Водоспад Дівочі сльози в Яремче

   Відвідавши вольєрне господарство в Яремче, ми вирішили продовжити свою мандрівку далі. А далі дорога нас вела до водоспаду Дівочі сльози. Все це знаходиться на території Карпатського національного парку, тому по всьому нашому маршруту будуть зустрічатись інформаційні стенди.

Інформаційні стенди

   Тут ми бачимо вказівник на водоспад Дівочі сльози, а також інформаційний стенд з короткою інформацією про сам водоспад.

Інформаційні стенди

   Тут же у нас розміщена каса, де за вхід на територію Карпатського НПП треба заплатити символічну плату. Дорослий квиток коштує 30 грн, дитячий – 15 грн, пільгові категорії – безкоштовно.

 Каса до водоспаду Дівочі сльози, що на території Карпатського НПП

   А далі, ми, досить таки рівною і нормальною для Карпат дорогою, попрямували до водоспаду Дівочі сльози. Дорога широка, іноді кам’яниста, майже рівна, великих підйомів і спусків немає, тому йти було навіть зручно.

 Дорога до водоспаду

   Тут ми знову зустрічаємо інформаційний стенд Карпатського НПП із зображенням і підписом тварин, яких тут можна зустріти. Якщо пощастить, то можемо побачити з птахів сойку, сову довгохвосту, глушця, серед інших тварин саламандру, горностая, видру річкову, білку карпатську. А ще тут водиться дикий кабан, рись, олень благородний та бурий ведмідь.

Інформаційні стенди

   Дорога до водоспаду становить десь 2 км, тому цю відстань дуже легко і просто можна подолати,  пройшовши серед вікових дерев кам’янистою стежкою.  Але тут пропонуються також поїздки на конях із провідником, за окрему плату. Але мені чомусь тварин для таких розваг дуже шкода.

 До водоспаду можна здійснити прогулянку на конях

   Також пропонуються поїздки на квадрациклах.

 Можна проїхатись на джипах

   Або на ось таких уазиках чи джипах, як їх ще називають.

   Але ми вирішили подолати цей шлях пішки і насолодитись красою та ароматом карпатської природи.

 А найкраще пройти пішки, адже навколо чудові краєвиди

   Знову бачимо інформаційний стенд, який нагадує відпочиваючим: «Відпочивай, та не сміти, ліс чистим, друже, залиши!»

Інформаційні стенди

   А також є інформація про лісові гриби: їстівні та отруйні. З їстівних тут ростуть маслюки, грузді, підосичники,  білий гриб Боровик, опеньки, сироїжки, лисички, підберезники. Але серед їстівних трапляються й отруйні – мухомор червоний, мухомор смердючий, бліда поганка, жовчний гриб, сатанинський гриб. А також тут подані основні правила, яких слід дотримуватись  при збирання та приготуванні грибів, що може викликати отруєння, які ознаки отруєння грибами та як надати першу домедичну допомогу при отруєнні грибами до приїзду швидкої допомоги.

   І слід пам’ятати, що гриби – це не тільки смачний, але й небезпечний продукт харчування, який іноді може призвести не тільки до отруєння, а іноді й до смерті.

Інформаційні стенди

   Весь маршрут проходить лісовою дорогою посеред буково-смерекового лісу. Яким різним і цікавим буде виглядати цей маршрут в різні пори року. Взимку можна потрапити у казкову сніжну країну, де всі ці дерева будуть покриті білим пухнастим снігом. Влітку тут можна насолодитись свіжою прохолодою та наповнити свої легені свіжим ароматним повітрям. Восени це місце перетворюється на яскравий різнокольоровий калейдоскоп, де золота осінь своїм чарівним пензликом, створює особливий колорит.

Дорога до водоспаду проходить лісом

   Дорогою можна зустріти дерев’яні альтанки, де можна сісти перепочити або й перекусити, адже вони обладнані столами та лавами.

 Дорогою можна побачити багато альтанок

   Маршрут промаркований: дві горизонтальні білі смуги вгорі та внизу та зелена – у центрі. Довжина стежки 2 км і тривалість переходу до 2-х годин.

 І знову джипи

    Якщо глянути униз, з боку дороги, то там йде крутий спуск до річки і суцільний ліс.

 З дороги праворуч іде підйом угору, а ліворуч - крутий спуск

   Знову перед нами інформаційний стенд Карпатського НПП, який попереджає про те, що тут крім отруйних грибів трапляються й отруйні ягоди. Одними з найнебезпечніших ягід є ягоди вовчого лика, а також ягоди воронячого ока, жимолость, жостір та беладона (вона ж красавка або сонна трава). Тому невідомі ягоди куштувати небезпечно.

 

Інформаційні стенди

   Ми йшли не поспішаючи, знайомлячись з цікавою інформацією, розглядаючи красоти довкола, аж раптом побачили, що на небі почали насуватись темні хмари, через деякий час почало гриміти і став накрапати дощ. Ми вже майже дійшли до водоспаду, тому повертати назад ніхто не збирався.

   Тут ми побачили майданчик, де були припарковані джипи і вказівник, який вказував, що до водоспаду 30 м, хоча його гуркіт вже було чутно.

 Майже дійшли до водоспаду

   Тут же альтанка зі столом та лавами, де можна було відпочити або ж заховатись від дощу. Але ми все ж таки йшли до водоспаду.

   Тут ми побачили вже й водоспад, виявляється оці 30 м – це просто спуск  дерев’яними облаштованими сходами вниз до річки й самого водоспаду.

 Сходи, що ведуть до водоспаду

    І тільки ми спустились сходами, як почався дощ, нас врятувало те, що біля самого водоспаду теж була альтанка, де ми та ще кілька туристів таких же як ми, заховались від дощу. Довелось трохи посидіти, перечекати. Але це теж було цікаво. На вулиці йде дощ, а ти знаходишся в лісі, перед тобою тече гірська річка і насолоджуєшся одночасно шумом дощу та водоспаду.  Справжня екзотика. Але довго чекати не довелось, дощ раптово припинився, навіть почало виглядати сонечко і стало тепло та приємно.

 Водоспад Дівочі сльози

    А тепер трохи про сам водоспад Дівочі сльози.

   Взагалі на заході України можна знайти два водоспади під назвою Дівочі сльози, вони обидва невеликі, про що й говорить сама назва, проте знаходяться вони Івано-Франківській та Тернопільській областях. Оскільки ми зараз знаходимось на Івано-Франківщині, то говорити будемо саме про цей водоспад. Водоспад знаходиться на р. Жонка, що є лівою притокою р. Прут. Це невеликий водоспад, його висота становить близько 1,7 м, а ширина – 2 м. Проте незважаючи на його розміри, він досить цікавий і мальовничий. Розташований водоспад Дівочі сльози посеред урочища Жонка, яке сформувалось із скельних відслонень порослих мохом, а також корінь дерев букового лісу, що знаходяться трохи вище на цих же схилах. Вода гірської води, що формує потік водоспаду, надзвичайно чиста, неначе  справжнісінькі дівочі сльози.

Водоспад Дівочі сльози

   І як же тут обійтись без легенд.

   Ім’я водоспаду пов’язане з красивою легендою. Молода дівчина, втративши коханого, так довго плакала, сидячи на березі річки, що з її сліз утворився водоспад.

   Зазвичай карпатські водойми пов’язані з сумними легендами.

   Колись давним-давно, коли тут ще нічого не було, стояв одинокий будинок пастуха, в якому народилася красуня донька. Дівчина була не тільки красунею, а й розумницею і трудівницею. Допомагаючи батькові, вона зі стадом кіз ішла на високогірні пасовища, де її побачив і полюбив всім серцем могутній і всесильний високогірний дух. Ця нерівна любов обурила злу відьму, яка була господинею цих місць.

   У якийсь момент дух пропав. Розгнівана відьма схопила беззахисну дівчину, високо підняла її над урвищем і почала вимагати від неї зречення від любові. Вірна красуня відмовилася слухати відьму і пообіцяла їй, що її сльози після смерті будуть литися вічно, нагадуючи жорстокій жінці про те, що вона загубила прекрасну любов земної дівчини. Ці вічні сльози вже багато сотень років ллються, падаючи з висоти кришталевими струмками і тікаючи в річку Жонка,  попередньо утворивши плесо одразу біля нього з прозорою прохолодною водою.

   Оскільки водоспад віддалений від основних торговельно-транспортних карпатських шляхів, то відомий він був переважно місцевим жителям Яремче. Це був затишний осередок та надійна схованка від ворогів, тому історія цього місця прихована від сторонніх очей.

   Можливо тут зупинялися для тимчасової стоянки люди епохи мезоліту, чи знаходили притулок українці княжої доби, рятуючись від нашестя монголо-татарської орди або зупинялись для нетривалого відпочинку подорожуючи уздовж водного шляху.

   В час панування на цій території польської шляхти, опришки за три століття часто використовувати віддалений водоспад для тимчасових криївок. Можливо сюди навідувався і сам Олекса Довбуш – ватажок опришківського руху, адже поруч знаходяться місця, які пов’язані з його ім’ям (стежка Довбуша, камінь Довбуша, криниця Довбуша тощо). Він добре знав цю місцевість та мав двоюрідну сестру з племінником в Яремче, що робить більш ймовірним його візити в цей край.

   Однак справжня слава прийшла до водоспаду Дівочі сльози з розвитком туризму і перетворенням Яремче на мекку зеленого туризму, коли повз вже були прокладені шлях Делятин – Яблуниця (1847 р.) та залізнична гілка Делятин – Вороненко (1894 р). Щоб розважити поважну публіку, що заселяли перші п’ятдесят дерев’яних і мурованих приватних котеджів, тоді ще селища,  водоспад виринув із забуття.

   З того часу, не дивлячись на всі події ХХ ст., з падінням імперій, з двома світовими війнами, змінами підданства разом з державним устроєм, кожного разу після нищівних ударів долі по українській землі, Яремче відроджувалося, щоб перетворитися на один з головних центрів гірського відпочинку незалежної України.

Річка Жонка

   Водоспад Дівочі сльози дійсно маленький, однокаскадний, падає з висоти 0,7 м. Одразу під ним утворюється зручне неглибоке плесо, глибиною десь 1,5 м і важко утриматися, щоб не скупатися в гірській прохолодній воді. Проте купатись тут не рекомендують: і вода прохолодна, навіть улітку і каміння може впасти на голову, адже Жонка річка все ж таки гірська.

   На перший погляд річка Жонка може здаватись струмочком, проте навесні та після злив вона може показати свій норовливий характер.

    Далі потік гірського джерела, що петляє крізь столітні лісові зарості, холодними швидкими струменями прокладає собі шлях до далекого Чорного моря.

   Водоспад заворожує своєю красою та нікого не залишає байдужим. Прозора вода, що стікає тисячами найтонших струмочків, і справді нагадує кришталево чисті сльози.

    А якщо піднятись на 150 - 200 м вище по течії то там розташований менш відомий водоспад Чоловічі сльози.

   Сам водоспад Дівочі сльози став останнім часом дуже популярним серед туристів, оскільки до нього дуже просто дістатися і це займе небагато часу. Крім того, прогулянка до водоспаду, сповнена цікавих вражень.

    А ми повертаємось назад, правда, після дощу доводиться трохи обходити калюжі. Але виглянуло сонечко і дощ, який вже закінчився, аж ніяк не зіпсував нам настрій і не позбавив нас приємних моментів і вражень.

Після дощу дорога виглядає ось так

   Тут же ми побачили вказівник, на якому написано «Джерело». Ми пішли туди, куди показував вказівник. Оскільки ми вже тут, то  і до джерела ми теж повинні дістатись.

 Від водоспаду можна сходити до джерела та парку-музею "Карпати в мініатюрі"

   Ця дорога нас повела трохи вже в іншому напрямку, але про це ви вже прочитаєте в моєму наступному пості «Мінеральні джерела та парк-музей «Карпати в мініатюрі» в Яремче».

 Дорога до джерела

-        А ви відпочивали в Яремче?

-        Чи здійснювали пішохідний маршрут до водоспаду Дівочі сльози?

-        Які ще цікаві місця в Яремче вам вдалось побачити?

-        Якими цікавими маршрутами вдалось пройти?

-        Поділіться своїми враженнями.

НАПИШІТЬ СВІЙ КОМЕНТАР