Блог Вікторії "Подорожуємо разом": Чорногорія. Старе місто Будви

Будва – туристичне місто, яке розмістилось у центрі адріатичного узбережжя. Це місто має свою давню історію, адже йому нараховується близько 2500 років – це одне з найдавніших поселень на берегах Адріатичного моря. Сама Будва та її околиці утворюють так звану Будванську рів’єру, яка і є найбільшим туристичним центром Чорногорії.

Головною пам’яткою міста є його стара частина, тобто Старе місто. Мабуть, у яке б місто не потрапив, але його стара частина, притягує до себе як магнітом, і не дарма, адже середньовічні будівлі, фортеці, замки – вони просто вражають своєю красою, пронизують духом старовини та переносять тебе у ті далекі часи. Будва не стала винятком, тому відвідати Старе місто ми вирішили першого ж дня.

Будва – невелике містечко, та й дістатись Старого міста дуже просто, все в пішій доступності. Можна пройтись по Cлов’янському бульвару і вийти до стін самої фортеці, а можна вийти на набережну і рухатись вздовж неї до Старого міста. Старе місто розташоване на півострові, який виступає в Адріатичне море. Якщо повернутись до моря, то Старе місто буде знаходитись праворуч від вас. Побачити дуже легко, адже його червоні дахи будинків видно здалеку, а над ними височіє шпиль костелу.

Старе місто, так як і о. Святого Миколая, можна побачити навіть з літака, коли він буде наближатись до аеропорту Тівата.

При наближенні літака до аеропорту Тівата дуже добре можна побачити о. Святого Миколая (Гаваї), Будванську рів'єру і навіть Старе місто Будви

Якщо ви будете рухатись набережною, то при наближенні до Старого міста побачите морський порт Будви. Тут можна побачити багато причалів для яхт, суден, човнів.

Біля стін Старого міста знаходиться морський порт, з великою кількістю чудових яхт та інших різноманітних суден

І все це знаходиться під стінами Старого міста.

Символічним є великий дзвін біля фортечних стін, хоча історичної цінності він не являє – це бутафорський дзвін, який зроблений з пінопласту, а сам він ніколи не дзвонив. Проте виглядає гарно і вписується в старовину архітектуру. А ще він є чудовою локацією для фотосесій.

Бутафорський дзвін, під стінами Старого міста, який добре вписується в його архітектуру

Тут же поруч можна побачити якір, але уже справжній, не бутафорський.

Величезний справжній якір бідя фортечних стін

Якщо ви будете рухатись бульваром, а не набережною, то дійдете до чудового парку з екзотичними рослинами.

Чудовий середземноморський парк біля стін Старого міста

А далі потрапите на площу перед Старим містом. Ліворуч буде стара частина міста, а праворуч – готель «AVALA», за яким починається стежка до пляжів «Могрен-1» та «Могрен-2». До речі, готель «AVALA» є одним з найстаріших, він побудований у 1937 році, а недалеко від нього ще один давній готель «Могрен», який побудований у 1934 році.

А якщо повернутись назад, то з цієї площі відкривається чудовий вид на гори.

Площа перед входом до Старого міста та готель "«AVALA»

Біля входу до готелю «AVALA» можна побачити залишки некрополя. Це залишки римського некрополя, який свідчить про дуже давню історію цього місця. І в історії міста Будви сталося, як говорять у народі, «не було б щастя, та нещастя допомогло». Можливо ми б і не дізнались, що місто Будва існувало ще в VІ ст. до н.е., якби не розкопки, які проводились під час будівництва готелю «AVALA», а також розкопки, які велись після землетрусу 1979 року, який здригнув усю Будву та й усе узбережжя нинішньої Чорногорії.

Біля входу до готелю «AVALA» можна побачити залишки римського некрополя (VІ ст. до н.е.)

Отже, завдяки цим розкопкам був виявлений і грецький і римський некрополь і стало відомо про багату історію самого міста Будва. Види поховань допомогли дізнатись про те, хто тут жив, а жили тут і лірійці, і греки, і римляни та й пізніше місто Будва змінило багато правителів.

Залишки римського некрополя (VІ ст. до н.е.)

Сьогоднішнього вигляду місто набуло в Середньовіччі, про це ми можемо дізнатись з кам’яної кладки стін. Сьогодні ми бачимо венеціанські стіни Старого міста, а на одній з веж міста є символ Венеції – крилатий лев євангеліста Святого Марка. Венеціанці володіли Будвою з ХІV по ХVІІІ ст. Але під час землетрусу 1979 року 70% будівель були зруйновані, проте потім були відновлені силами колишніх югославських республік. Зараз у місті можна на деяких будівлях побачити пронумероване каміння – це робилось для того, щоб зберегти порядок при відновленні. Згадується, що багато будівель було поставлено на загальний фундамент, тобто на одній платформі зводились уже 2, 3 або 4 будівлі, таким чином намагались убезпечити будівлі на випадок майбутніх землетрусів.

Перед фортечними стінами зараз розміщені кафе та ресторани.

Біля фортечних стін є ресторани з національною кухнею

А також відкривається чудовий вид на порт, нову туристичну частину міста та гори.

Вид на туристичну Будву від стін Старого міста

Потрапити до міста можна через одні з п’яти входів. А ми підходимо до одних з вхідних воріт у місто. Прогулянку ми запланували після 14 години дня. На вулиці в цей час було спекотно, проте серед кам’яних стін фортеці було прохолодніше і туристів в цей час було небагато, ввечері наплив туристів великий і рухатись вузенькими вуличками міста не дуже зручно. Тому, щоб оглянути місто, краще приходити вранці або в обід.

Ресторан "Стара Будва"

Місто вразило з перших кроків: вузенькі вулички, затишні дворики, кам’яні стіни, стара бруківка, складається враження, що ти дійсно потрапив у Середньовіччя.

Вузенькі затишні вулички Старого міста вразили з перших кроків

Незважаючи на те, що стара частина міста є історичною, тут проживають місцеві жителі. Можна побачити вікна із ставнями, на мотузках сушиться білизна, на підвіконнях стоять квіти. А ще вулички прикрашені ліхтарями. При бажанні тут можна зняти апартаменти і «потрапити в минуле».

В історичній старій частині міста до цього часу проживають місцеві жителі

Тут розміщено багато кафе, ресторанів, де можна спокійно посидіти в досить атмосферному місці. Ціни тут трішки вищі, але воно й зрозуміло.

Незважаючи на те, що вулички дуже вузенькі, тут розміщено багато кафе

Вулички вузенькі, тому тут треба блукати, не поспішаючи, іноді цікаво зазирнути в окремі дворики та насолодитись цією атмосферою.

Старе місто невелике, проте завдяки середньовічному колориту, тут можна блукати довго, занурившись у цю атмосферу

У Старому місті переважає венеціанська і середземноморська архітектура.

Венеціанський колорит вражає

Місто, дійсно, одне з найстаріших, адже йому близько 2500 років. З ним пов’язано декілька романтичних історій кохання. Перша історія кохання – це історія заснування міста. За легендою, фінікійськй цар Кадмус прийшов разом зі своєю дружиною Гармонією на ці землі і заснував тут місто Будву. А так як вони прибули на ці землі на двох колісницях, запряжених волами, то раніше місто називалось Бутуа (походить від двох волів). Зараз місто має сучасну назву – Будва.

Архітектурна композиція більше з часів венеціанського правління, яке існувало з 1420 по 1797 р.

Великої шкоди Старому місту, як і більшості інших міст Чорногорії завдав землетрус, який стався у 1979 р. Поштовхи були дійсно сильними, епіцентр землетрусу був між містами Баром і Ульцинь в морі і Старе місто Будви було зруйноване. Зараз місто відновлене, і відновлювалось воно враховуючи архітектуру часів правління венеціанської імперїї.

Архітектура вулиць була зроблена по грецькому типу, тобто дві головні вулиці з’єднувались на головній площі.

Чому вулички будувались вузенькі? Є кілька причин. По-перше, в них легше було захищатись від ворога. Вулички повинні були бути такими, щоб не могла там проїхати колісниця з двома волами або з кіньми і щоб можна було атакувати ворога. Головна вулиця трохи ширша, а вулички, які прилягають до головної, йдуть ще вужчі. Друга причина – це, щоб у місті не було дуже високої спеки навіть у літній період, адже на Адріатиці влітку дуже спекотно, каміння нагрівається, а у вузеньких вуличках завжди можна знайти затінок.

Навіть у сильну спеку, серед кам'яних стін Старого міста, можна відчути прохолоду

В Старому місті розмістився археологічний музей. Він досить багатий своєю колекцією. Там можна побачити різні старовинні артефакти, які були знайдені під час розкопок: колони римської імперії, уламки будинків тощо. Звичайно ж, багато експонатів у часи Югославії перекочували до музеїв Белграду, Спліту. Говорять, що навіть в Лондонському історичному музеї є експонати, які були привезені з м. Будва. Але і тут є на що подивитись. В лапідаріумі тут розміщена відновлена мозаїка, яка була знайдена під час розкопок на місці готелю «Avala». Вона лежала на підлозі і зроблена з дуже маленьких шматочків. В 2014 році її відновили і тепер її можна побачити в археологічному музеї.

Також є невелика етнографічна колекція – свідчення різних епох становлення міста Будва. Тому тим, хто цікавиться археологією, цікаво буде відвідати цей музей.

Блукаючи вуличками міста, не можна не звернути увагу на двері та вхідні ворота до будинків.

Вишукані двері з металевою мереживною аркою, поштова скринька та двірна ручка, яку міцно тримає лев, неначе в історичному фільмі

Ще одні цікаві металеві решітчасті ворота, які ведуть у затишний дворик

У Старому місті можна побачити багато площ, але ви не думайте, що це велетенські площі, де можна проводити концерти, фестивалі, паради – це зовсім маленькі площі, проте вони несуть в собі атмосферу старовини, середньовічного колориту, якогось душевного спокою.

Площа поетів – це невелика площа, де також проходять невеликі театралізовані вистави, музичні виступи. Ця площа ще з давніх часів була площею для виступів музикантів, поетів. Також це була торгова площа. В Середні віки Будва мала свій статут, де були чітко прописані всі правила, закони та обов’язки громадян. Зазначалось: в які дні тижня яким товаром можна було торгувати, з якими племенами чи сім’ями можна дружити. Будва вважалась великим середньовічним містом.

На площі знаходиться символічна скульптура, де ми бачимо особливості кладки каміння, яке використовувалось в давні часи. Зараз ми бачимо символ «Пі», як число пі, ну а каміння було взяте з руїн вілли Урбана – це вілла, яка стояла на місці сучасного готелю «Аvala» і яка є джерелом багатьох знань для археологів про минуле Будви.

Площа поетів та кам'яні символічні скульптури

Ще один цікавий експонат, який стоїть на тому місці, де він був виявлений – це камінь. Археологи стверджують, що це жертовний камінь часів римської імперії, приблизно І ст. н.е. Жертва приносилась у вигляді вина. Деякі спеціалісти стверджують, що це не жертовний камінь, а постамент, який знаходився під однією із скульптур, який присвячений римським красуням. Але нам залишається тільки гадати, хто з них правий. Єдине, що він дійсно належить І ст. н.е і знайдений на цьому місці, де й стояв 2 тисячоліття тому. І знайдений він був також при розкопках після землетрусу 1979 року.

Припущення, що це жертовний (жертва у вигляді вина) камінь часів римської імперії (приблизно І ст. н.е.)

А сама ця площа зберігає згадку про часи правління венеціанської республіки. В елементах кам’яної пластики можна простежити стиль бароко, звичайно, багато було перебудовано, було змінено, але атмосфера Середньовіччя все ж таки збереглась.

Ще одна невеличка площа із символічним каменем

На вуличках можна побачити багато сходів з перилами, які обплетені виноградом, ківі та іншими виткими рослинами.

У Чорногорії серед витких рослин дуже поапулярним є ківі, який плететься як наш виноград

Тут також можна побачити цікавий кран з питною водою. Правда, не знаю, чи він також належить тій епосі, чи вже більш сучасний, але виглядає досить гарно і додає особливого шику цьому місцю.

На одній з площ у спеку можна освіжитись, не знаю чи вода питна, але у багатьох європейських країнах вода у фонтанчиках та кранах питна

Прогулюючись вуличками міста, зверніть увагу на деякі стіни, там можна побачити зображення деяких гербів благородних заможних сімей, які проживали свого часу в Будві. Вони додають особливого шарму цьому місту, а також свідчать про те, що ці сім’ї були у великій повазі у венеціанської знаті, та й самі складали цю знать.

Вигляд дуже колоритний, а сама площа спокійна та затишна

У Старому місті є «секретні ворота», про які не всі туристи знають – це ворота з міста прямо в море. На жаль, ми намагались знайти ці ворота, але так і не вдалось їх відшукати серед лабіринту вузьких закручених вуличок. Можливо вам вдасться.

В давні часи прямо до цих воріт підпливали кораблі і привозили товари з різних країн світу і розвантажували прямо з моря у місто. Зараз ці ворота використовуються в основному для фотосесій, а також для чудового огляду на море.

Проте нам вдалось знайти ворота, через які можна вийти із Старого міста до пляжу «Річардова глава». Пляж невеликий, проте розмістився під стінами давньої фортеці.

А через ці арочні ворота можна із Старого міста потрапити на пляж "Річардова глава"

Можна довго блукати такими вуличками і насолоджуватись цією неповторною красою.

Випити чашечку кави у такому живописному містечку точно не завадить, а навпаки - перенесе в те далеке минуле і навіє особливі думки

Розміщено багато сувенірних магазинів, в які можна зайти як в музей.

Сувенірні магазинчики у Строму місті, але майте на увазі, що ціни розраховані на туристів, проте зазирнути і подивитись можна, а можливо щось і придбати, якщо вже дуже сподобалось

Багато жителів міста намагаються зберегти цікавий і неповторний вигляд своїх будинків і намагаються прикрасити їх гарними квітами, декором, барельєфами. Дуже часто в таких місцях зупиняються гості.

Вражають своєю красою та оригінальністю, гарно прикращені живими квітами двері, вікна, балкончики

Дуже цікаво прогулятись вузенькими вуличками. Тут є магазини, кафе, а також розміщений готель для туристів, тобто тут є все необхідне для відпочинку.

У Старому місті є готель, у якому також можна зупинитись

А ще тут можна побачити котиків, їх тут не так багато як в Которі, але і тут вони є.

Можна зустріти котиків

А також бездомних собак, проте вони милі і не агресивні.

Ось такий собака блукав вуличками Старого міста, на вигляд великий, проте добрий

У Старому місті розмістились і культові споруди.

Церква Святого Іоанна – католицький храм. Фундамент церкви був закладений ще в VІ ст. до н.е. Побудована в VІІ ст. до н.е., тобто це відбулося ще до розділення церкви на православну і католицьку. Ну а далі цей храм був центром для католиків. Храм сьогодні діючий. Тут зберігається ікона Божої матері Будванської, яка є захисницею Старого міста від різних бід та нещасть. Виконана вона в візантійському стилі, який більш характерний для православних церков.

Церква Святого Іоанна – католицький храм (діючий)

Поруч стоїть дзвіниця, яка була побудована пізніше. Дзвіниця також діюча і кожну годину можна чути там зворушливий дзвін. Чути цей дзвін у багатьох куточках міста.

Дзвіниця церкви Святого Іоанна (діюча)

Внутрішнє оздоблення церкви Святого Іоанна

Поруч знаходиться ще одне історичне місце – рання християнська базиліка V ст. н.е. Звичайно, залишились руїни, але тут зараз ведуться розкопки. Після землетрусу 1979 року була виявлена і ця давня базиліка, раніше про її існування не знали. На самому дні, тобто на підлозі була знайдена мозаїка, яка зараз знаходиться на реставрації.

Руїни християнської базиліки (V ст. н.е.)

Отже, це говорить про те, наскільки різні епохи тут переплітаються, різні релігії та віросповідання.

Руїни християнської базиліки (V ст. н.е.)

Також можна тут побачити старовинні дзвони.

Старовинні дзвони

Поруч знаходиться цитадель фортеці – найбільш укріплена частина міста. Перед нею розміщений майданчик із старими оливами. Цитадель дійсно виглядає досить стародавньою – це видно по її кам’яній кладці різних часів та різних епох.

Цитадель фортеці – найбільш укріплена частина міста

Завершене будівництво було у 1836 році австро-угорцями, про що свідчить напис над входом до внутрішньої частини цитаделі.

Над входом напис 1836 рік - рік закінчення будівництва цитаделі

Вхід в цитадель (платний)

Вхід в цитадель платний і коштує 3,5 євро. У внутрішній частині цитаделі знаходиться невеликий музей мореплавства часів венеціанської імперії, а також знаходиться стародавня венеціанська бібліотека, яка нараховує до 5000 екземплярів книг на різних мовах про Чорногорію та про самі Балкани. Угорі знаходиться оглядовий майданчик.

Цитадель

По кам'яній кладці видно, як цитадель добудовувалась

Під стінами Середньовічної фортеці грає музикант.

Можна послухати гру музики під стінами цитаделі

Якщо пройти прямо, повз стіни цитаделі, в напрямку моря, то можна побачити чудовий оглядовий майданчик, звідки відкривається мальовнича панорама на море.

З оглядового майданчика, біля стін цитаделі, відкривається живописна панорама на море та місто

А також видно стіни та вежі самої фортеці.

Одна з веж фортеці, що виходить до моря

Якщо пройти трохи ліворуч від майданчика, то можна побачити невеликий прохід, де сидить людина, яка продає квитки, щоб прогулятись кріпосними стінами. Квиток коштує 2 євро. Прогулянка буде не зовсім по периметру фортеці, адже вийти доведеться тут, де й заходили, але прогулятись варто. Звідти можна позаглядати у міські дворики Старого міста, де росте дуже багато екзотичних рослин: гранат, мандарини, апельсини, інжир, плетуться виноград та ківі. А з іншого боку дуже гарно видно острів Святого Миколая та майже всю Будванську рів’єру.

Майданчик біля входу до цитаделі з багатовіковими деревами

Навпроти цитаделі знаходиться майданчик з старими багатовіковими деревами. Їх намагаються врятувати, підтримують їм життя різними екологічними методами. Але в літню спеку під ними можна добре заховатись від сонця та перепочити.

Дерева дуже старі, тому їх життя доводиться підтримувати різними екологічними способами

А ми повертаємось трохи назад, проходимо вздовж цитаделі і наближаємось до площі Трьох церков, яку ще називають площею здійснення бажань.

Наймолодшою у Старому місті є церква Святої Трійці. Побудована у 1804 році у візантійському стилі, по образу церкви Святого Успіння Богородиці монастиря Підострог. Побудована вона з каменю білого та червоного кольорів, які викладені смугами, чергуючись одна з одною. На сьогодні це діючий храм, який працює цілий рік, тому люди сюди можуть прийти помолитись, поставити свічки. Інтер’єр прикрашає висока іконостасна перегородка, яку в 1833 році писав грецький іконописець Наум Зетірі , з острова Мілос.

Церква Святої Трійці - наймолодша у Старому місті (1804 рік)

Перед церквою на площі влітку встановлена сцена, де проходять якісь театралізовані виступи. Сцена тут встановлена не спроста, адже завдяки розміщенню церков та цитаделі, яка захищає місто, тут чудова акустика і тому відчуття під час виступу стають особливими. А також тут є чудовий оглядовий майданчик, навіть якийсь романтичний. Відкривається вид на Адріатичне море, а також видно доріжку із зеленим парканом, яка веде до пляжів «Могрен-1» та «Могрен-2».

Мальовнича панорама відкривається з оглядового майданчика з площі Трьох церков

Море підступає до стін Старого міста

Хтось вирішив збудувати свою невеличку фортецю

На території церкви могила Степана Митроша Любиша – сербського письменника з Чорногорії, громадського та політичного діяча. У Будві також встановлений йому пам’ятник.

На території церкви могила С. Митроша Любиша – сербського письменника з Чорногорії

А також ще одна церква – церква Святої Марії ін пунта, де «пунта» перекладається як «на кінчику», тобто розташована на мисі, на самій кінцівці Старого міста. Вважається, що монахи, які належали ордену бенедиктинців, побудували її як частину великого комплексу, який в ті часи майже безпосередньо торкався церкви. Пізніше вона перейшла до францисканців.

Місце для зведення церкви було обрано не випадково. Як говорить легенда, саме тут монахи вручили місцевим жителям ікону Діви Марії, виясняючи таким чином, чи є в цих краях християни. Велика кількість віруючих зібралась тут, щоб поклонитись іконі, так і було вирішено увіковічнити це місце будівництвом храму і дати йому ім’я на честь ікони Богородиці.

Цікавий той факт, що головна міська святиня «Будванська Богородиця» зберігалась у вівтарі церкви Санта-Марія ін пунта, а на початку ХІХ ст., якраз перед вторгненням французів, ікону перенесли до церкви Святого Іоанна, де вона зберігається й досі.

Треба відмітити, що війська Наполеона, нанесли значного збитку: французькі солдати осквернили храм та влаштувати там конюшню. На щастя, церква не була зруйнована, і через деякий час повернулась до життя.

Церква Санта-Марія ін пунта за архітектурним стилем відрізняється від усіх інших храмів Чорногорії. Вона виконана у формі неправильного прямокутника, де центральний вхід розміщений не по центру, а збоку.

Вважається найстарішою серед трьох церков і датується ІХ – Х ст. н.е. і вона ж являється стіною Старого міста. Церква була католицькою, зараз вона не функціонує, але іноді влітку там проходять різноманітні виставки.

Поруч знаходиться ще одна маленька церквушка Святого Сави, яка була православною. Присвячна Святому Саві Освяченому – засновнику Сербської православної церкви. Площа становить близько 12 – 14 м² і також вважається давньою будівлею, яка була побудована у 1142 році. Церква не виділяється ні високою дзвіницею, ні хрестом на даху. Невелика будівля розділяє одну із своїх стін с католицькою церквою Санта-Марія ін пунта, адже обидва храми конструктивно є частиною міської фортечної стіни. Незважаючи на її маленькі розміри, цей храм служив православним жителям Будви майже вісім століть. А в часи венеціанської республіки, тут поряд з православними літургіями велись і католицькі меси.

Внутрішні стіни прикрашають давні фрески ХІІ ст., проте вхід туди зачинений, церква зараз не функціонує.

Місце для будівництва храму було вибране не випадково, за легендою, саме звідси Святий Сава Сербський вирушив у своє паломництво в Єрусалим.

А навпроти знаходиться церква Святої Трійці, тобто всі три церкви знаходяться поруч, на одній площі, звідки й отримала площа назву. А трохи далі видно також католицький костел з високою дзвіницею.

Церква Святої Марії ін пунта

І саме День Святої Трійці вважається неофіційним днем міста Будви.

Будва є прикладом толерантного відношення, міжконфесіонального та релігійного відношення населення, яке проживає в Чорногорії. Тут зовсім поруч розмістились і католицька церква, і православний храм. Взагалі, говорять, що в Чорногорії розмістилося близько 600 церков та близько 60 монастирів.

У Старому місті розмістились церкви різних конфесій, які добре уживаються між собою

Збереглися ось такі давні ворота, виглядає досить цікаво і незвично.

Збереглись давні арочні ворота, які є нагадуванням венеціанської епохи

А ще в одній з вузеньких вуличок Старого міста є пошта.

В Старому місті розмістилась пошта

Головна, тобто центральна вулиця Старого міста виглядає трохи ширшою за бічні, що прилягають до неї. А бруківка така блискуча, здається, що її спеціально натерли до блиску, аж ні – це зробили і венеціанці, і греки, і туристи за весь період існування міста.