському передмісті. З іншого боку площі знаходився палац родини Сангушків.

   Перші ченці прибули у монастир у 1724 році.  Храм святих Апостолів Петра і Павла було освячено 16 серпня 1733 року. Збудований у стилі тосканського бароко, костел має однонавову структуру з бічними каплицями і вужчою вівтарною частиною, яка закінчується місцем для чернечого хору. Нава вкрита напівциліндричним склепінням з люнетами. Скромний фасад притаманний для архітектури капуцинів.  Будівля гармоніює з позбавленим розкоші інтер’єром храму: побілені стіни прикрашають лише дубові вівтарі. Бічні зовнішні стіни костелу і монастиря також скромні, без артикуляції. Храм складається з однієї прямокутної нефи та бічних каплиць. Його фасад прикрашений тосканськими пілястрами та трикутним фронтоном, у центрі якого знаходиться символ капуцинів – Всевидяче око. З двох сторін костелу знаходяться статуї Петра і Павла. Спочатку в будівлі було 9 вівтарів (з них збереглися лише  сім), прикрашених картинами голландського художника Пітера ван Роя. Монастир складається з чотирьох крил і примикає до костелу із заходу. 

Храм святих Апостолів Петра і Павла

   Храм став некрополем родини Сангушків. У 1750 році, у склепі, створеному під хором, було поховано його засновника – князя Павла Короля Сангушка. Тут також знайшли спочинок інші члени його родини.

   У 1864 році монастирі капуцинів по всій Польщі були розпущені, а костел в Любліні був закритий. Ченці повернулись до монастиря у 1919 році і опікуються святинею  до цього дня.

   У костелі до сьогоднішніх днів збереглася пам’ятка родини Сангушків – портрет князя Павла Короля, який розміщений на монастирському хорі.

   Варто звернути увагу на неоготичну каплицю непорочного Серця Пресвятої Діви Марії (добудовану в 1857 – 1860 рр.) з вирізьбленою у білому мармурі постаттю Богоматері (твір відомого скульптора В. Олещинського).

 Литовська площа переходить у Краківське передмістя

   Також на площі є пам’ятник маршалу Юзефу Пілсудському. До речі, у Польщі, у багатьох містах встановлено пам’ятники цьому політичному і військовому діячу.  Пам’ятник Пілсудському у Любліні – один з найвідоміших та найцікавіших зовні. Пілсудський сидить верхи на коні, встановлено на високому постаменті.

   15 серпня в день війська польського на площі перед пам’ятником проходить військовий парад.

   Могила ж самого Пілсудського знаходиться в крипті Кафедрального собору Станіслава і Вацлава в Кракові.

Пам’ятник маршалу Юзефу Пілсудському

   Поруч знаходиться  плита з гербом і написом.

Плита з гербом біля пам’ятника Пілсудському

   Саме тут проходить багато державних свят, до пам’ятника Пілсудському покладаються живі квіти.

 На Литовській площі проходять усі державні заходи

   Поруч знаходиться пам’ятник Невідомому солдату, з невеличким сквером оточеним квітами, кущами та деревами.

Пам’ятник Невідомому солдату

   Також тут можна побачити унікальну інсталяцію, яка теж знаходиться на головній площі – портал з Любліна у Вільнюс. Жителі та гості міст, що знаходяться на відстані 600 км можуть бачити один одного в режимі реального часу. Пристрої мають округлу форму, завдяки чому екрани нагадують портали з науково-фантастичних фільмів.

   Портал проєктували у Вільнюському технічному університеті. Цифровий міст навмисно зробили у вигляді кола, щоб він нагадував просторові портали з наукової фантастики.

   Автор ідеї  Бенедіктас Гіліс, президент фонду свого імені пояснює: «Людство зіштовхнулось з безліччю загроз, таких як соціальна поляризація, зміна клімату, економічні кризи. Якщо придивитися, то проблема не в тому, що бракує  чудових вчених, активістів, лідерів або нових технологій. Проблема у трайбалізмі, браку емпатії та недалекості поглядів на світ, який для нас нерідко обмежується національними кордонами».

Портал з Любліна у Вільнюс

   Литовська площа – це головна площа міста,  це чудове місце відпочинку та натхнення. Навесні 2017 року, після  річної перебудови та ремонту, постала нова площа.  Реконструкція площі обійшлася майже у 49 млн злотих (приблизно 11,5 млн євро). Поверхню литовської площі розміром 35 тис. м² було повністю переоформлено – прокладено нову систему доріжок та алей, посаджено зелені сквери. Під час символічного відкриття Литовської площі відбувся прем’єрний показ головної розваги цього місця – мультимедійного фонтану.

Литовська площа

-          А ви відвідували місто Люблін?

-          Чи довелось вам прогулятись Краківським передмістям та Литовською площею?

-          Чи вдалось насолодитись та відчути прохолоду від фонтанів?

-          Чи потрапили ви на вечірнє музичне шоу фонтанів?

-          Що вам найбільше сподобалось?

-          Що найбільше вразило? Розкажіть про це.

НАПИШІТЬ СВІЙ КОМЕНТАР