Кожне місто має свої цікаві, привабливі та дивовижні місця, які притягують кожного, а є пам’ятні місця, які нагадують про певні події. Львів – це те місто, яке зібрало в собі багато захоплюючих та пам’ятних місць, але є у Львові місце, яке водночас є дуже цікавим і пам’ятним одночасно – Меморіал пам’яті Героїв Небесної Сотні. Меморіал є пам’яттю сучасної історії незалежної України.
Дістатись до Меморіалу пам’яті Героїв
Небесної Сотні дуже просто, адже знаходиться він в центральній історичній
частині міста. Якщо рухатись від площі Ринок або проспекту Свободи, то
дістатись можна за 5 – 10 хвилин. Знаходиться у східній частині історичного
центру, поруч з комплексом оборонних стін, на перехресті вулиць Максима
Кривоноса та Замкової, за адресою: вулиця Підвальна, 6.
Потрапити до Меморіалу пам’яті Героїв Небесної Сотні можна
через нещодавно створену інклюзивну доріжку з вулиці Кривоноса (поруч скляної
будівлі інформаційного центру). Поряд є автомобільний паркінг для осіб з
інвалідністю. Ця асфальтована доріжка досить лагідна (близько 80)
вниз і особа з інвалідністю сама його точно подолає, однак допомога волонтера
деяким туристам таки не зашкодить.
Таким чином особа з
інвалідністю, може потрапити до самого Меморіалу Героїв Небесної Сотні – вже
тут вистелено рівне і не слизьке покриття, придатне в будь яку погоду
самостійно пересуватися в кріслі колісному. Можна самостійно, в кріслі
колісному, виїхати на три різноманітні платформи, оглянути весь монумент і
прекрасні панорамні види середньовічного Львова.
Також відкрили
інформаційний центр Меморіалу Небесної
Сотні, де розповідатимуть про події Революції Гідності. Всередині також
встановили проєктор, а відео, яке транслюватимуть, через скляні стіни особливо
добре буде видно увечері ззовні.
Урочисте відкриття першої
частини цього Меморіалу відбулося у День Державного Прапора України, 23 серпня
2019 року. Цього дня тут вперше замайорів жовто-блакитний прапор. Це місце
стало першим в Україні настільки масштабним вшануванням пам’яті Героїв Небесної
Сотні.
На урочистих заходах з
нагоди відкриття Меморіалу були присутні родини Героїв Небесної Сотні з різних
областей України, учасники Революції Гідності, волонтери Майдану, військові,
учасники АТО/ОСС та духовенство.
З 1 листопада 2016 року до
1 лютого 2017 року відбувся Всеукраїнський відкритий архітектурний конкурс на
кращу концепцію облаштування громадського простору. Було подано 25 проєктів. Перше місце посів
авторський проєкт творцями якого є Андрій Лисюк, Марія Яструбчак і Христина
Пундак. Місце, де мав бути споруджений меморіал узгоджували із родинами
загиблих героїв.
17 квітня 2018 року у
сквері «На валах» заклали пам’ятну капсулу. В серпні місяці було проведено торги та
визначено підрядника робіт. Повна вартість проєкту становить майже 20 млн
гривень. У плані – дві частини Меморіалу – площа зі стелою на верхній терасі та
пішохідний міст.
Цей простір – складна
конструкція, лінійна площа на різних рівнях. Зараз там можна побачити стелу та
три оглядові майданчики. Один з них
виступає з площі аж на 6 метрів! На початку будівництва критики не вірили в
реальність цього задуму. На стелі встановлено 107 вигравіюваних табличок із
портретами загиблих, на яких вказано імена, прізвища, дати народження та
смерті, а також гасло кожного Героя Небесної Сотні. В спеціальний отвір, що є на кожному
портреті, охочі можуть вставити квітку. Портрети усіх героїв погоджено з їхніми
родинами.
Концепція проєкту
Меморіалу – це створення мінімалістичного простору, який передає дух сучасності
і увіковічнює пам’ять Героїв Небесної Сотні, котрі віддали своє життя під час
Революції Гідності.
Основний матеріал, з якого
виготовлена стела – кортен. Він з часом
змінює свою фактуру. За словами одного з авторів проєкту, Андрія Лесюка, стела
є символом палаючої барикади та змінюватиме колір залежно від погоди та часу
доби. У вечірній час та завдяки
підсвітці, стела немовби палає, а в період, коли випадатиме багато дощів, стела
ставатиме яскравішою.
Друга частина меморіалу,
яку заплановано ввести в дію – пішохідний міст через вулицю Кривоноса в сторону
Губернаторських валів. На ньому запропонували встановити накриття, вироблене із
спеціальної сталі. На даху навісу планують викарбувати імена Героїв Небесної Сотні, через які в дощову
погоду стікатиме вода. Це символізуватиме «вічні сльози» нашого народу за
загиблими героями. В сонячну погоду букви будуть підсвічуватись природним
світлом.
Окрім цього, на мосту
запроєктовано розташувати п’ять плит, що символізуватимуть 5 днів впродовж яких
загинула найбільша кількість людей під час Революції Гідності. Також ці плити
стануть символами щитів та барикад.
Площа ділянки будівництва
– 0,9140 га. Площа озеленення – 6980 м2 . Меморіальна площа – 550 м2.
У складі меморіального
простору облаштовано три різноманітні платформи для споглядання краєвидів,
розташовані на різних рівнях і з різної довжини виступом. Один з майданчиків є
найбільш помітним, знаходиться на найвищому рівні і має найбільший виступ – 6
метрів. Саме з нього відкриваються одні з найкращих панорам на історичні дахи
храмів та будівель міста.
З майданчиків можна
побачити куполи і дахи центральної частини Львова, включаючи такі домінанти, як
Ратуша, Домініканський костел, Успенська церква, Преображенська церква, Собор
святого Юра тощо.
А ще з нижніх майданчиків ми можемо побачити дуже гарну будівлю з червоним дахом, може здатись, що це якийсь замок, але насправді – це пожежна частина, до якої ми ще сьогодні повернемось.
Оглядові майданчики також є
популярними для споглядання заходів сонця.
Майданчики є частиною
простору, який створює умови для споглядання й ушанування та водночас дарує
змогу зануритися в роздуми. Вони безкоштовні і доступні цілодобово.
Меморіал вирізняється
з-поміж типових для Львова місць пам’яті. Він промовляє до нас зовсім іншою
мовою – це не просто колона чи стіна з абстрактними героями. Не схожий на ті,
що перейшли нам у спадок з часів СРСР. Тому і суперечок довкола нього не
бракувало. Чим саме є це місце – меморіал, громадський простір чи туристична
локація зі всіма наслідками цього найменування?
Такий спосіб вшанування
наших героїв добре вписується в контекст Європи, де подібних локацій там
чимало. Взяти хоча б Берлін, якщо прогулятись до Меморіалу жертвам Голокосту,
то можна побачити, як радісно по ньому бігають діти, як пари призначають
побачення та туристів, які із гамором роблять собі нові фото. Хай там як, а
львівський меморіал живий, зі своєю душею та з частками душ людей на портретах.
Його можна вважати
духовним місцем із практично сакральним значенням: пам'ять про героїв, що
віддали своє життя за те, у що вірили. А
якщо піднятися на 6-метровий виступ, то можна побачити не один і не два, а
говорять, що аж 11 дахів львівських храмів. Так, місце туристичне, але кожен
може знайти там свій куточок і відкрити частку цієї «сакральності».
Окремою ідеєю меморіалу є
його рослинне наповнення, в першу чергу це насадження дерев, відновлення
зеленого простору цієї ділянки, вся територія Губернаторських валів засіяна
травою, а також злаковими рослинами – міскантусами, що виглядом нагадують
колоски пшениці. Однією з головних ідей простору є також освітлення.
Також тут є інформаційний стенд з правилами поведінки
на території меморіалу:
- під час сильного вітру рекомендуємо утриматись від прогулянок сквером (можливе падіння великих гілок),
- залишайте сміття в урнах,
- під час прогулянки з собакою: тримайте її на повідку, надягніть намордник, прибирайте за собакою,
- пересуваючись велосипедом або самокатом, обирайте безпечну швидкість,
- відповідальність за безпеку дітей під час прогулянки несуть їхні батьки,
- підгодовувати птахів дозволяється лише в зимовий період (не використовуйте пластикові пляшки в якості годівничок),
- слухаючи музику, уникайте її гучного відтворення через портативні підсилювачі (колонки),
- забороняється зривати квіти, обламувати гілки дерев та кущів,
- забороняється вилазити на монумент та елементи огородження,
- забороняється пересуватись сквером на мотоциклі або скутері,
- забороняється заїзд у сквер приватного автотранспорту,
- забороняється висаджувати рослини без дозволу відповідальної особи,
- забороняється ходити по клумбах,
- забороняється вживати алкогольні напої.
Пожежна частина
Ну і повернемось до нашого
«замку», а точніше дуже імпозантної і вишуканої будівлі, в якій сьогодні
розміщена пожежна частина. А з чого ж все починалось, можливо колись там і
справді був замок? То ж давайте поринемо
в його історію.
Передісторія цієї
елегантної будівлі на вулиці Підвальній почалася ще в 1850 році, коли у Львові
був організований і провів свої перші навчання загін пожежників з місцевих
сторожів. Причиною ж його створення послужили руйнівні пожежі бойових дій
революції двома роками раніше, що лютували
тиждень, в ході яких була знищена або пошкоджена значна частина будівель
Середмістя.
А вже через рік міська
пожежна служба вже діяла на постійній основі. Причому постійна команда складала
70 людей і ще 600 міських службовців з розряду сторожів, майстрових і
ремісників у випадку надзвичайної ситуації надходили в її розпорядження. Ці
напрацювання в 1852 році були офіційно підтверджені «законом про пожежну
безпеку Львова».
Доленосним стає для
подальшого розвитку корпусу призначення на пост командира Павла Прауна (1836 –
1910), цілеспрямованість і знання справи якого заклали основоположні принципи
дії вогнеборної служби міста і провінції (правила прийому на роботу, атестації,
стандартні схеми роботи), реалізували програму постійних пунктів дислокації
команд у кожному районі, допомогли досягти заборони використання її службовців
для сторонніх робіт, втілили в життя ідею створення добровільних помічників в
екстрених випадках, створили злагоджену систему матеріальної та фізичної
допомоги інших муніципальних служб у разі пожеж.
Вся ця злагоджена система
вимагала централізованого управління для розміщення якого і була задумана
будівля на вулиці Підвальній у кількох кварталах від адміністративного серця
Львова. Її будівництво було розпочато в 1899 році на місці, де у Cередньовіччі
розташовувався фортечний вал з бастіоном, а за десять років до цього був за
проєктом М. Шмітта споруджений літній театр.
Роботи тривали аж до 1901
року, коли станція пожежної частини з гуртожитком на 54 місця, квартирами для
сімей службовців, стайнею, телефонним комутатором, станцією швидкої допомоги і
хімічним бюро розпочала свою роботу (офіційне відкриття відбулося 22 червня).
Так і понині ця незвичайна
будівля продовжує нести свою високу місію під захистом святого Флоріана вже в
якості головного управління МНС львівської області не дивлячись на всі бурхливі
події ХХ ст., що прокотилися Галицькою землею, де були руйнівні війни, зміни
підданства, пожежі, революції, завжди стоячи на сторожі інтересів своїх
городян.
В архітектурному плані –
цегляний шедевр в неороманському стилі на Підвальній, 6 являє собою складний
периметр з білої і червоної цегли, який замикає перспективу площі Данила
Галицького з північного сходу. Його триповерховий обсяг було спроєктовано та
втілено в життя видатним львівським архітектором кінця ХІХ – початку ХХ ст.
Юліушем Хохбергером (1840 – 1905) у співтоваристві з Ігнатієм Брунеком. Колись
білі зовнішні фасади пожежної частини,
підкреслені фігурною кладкою червоної цегли, гармонійно поєдную трицентрові арочні
отвори і підняті арочні, композитні капітелі білих колон портика центрального
входу і прямокутні форми зубців балюстради над нею, геометричну кладку лиштв і
декоративних фронтонів та витіюватий малюнок фризів.
Перлиною ж зовнішнього
оздоблення будівлі служить фігура покровителя і захисника всіх пожежних –
святого Флоріана – над центральним входом у самого гостроверхого даху різця
Петра Войтовича (1862 – 1936). Звернена обличчям до Львову з глечиком
невичерпної вологи в правій руці скульптура у формі римського легіонера вносить
мир і спокій в душі горян, уособлюючи собою впевненість у надійному плечі у
важку хвилину.
Поруч знаходиться парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «На
валах». Ця територія була відома також як Губернаторські вали (історична назва)
або неофіційно «Трофейка» (через те, що після Другої світової війни тут
виставляли трофейну німецьку техніку). Вважається другим за віком парком міста
(після парку імені Івана Франка).
Парк розташований між
вулицями Підвальною та Винниченка. Посеред парку знаходяться Порохова вежа та
найстаріший у Львові шкільний будинок – Ліцей № 8 Львівської міської ради.
Поблизу парку розташовані
споруди Львівської обласної адміністрації та обласної ради. У 2008 році у парку
встановлено найбільший державний прапор у Львівській області. Тут також
встановлено пам’ятник В’ячеславу Чорновлолу, який свого часу працював поруч – у
Львівській обласній раді та обласній адміністрації.
Також у парку знаходиться
міський скейт-парк, баскетбольний майданчик, дитячий майданчик, майданчик для
воркауту, а також Управляння молоді та спорту Львівської міської ради
облаштувало тут майданчик для гри у петанк.
- А вам вдалось відвідати Меморіал пам’яті Героїв Небесної Сотні у Львові?
-
Чи вдалось з оглядових майданчиків помилуватись
краєвидами Львова?
-
Можливо комусь вдалось насолодитись заходом Сонця?
-
А можливо хтось просто прогулявся тишею алей та
прочитав молитву за загиблих героїв?
НАПИШІТЬ СВІЙ КОМЕНТАР
Немає коментарів:
Дописати коментар