Чорногорія. Морська екскурсія «Боко-Которська затока»

   Відпочиваючи на Адріатичному узбережжі Чорногорії, ми здійснили багато автобусних екскурсій та пішохідних прогулянок і настав час для морської екскурсії. Відпочиваючи на морі, неодмінно треба здійснити морську прогулянку або екскурсію. Чорногорія нас цим може порадувати. У Будві, де ми відпочивали,  пропонуються різноманітні морські екскурсії, розваги, рибалка, відпочинок на яхті, фіш-піннік, а також водні екскурсії на Скадарське озеро та рафтинг на р. Тара. Екскурсії є групові, а є індивідуальні і ціни на екскурсії різні – від бюджетного  до віп-варіанту. Ми ж обрали, як на мене, одну з найцікавіших – екскурсія «Боко-Которська затока».

   Екскурсія «Боко-Которська затока» є однією з найпопулярніших і найцікавіших в Чорногорії.

   Я вважаю, якщо ви вперше відпочиваєте в Чорногорії, то екскурсію «Боко-Которська затока», так як і екскурсію «Каньйони», треба обов’язково включити до свого списку місць, які треба відвідати. Якщо ж ви приїхали до Чорногорію вже не вперше, то можна обрати вже й інші екскурсії, які теж не менш цікаві. Але саме на цих екскурсіях у вас складеться перше враження про країну, її природні та архітектурні красоти, багато дізнаєтесь про культуру, традиції та побут жителів цієї балканської країни. На цій екскурсії туристи не тільки відпочивають, але й купаються, плавають, насолоджуються свіжим морським повітрям та знайомляться з цікавими пам’ятками архітектури.

   Морська екскурсія «Боко-Которська затока»  –  це неймовірна подорож, в якій ви ознайомитесь з історією, культурою, природою та побачите неперевершені пейзажі. Тут відбудеться знайомство з Середньовічними містами Чорногорії, чудовими краєвидами узбережжя Боко-Которської бухти.

   Екскурсія починається о 9.00 годині  і завершується о 19.00. Придбали ми екскурсію в готельного гіда, так як ціна була тут найвигідніша – 25 євро (більше ніде нічого не доплачували, крім власних витрат). Наша екскурсія починалася з Будви. На екскурсії у Будві збирають на міських зупинках, їх тут три. Так як у Туреччині чи Єгипті під готелі чи апартаменти автобуси не під’їжджають, так як тут дуже вузенькі вулички і автобус там просто не проїде. Наші апартаменти знаходились недалеко від зупинки, всього 2 хв ходьби, що дуже зручно. Автобус нас забрав на зупинці, гід перевірив квитки, звірив із своїми записами і ми вирушили далі. Крім туристів з Будви, були ще відпочиваючі з с.Бечичі та с.Рафаїловичі, куди ми теж заїхджали. А ми вирушаємо вже знайомою нам дорогою до Тівата, адже саме там знаходиться аеропорт, куди прибувають майже всі туристи для відпочинку. Всього в Чорногорії два аеропорти, другий знаходиться у столиці Чорногорії – Подгориці.  Знову ми можемо милуватись красою Адріатичного узбережжя та його морськими курортами з вікна нашого автобуса.

Адріатичне море

   Відстань від Будви до Тівата невелика, всього 20 км, проте  їхати  треба від 40 до 60 хвилин.  Дороги в Чорногорії дуже вузькі, тому часто виникають затори, залежно в який час доби їхати або як пощастить. Нам зараз можна сказати пощастило, а от коли прилетіли в Чорногорію і трансфер нас віз з аеропорту Тівата у Будву, то їхали дуже довго, стояли у пробках, особливо дуже довго по самій Будві.

   Дістались до Тівата, проїхали той самий аеропорт, в який ми прилетіли. Проїжджаємо повз посадкову смугу.

Взлітна смуга в Тіватському аеропорту

   Дорога проходить зовсім поруч, тому бачимо літаки на аеродромі.

Тіватський аеродром

   Аеропорт невеликий, проте не зовсім обладнаний, так як кондиціонерів у залах очікування  там не передбачено. Влітку дуже спекотно і некомфортно.

Тіватський аеропорт

    Поруч бачимо парковку, де стоять власні автівки, таксі, а також автобуси, які здійснюють трансфер до готелів та апартаментів курортів Чорногорії. 

   Під’їжджаємо то порту. Тут ми виходимо з автобуса і одразу потрапляємо на розкішну набережну, яка поринає у зелені екзотичних рослин.

   До речі, всі речі з автобуса треба забрати, так як наступна частина екскурсії буде вже морською і в автобус ви повернетесь уже в Которі лише ввечері. В Тіват судно повертатись вже не буде. Тому ті, хто бажає зробити фото набережної та сфотографуватись тут, треба зробити це зараз. Корабель виходить з Тівата, а завершується морська екскурсія в Которі. По середньовічному Котору, а саме Старим містом,  буде невелика пішохідна екскурсія, буде  вільний час для самостійної прогулянки, хвилин 30 – 40. А потім вже автобусом вирушаємо у Будву.

 Тіватський порт

   В Тіваті знаходиться знаменитий порт для яхт та катерів «Порто Монтенегро», який побудували американські міліардери Пітерманк та Рокфеллер. На пірсі можна побачити сонячний годинник. Взагалі містечко дуже зелене, затишне і комфортне. 

 Набережна Тівата

   Часу на прогулянку набережною у нас не було, ми одразу пересідаємо на корабель.  А в Тіват можна самостійно приїхати і погуляти тут, адже це недалеко, та й знайти щось цікавеньке, я думаю, тут вдасться. 

   На кораблі є три палуби, 2,5 поверхи, ресторан, туалети, кімнати для переодягання. Незважаючи на те, що туристів на судно заходить багато, так як під’їжджає багато автобусів, міста вистачить всім. Можна зайняти місця на нижній палубі, де є вікна зі склом, можна вище з відкритими вікнами, а якщо зайняти місце вгорі, то там можна і позасмагати, адже там є відкриті місця і сонця туди потрапляє більше. На кожій палубі стоять столи і навколо стільці, крісла або диванчики.  Тут працює ресторан, дається меню, де можна замовити смачні страви національної кухні. Це вже за додаткову плату,  харчування не входить у вартість екскурсії. Можна взяти з собою свою їжу, а також фрукти, воду та інше. 

   Корабель дуже великий за розмірами, вміщає велику кількість людей, проте ніхто нікому не заважає. Рухатись на такому судні дуже комфортно, адже тут майже не відчувається ніяких коливань. Тому це дуже зручно для тих, хто стаждає на морську хворобу. На маленьких суднах може укачувати.

    З корабля дуже добре видно набережну, місто, а далі починаються гори.

 Тіват

   Навіть ще нікуди не вирушаючи, бухта вже сподобалась. На узбережжі багато цікавих будівель, розкішної зелені, дорогих яхт.

   Боко-Которська  бухта – це одна з візитних карточок Чорногорії і є однією з найбільших бухт Адріатичного моря. Довжина берегової лінії становить понад 100 км. Затока оточена з усіх боків горами, має кілька заток, які й утворюють одну з найкрасивіших гаваней Європи: Тіватська, Герцегновська, Которська та Рисанська.   Здається, що затока знаходиться у велетенській гірській ущелині. На берегах затоки розміщені середньовічні міста: Тіват, Котор, Пераст,  Герцог-Новий, які відомі своєю неймовірною давньою архітектурою, що й привертає сюди дуже велику кількість туристів не тільки з Європи, а й з інших країн світу. 

   Назва затоки Boccha di Cattaro в перекладі з давньоримської означає «пащу Каттаро». Каттаро – це італійська назва головного міста Брко-Которської затоки і міста Чорногорії – Котора.  Тривалий час існувало переконання, що затокою є фьорд, проте це неправильне твердження, оскільки завдяки сучасним науковим дослідженням було доведено, що затока є залишком колишнього річкового каньйону річки Бокель, що стікає з плато гори Ор’єн. Сильні тектонічні рухи та карстові процеси  привели до його поступового руйнування. Хоча у туристичній сфері іноді можна почути, що це «найпівденніший фьорд Європи».

Тіватська затока  

   А ми пропливаємо Тіватську затоку, що є частиною великої Боко-Которської затоки. Відокремлюється вона від Адріатичного моря півостровом Луштиця.  До речі, всі назви заток походять від назв найбільших населених пунктів, які знаходяться на узбережжі цієї затоки.  Віддаляючись від Тівата, ми продовжуємо  милуватись красою прибережних поселень та курортів, які знаходяться по обидва боки затоки. 

   Місцями пропливаємо просто гори покриті лісом. А також трапляються якісь гроти чи печери.

 На узбережжі можна побачити печери та гроти

   А поки ми пропливаємо затокою, насолоджуємось краєвидами навколо, дихаємо свіжим повітрям, ми можемо замовити на судні страви середземноморської кухні. На кожен столик подається меню, воно невелике, проте містить цікаві страви. Можна замовити страви з риби, морепродуктів (холодні та гарячі закуски), м’ясні страви, салати, десерти, холодні та гарячі напої, в тому числі й алкогольні. 

На екскурсійному кораблі Боко-Которською затокою

Меню на кораблі

Меню на кораблі

   Під час прогулянки можна прогулятись палубою, відчути подих вітру, зробити яскраві фото.

 На палубі

   І ось ми потрапляємо в найвужчу частину Боко-Которської затоки. Вода тут виглядає вже зовсім іншого кольору – насичено-блакитного. 

   Пропливаючи цю частину затоки, ми потрапимо до Герцегновської затоки.

Найвужча частина Боко-Которської  затоки

   З моря ми зможемо побачити однин з найвідоміших та знаменитих курортів Чорногорії – м. Герцег-Новий. Місто було фортом середньовічних піратів та розбійників. Могутні стіни вражають туристів і до сьогодні.

    Герцег-Новий приховує в собі багато таємниць та сюрпризів. Місто ще називають «містом тисячі сходинок». А все тому, що місцевість, де розмістилось місто Герцег-Новий має горбисту поверхню, тому в самому місті дуже багато сходинок та стежок, які круто піднімаються вгору.

   Колись Герцег-Новий називався Свєті Стефан. Він був закладений у 1382 році і спочатку був фортецею. Місто часто змінювало своїх правителів, а деякий час було навіть центром торгівлі. Сюди з різних куточків привозили сіль і тут же торгували нею.

   Після того, як правителем фортеці став герцог із клану Косачей Стефан Вукшич, фортеця набула статус міста і почала називатись Герцег-Новий. У середині ХV ст. Вугщичу від Венеціанської республіки надійшла пропозиція обміняти місто на один з островів Адріатичного моря, але ця пропозиція не була прийнята.

    Герцег-Новий був завойований турками в 1482 році і майже два століття знаходився під владою Османської імперії. В кінці ХVІІ ст. був захоплений Венеціанською республікою. Потім місто постійно переходить від одних господарів до інших: то Росія, то Франція, то Австро-Угорщина. Кожен намагався встановити повну владу над містом. Згодом Герцег-Новий стає югославським, а потім чорногорським. 

   Місто зберегло середньовічну архітектуру, тому тут можна оглянути Старе місто, фортецю Шпаньйола, морську фортецю, монастир Савіна, Кроваву (Канлі Кула) вежу та багато іншого.  А також тут багато розваг, працюють бари, ресторани, які пропонують середземноморські страви.  

   В нашу ж екскурсію відвідування міста не входить, ми можемо помилуватись на нього з боку затоки.  

Герцегновська затока

   А ми все ближче наближаємось до місця, де Боко-Которська затока сполучається з Адріатичним морем. В море ми виходити не будемо, адже у нас екскурсія «Боко-Которська затока». Тут ми бачимо на узбережжі поселення і все більше різноманітних яхт та інших суден.

   Видно простір до відкритого моря.

   Перед нами виник острів та форт Мамула – таємнича пам’ятка Чорногорії, яка є Національним пам’ятником.  В Чорногорії в Адріатичному морі, дуже багато островів і всі вони досить цікаві, незвичні і мають свою особливу історію.

   Острів Мамула повністю перекриває доступ у Боко-Которську бухту. Саме з цією метою на острові була побудована фортеця, яка представляє великий інтерес для туристів і по сьогоднішній день.

   Тут, прямо посередині затоки,  зупиняється багато суден, адже саме звідси можна потрапити ще в одне цікаве місце – блакитна печера. Блакитна печера – це найбільший і найкрасивіший грот в цій місцевості. Відвідування блакитної печера (Blue Grotto, Plava Spilja, Плава Шпиля) входить у нашу екскурсію. Наш корабель зупиняється, і всі бажаючі, пересівши в маленькі катери, вирушають до блакитної печери. Відвідування печери коштує додатково 5 євро. Це не просто печера, до яких ми звикли, де можна прогулятись її лабіринтами, а печера, всередині якої можна поплавати.

   Більше інформації можна дізнатись в моєму окремому пості «Чорногорія. Острів і форт Мамула та Блакитна печера»/

Острів та форт Мамула

   А наша екскурсія продовжується і ми трохи повертаємо назад і рухаємось далі. Ми проходимо зовсім інший маршрут і насолoджуємось вже зовсім новими пейзажами.

    І тут незабаром перед нами постає ще один острів – острів Святого Георгія. Розміщений навпроти м. Пераст. Пераст – це крихітне курортне містечко, яке розмістилось на узбережжі Боко-Которської затоки. Незважаючи на свої розміри, воно може похизуватись своїми середньовічними пам’ятками і навіть позмагатись з іншими туристичними містами.

   Місто розміщене навпроти протоки Вергіне – найвужчого місця Боко-Которської бухти.

 Вид на середньовічне м. Пераст

   Пропливаючи повз місто, вже одразу можна помітити середньовічну архітектуру та червоні дахи будинків, які надають місту  особливого колориту. Місто розмістилось на пагорбі Святого Іллі. Вузенькі середньовічні вулички, кам’яні будинки, вартістю понад 1 млн євро, палаци, храми, острови, які розмістились недалеко від міста та й сама Боко-Которська затока створюють неповторну атмосферу цього чудового містечка.

   Тут можна побачити 17 палаців, 16 церков, з яких діючими є лише три, музей міста. Головною пам’яткою  міста можна вважати її набережну. Саме там розмістились основні палаци, церкви, музеї, ресторани, міні-готелі. Довжина набережної всього 1,2 км, тому пройти її можна з одного кінця в інший всього за 15 хвилин. Тут же проходить і єдина автомобільна дорога міста, є пристань. У центрі міста розміщена діюча церква Святого Миколая. Під вівтарем церкви захоронений останній прапор Венеціанської Республіки із зображенням Лева Святого Марка на червоному полотні. Пераст був останнім містом, який визнав її падіння. За 1 євро можна піднятись на  дзвіницю церкви Святого Миколая, звідки відкриваються найкращі види на місто та Боко-Которську затоку. Висота дзвіниці 55 м. 

Церква Святого Миколая з 55-метровою дзвіницею

   Для пляжного відпочинку місто не підходить, адже піщаних пляжів там немає, а лише є бетонні пірси, але скупатись можна. Вода в затоці чиста, але дно нерівне, покрите слизом від водоростей, тому треба бути дуже обережним.

    Пераст – красиве місто, яке ідеально підходить для фотосесій, в тому числі й весільних. Тому при нагоді можна відвідати це місто й самостійно, адже відстань від Будви до Петрасту становить 37 км і це займе десь 45 хвилин автобусом, а автомобілем й того швидше. Можна поєднати відвідування Перасту з Котором, адже відстань від Будви до Котора становить 22 км і це займе 30 хвилин часу. Тим більше автобуси до Перасту їдуть через Котор. Відвідування Перасту багато часу не займе, а от по Котору можна погуляти довше, там є що подивитись. 

А ми наближаємось до одного з найзагадковіших островів Чорногорії, який оповитий легендами та міфами. Він має свою, досить трагічну історію.

До ХVІІ ст. острів Святого Георгія належав м. Котор, а потім перейшов під владу венеціанців. З часом перейшов до французів, які виселили з острова всіх корінних жителів.   В 1814 році був захоплений австрійцями і лише після проголошення незалежності Сербії, був приєднаний до Югославії. А з часом став належати Чорногорії.

Історія цього острова пов’язана з легендою, романтичною й одночасно трагічною.

На даний час острів Святого Георгія знаходиться під владою місцевої католицької церкви. Там працює будинок відпочинку, в якому зупиняються чорногорські священнослужителі. Офіційно цей приватний  острів закритий для туристів і зазвичай туристам дозволяють дивитись на нього з боку моря, обпливши навколо і не ступаючи на його берег.

Більше інформації можна дізнатись в моєму окремому пості «Чорногорія. Острів Святого Георгія».

Острів Святого Георгія

   Проте наступний острів нам вдалось відвідати – острів  Богородиці на рифі. Знаходиться поруч з островом Святого Георгія, що теж недалеко від м. Пераст. На відміну від природного острова Святого Георгія, острів Богородиці на рифі штучний, проте він має також свою історію, легенди, повір’я. Це єдиний штучний острів на всій Адріатиці.

   Більше інформації можна дізнатись у моєму окремому пості «Чорногорія. Острів Богородиці на рифі».

Острів  Богородиці на рифі

Позаду залишаться Пераст.

 

   Пропливаємо повз Котор.

    Біля причалу нас зустрічає маяк. 

Которський маяк на причалі

   Котор – одне з найстаріших міст Чорногорії, йому понад 2 500 років. Знаходиться на березі Которської затоки Адріатичного моря. Місто має свою історію, багату на події, а його серцевина – Старе місто, занесене до списку культурної спадщини ЮНЕСКО.

   Стара частина міста обнесена мурами, які добудовувалися і перебудовувалися аж до ХІХ ст. Загальна довжина стін становить 4,5 км, а у висоту у деяких місцях можуть досягати 20 м. На кутах стоять вежі, а в середину ведуть ворота. У місті є 12 площ, вузенькі колоритні вулички, палаци, музеї, готелі, хостели та безліч кафе, ресторанів та сувенірних крамничок.

   Славиться Старе місто і своїми культовими спорудами: собор Святого Трифона, церква Святого Луки та церква Святого Миколая. А ще можна піднятись на гору до фортеці Святого Миколая, звідки насолодитись неймовірною красою Котора та всією Боко-Которською затокою.

   Більше інформації можна дізнатись у моєму окремому пості «Чорногорія. Котор – перлина не тільки Боко-Которської затоки а й усієї Чорногорії».

Собор Святого Трифона

-        А ви були на морській екскурсії по Боко-Которській затоці?

-        Чи вдалось вам побачити острів та форт Мамула, острів Святого Георгія, острів Богородиці на рифі?

-        Чи вдалось прогулятись вузенькими вуличками Старого міста Котор?

-        Можливо вам вдалось поплавати у Блакитній печері?

-        Розкажіть про це.

-        Що вас найбільше вразило, що здивувало?

НАПИШІТЬ СВІЙ КОМЕНТАР