Берегове: термальні лікувальні джерела

   Останньою нашою зупинкою у «Круїзі по Закарпаттю» стало місто Берегове з його термальними лікувальними джерелами.

   Берегове – це невеличке містечко на Закарпатті. Його часто називають столицею Української Угорщини. Адже з давніх-давен угорці вважали Закарпаття своєю землею. Саме місто було засноване  угорцями в ХІ ст.. А зараз угорці становлять половину населення міста, а в районі  і того більше.

    Берегове – це місто-курорт з термальними лікувальними джерелами. Тут є санаторії, пансіонати, а також місцеві жителі в приватному секторі можуть здати житло за прийнятною ціною.

    Проїхали ми вуличками міста. Воно виявилось малолюдним, в деяких місцях взагалі безлюдним. Оскільки містечко невелике, то і будинки тут переважно одноповерхові, більше нагадує село. Але колорит звичайно, тут є. Екскурсії по місту не було,  нас зразу підвезли до навчально-спортивної бази «Закарпаття», де знаходиться найбільший басейн з термальними водами.

    Це була така собі примітивна будівля радянських часів, територія виглядала не доглянутою, нас провели якоюсь стежиною, де росли бур’яни, до входу. Біля дороги стояло багато різного транспорту, а навколо майже нікого не було. Мені спочатку місце здалося навіть дивним. Чому тут не видно людей? Але коли ми ввійшли до приміщення, то опинилися зовсім в іншому місці. Людей було багато, навіть занадто.

   Поки наш гід вирішував питання з оплатою, я трохи роздивилася навколо. Тут були розміщені каси, поруч було якесь кафе, де відпочиваючі прямо в купальниках та плавальних трусах  могли прийти щось замовити і посидіти за столиками, відпочити. Було дуже шумно, гамірно, було багато дітей, які бігали, пищали, кричали. Тут підійшов наш гід, підійшли ми до входу, через який пропускали відвідувачів, перевіряючи ретельно квитки, аби ніхто не прошмигнув «зайцем». Нам щось у швидкому темпі пояснили: куди йти і що робити. Але оскільки було дуже шумно, я взагалі нічого не зрозуміла. Йшла тути, де йшов великий потік людей.  Люди йшли в різних напрямках, рухаючись коридором,  ми опинилися біля роздягалень: окремо для чоловіків і окремо для жінок. Мій чоловік пішов вперед,  було якось тісно. Потім по ходу він мені  пояснив, що треба робити далі. Пройшовши не дуже широкий  коридор, ми опинилися біля роздягалень.  Чоловік пішов у чоловічу, а ми з донькою – в жіночу.

   Тільки переступивши поріг, я побачила кошмар. Ліворуч були розміщені комірки для власних речей, які до речі, не закривалися.  Поклав речі в комірку, прикрив дверцята  і пішов. А далі, як пощастить. Добре, що в нас із собою не було нічого особливо цінного, а як інші? Не всі ж знають про це, особливо хто вперше, а люди бувають різні. Далі я побачила дерев’яні лавки, на яких було накидано купу одягу, а під ними – взуття. Стіни та підлога були брудні. Ремонт робився, мабуть, ще за радянських часів, тому це все так виглядає. Радянська кахля на стінах, в багатьох місцях побита і повідпадала, підлога в такому ж самому стані та ще й неприємний запах. Повна антисанітарія. Ми обережно переодяглися, підтримуючи одна одну, тому що до чогось торкатися було страшно, і пішли далі. Вихід до басейну пролягав через тунель, який був розміщений всередині внутрішнього басейну. Ідеш знову туди, куди йдуть люди. Побачили спуск до води, спустилися сходами до внутрішнього басейну, заходимо у воду, а далі, пропливаємо або проходимо через тунель і ми вже опинилися на вулиці, у великому басейні.

   Басейн дійсно великий, знаходиться під відкритим небом, людей багато, але місця вистачає всім.

   Басейн, як я і припускала, був побудований ще в радянські часи і почав працювати в 1967 році. Тільки-но потрапивши з тунелю у великий басейн, зразу привертає увагу високий трамплін для стрибків у воду і під ним намальовані п’ять олімпійських кілець. Зразу згадується Москва – Олімпіада-80, не вистачає ще олімпійського ведмедика, за яким всі так плакали, коли він відлітав на повітряних кульках. Якась приємна ностальгія. Виявляється, що за радянських часів тут тренувалася олімпійська збірна з плавання. Час іде, все змінилось.

   Температура води в басейні 37⁰ С. Вода має лікувальні властивості,  вона насичена йодом, бромом та мінералами хлоридно-натрієвого складу.  Видобувають її із свердловини глибиною 1100 метрів. Басейн працює цілорічно, вода навіть узимку не опускається нижче 32⁰ С. 

Великий басейн. Під червоною парасолькою вихід з тунелю у басейн

   Вода використовується для лікування органів руху, серцево-судинної системи, центральної нервової системи, захворювань шкіри. Але перебувати у цій воді, лікарі не рекомендують більше 2 годин на добу, інакше може призвести до негативних наслідків для здоров’я.

   Вода дійсно чудодійна, в ній приємно перебувати. Ми до басейну приїхали вже під вечір і на вулиці трохи нахмарило, тому перебувати у воді було приємно. На відвідування басейну нам дали 1 годину.

   На території, крім великого басейну, знаходяться ще й два маленьких. Там зовсім невелика глибина, там купаються переважно діти, але можуть, звичайно, і дорослі. Вода в усіх басейнах однакова: і склад і температура.

    Біля басейну, ми бачили шезлонги, які мабуть, можна придбати за додаткову плату.

Дитячий басейн

   Місце приємне і, мабуть,  вода має все-таки свою чудодійну силу. Багато людей приїздять сюди на лікування.

   Адміністрації треба обов’язково подбати про безпеку відвідувачів. Зробити капітальний ремонт і слідкувати за чистотою і порядком. Відвідувачів стане набагато більше, адже  вони за це платять гроші.

    Мені особисто басейни сподобались і великий, і маленькі, де ми купалися з донькою, вода чудова, місце також. Але антисанітарні умови ставлять великий хрест. Якщо там в майбутньому не будуть проведені якісь зміни, то я б туди більше не поїхала. 

Великий басейн

   Графік роботи басейну:

   9.00 – 19.00 (без вихідних)

   Після одногодинного перебування в басейні, ми заїхали до Берегівського ресторану з угорською кухнею. Місце приємне, колоритне, ми замовили собі страви, які нам сподобались і після тривалого дня добре повечеряли. За вечерю в ресторані доплачували вже додатково.

    Ті, хто не бажали відвідати угорської кухні, могли просто прогулятися містом. Гід вказала час, коли ми будемо вирушати і показала в якому напрямку можна погуляти, щоб щось цікаве побачити у місті.

    Через певний час ми всі зібралися і вирушили вже додому, до Прикарпаття, залишаючи чудовий гостинний Закарпатський край.

   Знову долаючи карпатські перевали ми повернулися назад..На цьому наш «Круїз по Закарпаттю» закінчився, але приємні спогади залишаться ще надовго.

 Що можна ще подивитись в Береговому?

• Будинок дегустацій Шато Чизай
• Старий винний підвал
• Музей виноградарства і землеробства
• Казино «Берег» або «Золотий павич»
• Міський суд
• Площа Лайоша Кочут
• Римо-католицький костел Воздвиження Чесного Хреста
• Палаци Мейгеша і Кубовіч (будинки-близнюки)
• Міст через канал Верке
• Графський двір
• Закарпатський Угорський коледж
• Оздоровчий термальний комплекс «Жаворонок»
• Музей Берегівщини

-          А ви були в Береговому?

-          Чи довелось вам відвідати термальні басейни?

-          Що ще цікавого ви побачили у місті?

-          Розкажіть про це.

НАПИШІТЬ СВІЙ КОМЕНТАР

 Наступна стаття "На які екскурсії можна поїхати з Трускавця?"