Карпати – унікальний край, де можна сповна насолодитись красою оточуючої природи довкола, а також доторкнутись і відчути цю справжню природну красу. Цього разу ми вирішили побачити і поспілкуватись з тваринами цього краю. Для цього вирушили у вольєрне господарство, що знаходиться в Яремче. Це одне з найцікавіших об’єктів для екологічного туризму Карпатського національного природного парку.
Здається, що Яремче,
на перший погляд не таке велике місто, але, щоб знайти вольєрне господарство
нам все ж таки довелося поблукати. Добре, що ми були автівкою, а то пішки це б
зайняло набагато більше часу. Треба було заїхати трішки у глиб міста. Ми
побачили вказівник «Вольєрне господарство», поставили автівку, а вже далі пішли
пішки.
Орієнтиром також може
стати готель «Ведмежа гора», біля якої також є вказівник на вольєри.
А ми рухаємось
вулицею далі.
Ось ми й дійшли. Починається
господарство від ставу з дерев’яним відпочинковим комплексом «Ведмежа гора» і простягається
вздовж однієї лінії цілий ряд різноманітних зон з оглядовими майданчиками. Продовжується
аж до водоспаду Дівочі сльози. Комплекс був створений у 2010 році.
Нас зустріла гарна сучасна зона, у стилі
карпатського дерев’яного зодчества із зручними фотозонами та різноманітними розвагами, з
колибою, місцями для відпочинку, ставом з водоплавними птахами.
Комплекс можна
відвідати за невелику платню, кошти якої ідуть на облаштування та утримання
туристичних маршрутів із зонами відпочинку.
У невеличкому ставі
плавають качки з лебедями, а навколо оточує гуцульський колорит.
Все це розміщено у затишній парковій зоні, з високими деревами та різними дерев’яними фольклорними елементами.
Тут можна натрапити й
на крісло бажань. Раджу сісти і загадати своє найзаповітніше бажання, це можуть
зробити не тільки діти.
А ми рухаємось у
напрямку вольєрного господарства. Одразу ж бачимо інформаційний стенд з
правилами поведінки на території та поводження з тваринами.
Ми підходимо до
входу.
При вході є каса, де треба придбати квиток,
а також можна купити корм (листя капусти
) для тварин. Вхід коштує для дорослих 30 грн, діти – 15 грн, пільгові категорії –
безкоштовно. Корм можна придбати за 30 грн.
Вольєрне господарство ще називають
Яремчанським звіринцем або мінізоопарком. Створене було господарство у 1992
році з ініціативи тодішнього директора Побережника Й.Й. з метою розмноження та
збереження диких тварин Карпатського національного природного парку.
Вольєрне господарство
має загальну площу 5,3 га. Але якщо ви думаєте, що це звичайний зоопарк, то ви
глибоко помиляєтесь, адже тут тварини проживають в умовах, наближених до
природних. Тут створені великі просторі вольєри або просто обгороджені
металевою сіткою великі території, де всі тварини, які тут знаходяться,
почуваються дуже комфортно. Вольєрне господарство складається з двох зон:
зоопарк та вольєрне господарство.
Тут можна побачити
представників карпатської фауни, а ще тут
працює центр реабілітації для тварин, які опинились у скрутному
становищі.
Думка про збереження унікальної природної
перлини Карпат в районі Яремче виникла
ще за часів австрійської імперії в рамках масштабного нормативно-правового
акту «Уставу про ліси» підписаного 1
січня 1853 року, але в практичну площину за імперії так і не перейшов. Навпаки,
за створеного контролюючого органу Галицького намісництва, наявних лісових
інспекторів, лісової поліції та законодавчої бази площа лісів скоротилася за
півстоліття на дві тисячі гектарів (комерційна вигода).
Всі турботи та заслуги по збереженню
карпатських лісів до Першої світової війни 1914 – 1918 рр. можна сміливо
записувати на рахунок громадських активістів та добровільних об’єднань, в числі
яких були А. Новіцький, Ю. Бруніцький, Г. Гонсьоровський, фізіографічна Комісія
Академії, Татранське товариство та Товариство Рібацького (Краків), Товариство
Природників ім. Коперника (Львів) – саме їхніми піклуваннями з’явилася заборона
австро-угорського уряду на вирубку тисового лісу в районі Княждвору та
Чорногори, перші кроки по охороні рідкісних видів тварин та рослин Карпат.
Насправді перший
реальний крок у створення природного парку був зроблений в 1921 році за
панування на українських землях Польської республіки, коли міністерство
рільництва та державних дібров обнесло 447 га Чорногори та 94,1 га Княждвору
парканом задля створення заповідника, хоча цим і закінчилося – в період
інтербклуму інші масштабні природоохоронні заходи тут не проводилися.
З початком Другої
світової війни, після радянської окупації 1939 року, нова влада одразу ж оголосила
про створення Чорногорського (68 тис. га) та Горганського (50 тис. га)
державних заповідників. Бойові дії в Прикарпатті фактично нівелювали це
рішення, і до вирішення питання збереження унікальних пралісів повернулася
окупаційна влада лише півтора десятиліття по тому реорганізацією Говерлянського
лісництва Делятинського лісгоспу в заповідник.
Хоча самостійний
Карпатський державний заповідник площею 50,3 га нарешті був створений лише в
1980 році, реальні ж роботи з його облаштування почалися лише після повернення
Україною незалежності в 1991 році. Так
вже за рік на його базі було організоване вольєрне господарство на площі 5,3 га
з метою збереження місцевих видів парнокопитних, який пізніше поповнився
реабілітаційним центром для врятованих диких тварин та птахів.
Активний розвиток
Яремче як міжнародного туристичного центру, забезпечив і модернізацію головного
охоронця її природного надбання, який наразі складається, окрім вольєрного
господарства, з дев’яти рекреаційних зон та десятка зон відпочинку.
Мандрівка вольєрним
господарством розпочинається з відвідин секцій для птахів. Окрасою колекції
птахів стала пара павичів. В просторих комфортних умовах живуть срібні, золоті
та мисливські фазани, а також різні види голубів: голуб кучерявий, кар’єр, голуб павич. А ще тут живе кріль європейський.
На клітках і
вольєрах є таблички з написами назв
тварин, які проживають у даному місці. А також там можна ознайомитись з
короткою інформацією про них. Також є таблички, які попереджають відвідувачів: не
годувати та бути обережними з дикими тваринами.
Оглянувши птахів біля
входу, далі є вказівник, який веде до вольєру з птахами.
Тут є канюк звичайний
– це птах середніх розмірів, довжина тіла становить 51 – 57 см, розмах крил 110
– 130 см. Самки, як правило, більші за самців. Забарвлення сильно варією, від
палевого до темно-бурого. Як правило, молоді особини забарвлені строкатіше.
Голос в канюків нагадує тявкання.
Поширений майже по
всій Європі, Азії, живе в лісистій місцевості. Зазвичай веде осідлий спосіб
життя в тайгових лісах та горбистих ділянках недалеко від степових просторів.
Живе канюк звичайний у природних умовах до 26 років, в неволі – до 30 років.
Полює на відкритих
місцинах, поволі ширяючи в повітрі або найчастіше із засідки. Харчується
дрібними ссавцями: ховрахами, польовими мишами, щурами, кролями і дрібними
птахами. Може поїдати і падаль.
Гніздяться в лісі, на гілках листяних дерев
(береза, тополя, осика) або хвойних (сосна, ялина, ялиця) на висоті від 4 до 15 м над землею.
Орел-могильник – за зовнішнім виглядом нагадує
беркута але дещо менший за нього. 80 см завдовжки та з розмахом крил 200 см.
Забарвлення тіла темно-буре, верх голови і шиї жовтуваті, на плечах круглі білі
плями, хвіст бурого кольору. У польоті пір’я на
кінцях крил розставлене пальцеподібно. Політ птаха ширяючий, повільний.
Гніздиться птах в Південній Європі, Північній
Африці, Азії. В Україні мешкає в межах лісостепової та степової зон, в
Кримських горах.
В Україні на більшій частині території птах
перелітний, у Криму – осілий. У позашлюбний сезон птахи тримаються парами або
поодинці. Оселяються найчастіше у старих високостовбурних, найчастіше соснових,
лісах. Гнізда найчастіше влаштовують на верхівках дерев, набагато рідше на
обривах. Живляться ссавцями, птахами середнього розміру та іноді падаллю.
Занесений до Червоної книги України, як рідкісний птах.
Також тут мешкають морські свинки в одному вольєри з голубами, мабуть, добре уживаються.
Багато птахів
заховалось у своїх хатинках, тому всіх побачити не вдалось.
Ще тут є різного виду та забарвлення кози, які
чомусь не хочуть їсти капусту. Мабуть, не голодні.
За зоопарком одразу
починаються вольєри з оленями. Вони такі милі, гостинні, із задоволенням
спілкуються з відвідувачами. Підходять близько і приймають гостинці.
У них великі вольєри
з великою територією. Олені тут різного віку, і молоді, і досить дорослі.
Тут для них діє
реабілітаційний центр. Видно, що багатьох з них було врятовано, тому що є
пошкоджені частини тіла, у багатьох – обличчя.
Їх тут багатенько,
вони збираються купками. На території є і відкрита зона, а можна заховатись у
затінок під деревами. Цими оленями дуже довго можна милуватись, вони такі гарні
та добрі. Мабуть, вдячні за їх порятунок.
А далі дерев’яні сходи повели нас вгору.
І тут ми побачили величезний вольєр з досить просторою територією. А там – стадо кабанів. Так, це дикі кабани. Їх багато, всі вони чорного кольору і різного розміру. Але спочатку все ж таки ми, мабуть, не побачили, а почули їх запах. Вони вільно бігали та копирсались у своєму вольєрі.
А ще поруч є дерев’яна оглядова вежа, на яку можна піднятись та оглянути цих
кабанчиків з висоти, адже територія досить велика і одразу їх можна не
побачити, так як вони можуть розбігтись по всій території.
Вони такі кумедні, як
малі діти, за ними дуже цікаво спостерігати.
Вийшли ми вже з
іншого боку. Там також є туалет та вихід до дороги, яка веде до водоспаду
Дівочі сльози.
Назад ми не повертались, так як вирішили ще
дістатись до водоспаду.
Працює вольєрне
господарство щодня, з 9.00 до 18.00.
Дуже гарне та затишне
місце. Всім рекомендую. Дітям особливо сподобається. Приємно те, що є на
території України місця, де надають допомогу тваринам, які її потребують.
-
А ви відвідували вольєрне
господарство в Яремче?
-
В яку пору року були тут?
- Які тварини найбільше сподобались?
НАПИШІТЬ СВІЙ КОМЕНТАР
.png)
Немає коментарів:
Дописати коментар