Ми вирушили на одну з найцікавіших екскурсій Чорногорії – екскурсія «Боко-Которська затока». Мандруючи водними просторами бухти, перед нами відкрилось безліч цікавих місць. Одним з таких виявився острів і форт Мамула – таємнича пам’ятка Чорногорії, яка є Національним пам’ятником. В Чорногорії в Адріатичному морі, дуже багато островів і всі вони досить цікаві, незвичні і мають свою особливу історію.
Острів Мамула повністю перекриває доступ у Боко-Которську бухту. Саме з
цією метою на острові була побудована фортеця, яка представляє великий інтерес
для туристів і по сьогоднішній день.
Протягом багатьох століть велися
серйозні суперечки між Хорватією і Чорногорією, про приналежність території
острова. З історичної точки зору, острів належить Хорватії, тому хорвати
вважали цей острів своїм. Проте розміщений він біля узбережжя Чорногорії, тому
чорногорці теж вважали його своїм. І лише у 1947 році, влада Югославії вирішила
це питання, віддавши територію острова Чорногорії.
Колишня назва острова Ластавиця. Та й зараз іноді його називають островом
ластівок, а ще на деяких картах можна зустріти саме цю назву. Сучасну ж назву
острів отримав на честь генерала Лазаря Мамули, який дав розпорядження
побудувати на острові фортецю. В 1853 році фортеця була побудована. Вона стала
по суті фортом, який захищав Которську бухту від ворога. Також стала частиною оборонної споруди, яка
складалася з трьох фортів: Азра, Оштро і Мамула. Якщо піднятись на фортечні
стіни, то можна насолодитись навколишніми краєвидами чорноморського узбережжя.
За розмірами острів невеликий, тому його можна легко охопити оком. За
формою він округлий і в діаметрі становить близько 200 м. На острові ніхто не
проживає, інфраструктура там відсутня. Поверхня покрита скельними породами та
поросла столітніми агавами, середземноморською та субтропічною рослинністю по
всьому периметру, а також тут ростуть унікальні сорти мімози. З тварин тут
можна зустріти лише зайців та бакланів, які тут є повсюди. А з пам’яток тут можна побачити лише саму фортецю, яка
активно брала участь у двох cвітових війнах. В
роки Другої світової війни, за наказом Мусоліні, там був розміщений концтабір,
про що свідчить пам’ятна
дошка на стіні. Тут утримувались політв’язні, багато з яких так і не повернулись додому. Місце почали називати
«Островом смерті». Групові екскурсії там не проводяться, лише індивідуальні, на
які можна потрапити на арендованій яхті чи катері. Під час екскурсії туристам
показують: ворота фортеці, внутрішній двір, бійниці, пусті колодязі. А також
сюди приїздять, щоб влаштувати незвичну фотосесію.
Гіди туристам іноді розповідають
страшилки про те, що деякі туристи тут безслідно зникали. У 2013 році тут був
знятий фільм жахів «Мамула». Головними героїнями якого стали русалки –
хранительниці острова й усієї Адріатики.
Тут, прямо посередині затоки, зупиняється багато суден, адже саме звідси
можна потрапити ще в одне цікаве місце – блакитна печера. Блакитна печера – це
найбільший і найкрасивіший грот в цій місцевості. Відвідування блакитної печера
(Blue Grotto, Plava Spilja, Плава Шпиля) входить у нашу екскурсію. Наш
корабель зупиняється, і всі бажаючі, пересівши в маленькі катери, вирушають до
блакитної печери. Відвідування печери коштує додатково 5 євро. Це не просто
печера, до яких ми звикли, де можна прогулятись її лабіринтами, а печера,
всередині якої можна поплавати.
Всі бажаючі пересідають на швидкісні катери, у нас їх було три, які підпливали десь хвилин через 5 один за одним. Море було спокійним, великих хвиль не було, адже, якщо буде сильне хвилювання, то до Блакитної печери можна не потрапити. Печера сама невисока, біля входу між катером і стелею десь залишається простір у півметра. Якщо будуть великі хвилі, то кате просто не зможе туди потрапити.
Печера знаходиться недалеко, дістатись до неї можна хвилин за 20.
Вода в печері дійсно блакитна і має незвичний яскравий колір. Відбувається
так це тому, що сонячні промені заломлюються особливим чином і підсвічують воду
зовні. Складається враження, що вода світиться зовні. Плавати не страшно, а
навпаки досить цікаво, та ще й солона вода надає легкості плаванню. Ми звикли,
що в печері прохолодно, а от вода в цій печері напрочуд тепла, добре
прогрівається. Але треба все ж таки бути обережним, так як тут є місця, де вода
може сягати глибини 45 м.
Але головний мінус цієї печери – багато людей. Так як печера сама невелика,
а катерів припливає багато, то і скупчення в печері велике. Для купання дається
хвилин 10 – 15. Майте на увазі, плавальних жилетів тут не видають і рятувальних
кругів теж немає.
Вода в затоці тепліша, на відміну
від Адріатичного моря. Плавати дуже приємно, освіжитись у спеку – в самий раз. На жаль, душу з прісною водою на судні немає.
Ми дочекались, поки всі прибудуть з Блакитної лагуни, ще деякий час поплавали та відпочили.
Є місця без навісу, але тут буде дуже спекотно під палючим сонцем.
Проте звідси відкривається вся панорама на Боко-Которську затоку.
Крім туристів тут можна ще зустріти і водоплавних птахів.
А наша екскурсія продовжується і ми трохи повертаємо назад і рухаємось
далі. Ми проходимо зовсім інший маршрут і насолоджуємось вже зовсім новими
пейзажами.
-
А вам вдалось побачити, а можливо й
відвідати острів та форт Мамула?
-
Чи поплавали у Блакитній печері?
-
А можливо просто насолодились
снорклінгом у Боко-Которській затоці?
-
Поділіться своїми враженнями.
НАПИШІТЬ СВІЙ КОМЕНТАР
Немає коментарів:
Дописати коментар