Дендропарк «Веселі Боковеньки»

   Поїздка до дендропарку «Веселі Боковеньки» у нас виявилася спонтанною: не думаючи і не гадаючи, ми вирішили здійснити поїздку вихідного дня. Адже вже була весна і треба було відкривати сезон. Ми вирішили відкрити для себе Кіровоградщину. Адже цей край для мене, взагалі не відкрита книга, незважаючи на те, що Кіровоградська область межує з нашою Дніпропетровською, а від Кривого Рогу і взагалі зовсім поруч. Що я знаю про Кіровоградщину? Майже, нічого. Так, знаходиться в центрі країни, але якось так сталось, що туристичним центром її не назвеш, ніде вона не розпіарена, як інші області. Але я не вірю, що там немає чого подивитись. Я завжди переконана, що в будь-якому місці можна знайти щось цікаве, для цього потрібно піднятись і вирушити у подорож і ви обов’язково зробите для себе якесь відкриття.  

   Ми вирішили відвідати дендропарк «Веселі Боковеньки», але це не єдине місце Кіровоградщини, яке може зацікавити туриста. Я для себе накидала в замітки ще декілька місць, які  б я хотіла відвідати. Але поки що видавати не буду.  По ходу відвідування я буду додавати новий пост.

   Про дендропарк «Веселі Боковеньки» я чула і знала, що він є, але жодного разу там не була. Десь колись читала, що парк заснував Микола Давидов, тому його ще називають Давидівський парк. Особливо виглядає привабливо, коли там зацвітає бузок. Так, саме цвітіння бузку і надихнуло нас відвідати цей парк, адже  саме зараз цвіте бузок.

   Вирішили їхати в суботу, але в п’ятницю ввечері  я зайшла на сайт дендропарку і побачила неприємну новину: парк працює з понеділка по п’ятницю, а в суботу і неділю – вихідний. Було дивним, як, на вихідних, коли у людей навпаки є вільний час, парк може бути зачиненим. Можливо, це залишилась ще стара інформація, коли був жорсткий карантин? На сайті є телефон дендропарку і ми вирішили зателефонувати. На наш дзвінок відповіли одразу і як виявилось, в  суботу і неділю вони працюють: з 8.00 до 17.00, вхідний квиток коштує: дорослі – 20 грн, діти – 10 грн, пільгові категорії безкоштовно. Нас ввічливо запросили  відвідати парк. Потім ми зателефонували ще раз, оскільки прочитали на якомусь блозі, що там можна на території не тільки походити, а й можна придбати альтанку, приготувати шашлик, половити рибу і навіть поставити намет. Так, нам цю інформацію підтвердили: за 150 грн можна взяти альтанку, є мангал, дрова можна теж у них купити, м'ясо брати своє, також можна ловити рибу, за додаткову плату, але вудочку брати свою.

   Отже, суботнього ранку ми вирушили до парку. Вирішили не просто  походити і насолодитись красотами парку, а ще взяти альтанку та приготувати щось на мангалі. З собою взяти мариновані крильця в апельсиновому маринаді, м’ясні ковбаски з горіхом для приготування на мангалі та замаринували скумбрію, щоб запекти її  у фользі.  

   На щастя, дороги в нашій країні почали робити, тому їхати по дорозі Кривий Ріг – Кропивницький було справжнім задоволенням. Так, саме цією дорогою ми їхали до дендропарку. Дорога від Кривого Рогу до дендропарку становить 60 км. Проїхали с. Гурівку, Гурівський ліс, зупинились на трасі в с. Братолюбівка, попили кави, а далі залишалось ще зовсім трохи. На трасі праворуч, ми побачили вказівник «Веселі Боковеньки», а повертати треба було дорогою ліворуч. Тут почалася вже зовсім інша дорога, не нова, проте їхати можна було. Проїхавши трохи далі, дорога стала гіршою, але не зовсім жахливою – їхати можна було, тим більше, що їхати недалеко.

Тут почалася лісова зона і ми вже побачили вказівник.

 Вказівники дорогою до дендропарку

   Повна назва засвідчує, що тут знаходиться не тільки дендропарк, а й дослідно-селекційний дендрологічний лісовий центр «Веселі Боковеньки».

   Так, дорога в оточенні високих дерев, створювала гарний вид і їхати було приємно.

Дорога до дендоропарку поринає у зелені

   Потім почалися ділянки деревних насаджень, всі вони доглянуті. Ось, наприклад, малий елітний сад горіха грецького. Закладений у 1956 році і займає площу 3,5 га. 

Деревні насадження елітного саду горіха грецького (1956 р.)

   Плантації  ялинок маленьких, «ялинок-підлітків», ялинок дорослих.

 Ялинкові плантації, де ростуть ялинки різного віку

Ялинкові плантації, де ростуть ялинки різного віку

    На цій плантації посаджений фундук, у 1986 році. Займає площу 6,0 га. Вперше, до речі,  побачила як росте фундук.

 Плантації фундука (1986 рік)

А ось клонново-насіннева плантація дуба звичайного. Закладена у 1974 році на площі 7,6 га.

Клонново-насіннева плантація дуба звичайного (1974 р.)

   Далі ліворуч ми бачимо вказівник і дорогу, яка веде вже до самого парку. На вказівнику напис: Дендрологічний парк «Веселі Боковеньки» ім. М. Л. Давидова.

 Потрапити до парку дуже легко, адже по всій дорозі є вказівники

   А далі пішла досить мальовнича дорога, в оточенні високих сосон та інших дерев.

 Ще одна мальовнича дорога до парку

   І ось ми під’їхали до головного входу. Біля парку безкоштовна парковка. 

 Вхід до парку, поруч безкоштовна парковка

   Прямо пішла теж дорога, але то для в’їзду транспорту: службового або, хто скористався платними послугами в’їзду на територію, можливо, з розміщенням намету.

Службовий в'їзд, або вїзд для тих, хто скористався платними послугами

    Біля входу в парк є інформаційні стенди:

• Сміття і культура людини.
• Основи пожежної безпеки у лісі.
• Правила поведінки на природі.
• Природно-заповідний фонд.

 Інформаційні стенди біля входу до парку

   Ще один стенд з інформацією. Тут є Наказ Міністерства лісових ресурсів України про ціни на рекреаційні платні послуги, інформаційний лист про платні послуги (із вказанням цін на всі послуги), інформація про парк, прайс-лист на посадковий матеріал.

 Інформація для відвідувачів парку

   Далі поступово підходимо до вхідних воріт, де є ще один стенд на якому зазначено: Природно-заповідний фонд України. Дендрологічний парк загальнодержавного значення «Веселі Боковеньки» ім. М.Л. Давидова. Охороняється законом.

Всюди є таблички із зазначенням природно-охоронного об'єкту

   А це вхідні ворота до парку. Вгорі на металевих воротах написано: ДЕНДРОПАРК.

 Вхідні ворота до парку

   А також табличка ще радянських часів, де вказано: Українська радянська соціалістична республіка. Пам’ятник садово-паркової архітектури. Парк «Веселі Боковеньки». 1893 рік. Охороняється державою. Пошкодження карається законом.

 Табличка із зазначенням памятника садово-паркової архітектури (1893 р.)

   І ось ми зайшли на територію парку. Ця дерев’яна халабудка, у вигляді вігвама,  виявилася касою. Крім нас, також почали під’їжджати люди, працівниця радо зустріла, надала необхідну інформацію. Також підійшов чоловік, мабуть, їхній працівник, і пропонував придбати різні саджанці.

 Каса незвична, у вигляді вігвама

   Поруч розміщений стенд із схемою розміщення парку. Як на мене, то розібратись в цій схемі, не зовсім просто, особливо, якщо  ви вперше приїхали до парку. Більш зрозумілішою вона стала, коли ми вже обійшли територію і повертались додому. Але ми ходили самостійно, не за схемою.

Стенд із схемою розміщення парку

    Ось  такий дерев’яний щит з написами висловлювань про ліс.

Дерев’яний щит з написами висловлювань про ліс

   А далі бачимо дерев’яні скульптури казкових героїв.

 Дерев'яні скульптури на території парку

   А ось така довга лава, у вигляді зеленого крокодила.

Можна натрапити на кумедну лавочку, у вигляді крокодила

   Але спочатку трохи історії.

   Парк розміщений поблизу селища Веселі Боковеньки та й річка там протікає з однойменною назвою, тому й парк отримав назву «Веселі Боковеньки». А звідки ж така чудова назва з’явилася?  Говорять, що селище назвали через веселий шлях, яким чумаки сіль возили. Дорогою зустрічалось багато торгових точок, де мандрівники зупинялись, аби хильнути чарку та заспівати веселої пісні.

   Дуже часто дендропарк «Веселі Боковеньки» порівнюють з дендропарком «Софіївка», що в Умані на Черкащині. Дуже не люблю  порівнянь, адже кожне місце воно є особливим і несе в собі свою неповторну красу, свою історію, своє натхнення. Навіщо порівнювати українське Вилкове з італійською Венецією, або о. Джарилгач з Мальдівами. Мені здається, що кожен може знайти багато цікавого і на нашій українській землі і саме те, що притаманне нашому українському народу.  Хіба будете ви у Венеції ловити рибу чи дістанетесь до 0 км, а у Вилковому зможете, чи зможете ви на Мальдівах поставити намет і побачити справжній маяк, який був побудований у 1902 році, самим учнем Ейфеля, а на острові Джарилгач зможете. І таких прикладів можна навести дуже багато. Але давайте не будемо порівнювати, а навпаки знаходити у нас щось неймовірне та щось унікальне.  Але в цих двох парках є спільне: вони створені на історії кохання. Проте парк «Софіївка» створений на історії романтичного взаємного кохання, а парк «Веселі Боковеньки» - на історії нерозділеної любові.

 Дерев'яний глечик

   Парк був закладений у 1893 році, великим любителем та знавцем паркової справи М. Давидовим. Але в ті далекі часи, уявити серед степу, на малородючих схилах річки Боковеньки, парк, було важко. Але бажання і велика мрія взяли верх.

Микола Давидов (1856 – 1930 рр.) – нащадок відомого в Росії роду. Його дід Денис Давидов прославився під час війни з Наполеоном. М. Давидов отримав вищу юридичну освіту і після закінчення повернувся до батьківського маєтку з єдиною метою – створити там ландшафтний  парк.

   Важко сьогодні сказати, чому у хлопця виникла така ідея та з’явилась велика мрія – створити серед степу парк. Але з’явилась вона ще в юнацькі роки, коли навчаючись  на юриста, він цікавився літературою, яка допомогла йому здійснити цей задум. А ще була нерозділена любов до дочки сусідського поміщика, Ганни.  Вона, чи то не помітила палких почуттів хлопця, чи то не змогла розділити їх, а вийшла заміж за наїжджого гусара. Проте її доля склалася трагічно: вона загинула молодою і була похована в сусідньому с. Василівка. Але говорять,  що коли труну з тілом Ганни привезли до станції  Куцовка, то всю дорогу до кладовища Микола Львович вистелив пелюстками троянд. Правда це чи ні, але до кінця свого життя він так і не одружився. Така романтична історія, дуже шкода, що трагічно закінчилась. Микола Львович прожив 74 роки, невже він так нікого і не покохав? Мабуть, це справжнє кохання.

 Територія парку, де можна чудово провести вихідний

   Але найбільшою його любов’ю всього життя став дендропарк. Довгий час батько не погоджувався дати сину ділянку землі під створення парку, так як він розумів, що це поглине всю його садибу. Йому було виділено перші десять десятин землі у запущеному фруктовому саду.  На той час Микола Львович уже об’їздив багато країн, побував у Криму, На Кавказі, в Росії, Німеччині, Франції, Італії, Данії, де знайомився з особливостями розвитку парків та й взагалі з парковим мистецтвом.

   Парк був закладений М.Л. Давидовим за проєктом українського художника-пейзажиста І.В. Владиславського-Падалки, чий проєкт найбільше сподобався. Керівництвом займався парковий знавець А. Рігель, при участі лісовода А. Яцкевича. Над створенням парку Микола Львович працював 30 років. Площа парку 109,3 га, де росте  близько 250 різних видів дерев та чагарників, а також протікає річка Боковенька.

   У 1916 році  М.Л. Давидов подарував парк Російському географічному товариству. З 1960 року парк – пам’ятка садово-паркового мистецтва.

 Територія облаштована доріжками, є урни для сміття

   А тепер прогуляємось алеями парку та проведемо там чудовий вихідний.

   Ми придбали альтанку за 150 грн, в’язку дров за 30 грн та вхідні квитки. Але спочатку вирішили прогулятись парком, а потім приготувати собі обід на мангалі серед цієї справжньої лісової краси.

   У вічі одразу кинулось те, що територія велика, затишна та доглянута. Стоять лавочки, обабіч алей – урни, біля багатьох рослин є вказівники з назвами рослини та країною чи частиною світу, яка є її батьківщиною.

   Ось та сама річка Боковенька, через яку перекинутий  місток, що веде до «Острова кохання». Сам острівець  штучно створений, невеликий, проте досить  привабливий, особливо весною, коли все поринає у зелені. Тут можна провести весільну церемонію. Є чудові природні локації для фотосесій. 

Візитною карточкою парку є "Острів кохання",  на який веде міст закоханих

   Тут можна ловити рибу, послуга платна – 50 грн за одну вудочку. Але як нам сказали, що зараз риба не ловиться: можна заплатити, але нічого не впіймати. Проте, якщо ви заядлий рибак, то можна й ризикнути.

 Місток закоханих прикрашений замочками, які за традицією чіпляють молодята

   На містку, який веде до «Острова кохання», молодята чіпляють замочки – знак міцного кохання.

   А ось такий вигляд має місток уже з острова. 

 А це вже вигляд з острова

   Тут дуже гарна зелена галявинка і багато  кульбабок, які вже перетворились на пухнастиків. А далі річка Боковенька.

 Пухнасте кульбабове поле

Вид на річку Боковеньку з острова

   Також тут розмістилась галявинка білих берізок.

Березова галявинка

   Далі йде наступний місток з острова, але вже на інший берег річки.

Перехід з острова, але вже на інший берег річки

  Взагалі містків у парку багато, але на кожному є попередження: «Обережно! Місток аварійний». Проте пройти можна, не страшно, але треба уважно дивитись.

 Дуже прикро, але містки всі в аварійному стані, проте обережно переходити можна

   Тут також можна побачити  замочки. Мені цей місток сподобався найбільше: з нього поринаєш ніби в зелений тунель. 

 І на цьому містку є замочки

   А тут на галявинці ми бачимо теж кульбабки, проте вони ще яскраво квітнуть і радують  своїм сонячним кольором.

 А біля річки кульбабки ще цвітуть жовтим цвітом

   Цей берег річки поринає в густій зелені.

Острів поринає в густій зелені дерев, кущів та трав

   Ось одна з альтанок, де можна зупинитись великою компанією. Все пофарбовано свіжою фарбою, чистенько.

У великій альтанці можна розміститись великою компанією

   Тут я побачила стежку, яка вела угору, тому я вирішила пройтись нею.

А для допитливих угору пішла стежка

   Вгорі опинилась на галявині, де стояв будинок, ще якісь будівлі,  паркан, купа дров, а також бігали кури. На подвір’ї бачили автівку та якогось чоловіка. Чи це територія парку, чи то вже приватна садиба, не знаю, далі не йшли, повернули назад.

Ось що можна побачити вгорі

   Проте тут ми побачили дерев’яний туалет, до речі, єдиний на території, більше ніде не бачили.  

 Єдиний туалет на території, можливо, це вже приватна садиба

   Далі ми підійшли ще до одного містка, аж тут у воді побачили крокодилів. Якщо різко глянути – можна подумати, що справжні, а потім розумієш, що то такі собі дерев’яні скульптури, з вирізаними зубами, але виглядає справді реально. 

 А крокодили виглядають як справжні

Тут можна побачити дитячу зону відпочинку з різними казковими скульптурами.  

   Першою нас зустріла царівна-жаба із стрілою.

 Царівна-жаба

   А далі баба-яга та хатинка на курячих ніжках.

Баба-яга та хатинка на курячих ніжках

   Поруч ще якісь дерев’яні створіння.

 Можливо це заєць

   А хтось понівечив цього дерев’яного котика.

Хтось понівечив такого милого котика

   Ми зібрали його докупи.

"Рятувальна операція" завершена

   На галявині ось такі дерев’яні скульптури. 

Дитяча галявинка

   З пеньків зроблені стільці та стільчики.

Цікаве місце для відпочинку з дітьми

Також є стенди з важливою інформацією:

• отруйні і умовно їстівні гриби,
• основні їстівні гриби,
• хвоє- і листогризучі шкідники,
• безхребетні тварини,
• Червона книга,
• птахи лісу.

Дуже корисна і цікава інформація, дітям цікаво буде почитати і дізнатись деяку інформацію стосовно дендропарку.

Цікаві інформаційні стенди

   Також тут є така собі Мері Попінс в капелюсі та з парасолькою.

Мері Попінс

   А ось і герої народної української казки «Колобок».

 Герої казки "Колобок"

   Далі можна побачити різні рослини з різних куточків світу.

   Бруслина європейська.

 Бруслина європейська

Жимолость татарська (Європа).

 Жимолость татарська

   Кизил (Кавказ).

 Кизил

   Чубушник (Мала Азія).

Чубушник 

   Золотий дощ

Золотий дощ, правда, ще не зацвів

   Стоять в деяких місцях таблички: «По галявинах не ходити».

 В деяких місцях можна побачити ось такі таблички

 Ялівець

   Ось такі лавочки є на території, з металевим ажурним візерунком.

 На території є лавочки, де можна тихо і спокійно посидіти в тиші природи

   А це барвінок малий. У нас вдома барвінок вже відцвів, а тут ще можна його побачити.

 Той самий барвінок, про який співається у відомій українській пісні

   Ось такі кущі вкрились білосніжними квітами.

 Білосніжні весняні кущі

   А тут відкривається мальовничий краєвид ландшафтного парку.

 Територія парку

   А ось це дерево –  псевдотсуга тисолиста, яка потрапила до парку аж з іншого континенту –  Північної Америки. 

Псевдотсуга тисолиста

   Ще одна дерев’яна скульптура гриба. Здається, що вже настала осінь і почався сезон збирання грибів. Адже листя деяких рослин навколо вже жовто-червоного кольору, а також можна побачити сухе листя. 

Випадково натрапили на осінню картинку

   Тут і годівничка для птахів, в оточенні самшиту, туї західної та квіткових насаджень.

Тут і годівничка для птахів

   Ми підходимо до адміністративної будівлі, біля якої розміщений фонтан. Оточений неймовірно симпатичними ялиночками, які одразу стали моїми улюбленицями. Вони такі милі, з тоненькими і ніжними голочками. Це ялина канадська, яка була теж завезена з Північної Америки (Канада).

 Фонтан у центрі парку в оточенні канадських ялинок

   Ми були в парку 16 травня, то фонтан ще не працював. Проте всередині басейну трішки води було, а в центрі на каменях сиділа золота рибка.

Зараз середина травня, тому фонтан із золотою рибкою ще не працює

   Ця частина парку знаходиться на пагорбі, а далі пішли алеї униз до річки. Звідси відкривається гарний краєвид. 

 Гарні краєвиди довкола

 Мальовнича місцевість парку

Тут можна побачити тис ягідний, який був завезений із Західної Європи. 

 Тис ягідний

   А ось ця ялина звичайна, зовсім незвичайна. Вона така велика, висока, широко розправила свої віти,   ну просто вражає своїми розмірами. Не знаю, скільки їй років, але, мабуть,  вона пам’ятає самого М.Л. Давидова.

 Ялина звичайна вразила своїми незвичайними розмірами

   Поруч чудернацькі дерев’яні створіння.

 Чудернацькі створіння

Чудернацькі створіння

   Якісь будівлі для відпочинку.

Будівля для відпочинку

   Казкові декорації.

 Казкові декорації

   Ось така «несправжня» криниця. Але вода, мабуть, є. 

 Криниця "несправжня"

   На дереві можна побачити такого котика, який оселився на червоному дубі, що був колись завезений з Північної Америки.

 Казковий кіт, що мешкає на червоному дубі

   Деревовидна півонія заповнена пуп’янками, вона через кілька днів тільки розквітне. Завезена з Азії. 

 Скоро зацвіте деревовидна півонія

   А ось ранні тюльпани уже відцвітають. 

 Відцвіли вже ранні тюльпани

Відцвіли вже ранні тюльпани

   Проте деякі квіти все ж таки можна побачити квітучими. 

 Але деякі квіти тільки цвітуть

Але деякі квіти тільки цвітуть

   А ось молоденька сакура, батьківщиною якої є Китай та Японія. На жаль, період цвітіння сакур вже закінчився.

 Молоденька сакура, яка вже відцвіла

   А ось і адміністративна будівля дендропарку. 

 Адміністративна будівля 

   На будівлі табличка.

Табличка на адміністративній будівлі

   Поруч ландшафтний куточок з квітами, оленями і зайцями. 

Ландшафтний куточок

   На будівлі є меморіальна дошка засновнику цього неймовірно чудового куточку живої природи -  М. Л. Давидову. 

Меморіальна дошка засновнику парку - М. Л. Давидову

   Навпроти скульптури герої радянського мультфільму «Жив був пес».

Куточок з улюбленими героями мультфільму радянських часів 

   Ділянка парку.

 Відцвітають ранні тюльпани

   Тут можна побачити біоту східну, батьківщиною якої є Північний Китай. 

Біота східна

   А також тую західну.

Туя західна

   Насадження  керії та півонії тонколистої.

 Півонія тонколиста

   А тут і білочка з казки, яка гризе золоті горішки. 

 Знову казкові герої

   Ось така альтанку можна придбати для відпочинку на території. Зверху лелеча сімейка. 

Альтанка у парку

   А тут влітку будуть цвісти троянди.

Ділянка троянд

   Далі пішли бузкові алеї. А зараз саме сезон його цвітіння. 

Бузкові алеї

   Ось  такого песика зустріли в парку.

 Зустріли у парку песика

   Далі дійшли до досить таки цікавої будівлі, яка, можна сказати, є архітектурною окрасою парку. Ця давня будівля колись була винним погрібом. Побудована з червоної цегли, є арочні пройми та обрамлення з невеликих веж.

Окраса парку - будівля колишнього винного погріба

Зараз ця будівля покинута і за призначенням не використовується.

   Проте цікаво обійти навколо неї і подивитись.

Це вхідні двері до винного погріба, зараз вони зачинені.

 

   Ось така мальовнича стежка.

 Мальовничі стежки серед зелені

   Якась яма, викладена камінням, проте зараз вона покинута. 

   Пагорб, на якому встановлений прапор України, на схилі викладений герб України, а навколо  - насадження зеленого ялівцю.

 Пагорб  з прапором та гербом України в оточенні ялівцю

   А ми продовжуємо прогулянку алеями парку.

   Ось тут росте ліщина ведмежа.

Ліщина ведмежа

   А звідси ми знову бачимо винний погріб.

 Територія парку

   Інші насадження.

      Тут росте кущ сніжноягідника.

Сніжноягідник

   Знову дерев’яні скульптури. Щось чи хтось не зрозумілий. 

 Незрозуміла дерев'яна істота

   І козаків ми тут зустріли.

Дерев'яні скульптури козаків

   А ще песик до нас завітав. Їх тут бігало троє чи четверо бездомних. На шкірі бачили кліщів. 

 На території зустріли кількох бездомних собак, але з ними треба бути обережними, бо на них є кліщі

   Гуси до Боковеньки навідались. 

 Гуси прийшли до Боковеньки поплавати

   Намагались наловити риби.

 Намагались порибалити, але, на жаль, не вдалось

   Прийшов час обіду. 

 Настав час і пообідати

   Готували на мангалі, на свіжому повітрі.

 Запах смаженого на мангалі чутно далеко

   Крильця в апельсиновому соусі виглядали апетитно.

 Курячі крильця в апельсиновому соусі виглядають апетитно

   А ще була скумбрія запечена у фользі.

   Пообідали в альтанці і продовжили нашу прогулянку парком.

   Побачили незвичне дерево, з цікавоою назвою – оцтове дерево. Правда, воно тільки випускало свої листочки, тому добре роздивитись не вдалось. 

 Дерево, яке має цікаву назву - оцтове дерево

   Гречиха сахалінська, батьківщиною якої є о. Сахалін, що знаходиться на східному узбережжі Євразії. 

Гречиха сахалінська

   Дуб вапняковий, так, він не схожий на дуб звичайний. Листочки відрізняються і формою і кольором.

Дуб вапняковий, відрізняється від звичайного

   Барбарис звичайний.

Барбарис звичайний

   А ось у дереві таке дупло. 

 Ось на таке дупло натрапили, дуже глибоке

   Бузок над річкою

 Бузок над річкою

Та сама Боковенька.

 І знову Боковенька

Липа дрібнолиста (Кавказ).

Липа дрібнолиста 

   А ось руїни якоїсь будівлі. Проте туди ведуть сходи і там зроблено щось на зразок оглядового майданчика. Вид відкривається гарний.

Руїни, які служать одночасно і оглядовим майданчиком

   На річці стоїть будиночок для водоплавних птахів, хоча самих птахів ми не побачили. 

 Будиночок для водоплавних птахів

   По парку можна їздити велосипедом, тут дуже зручні доріжки.

   Весною парк виглядає дуже привабливо,  все насичено зеленню, свіжістю. 

Бузок дійсно прикрашає парк весною

   Ще з одного ракурсу можна подивитись на річку Боковеньку.

А на протилежному боці наша альтанка

   Стежки у парку.

 У парку багато стежинок, якими можна дуже довго блукати

   А це ось два дерева, які обіймаються. Я їх назвала: «Закохані».

 Жива композиція "Закохані"

   Рослинність на березі річки.

 Річка Боковенька та й увесь парк поринає у зелені

   Я спочатку думала,  що дерево обвите диким виноградом, а коли підійшла ближче, то побачила що то маленька поросль. 

А при виході з парку нас зустрів ось такий котик. Такий незвичний: сам білий, а хвіст смугастий, як у лемура. 

 Господар парку, а хвіст, мабуть, позичив у мадагаскарського лемура

На цьому і завершалась наша прогулянка та відпочинок у парку, наша чудова поїздка вихідного дня.

Час роботи:

парк відкритий для відвідування щодня з 8.00 до 20.00.

Ціни на послуги:

• Відвідування для дорослих – 25 грн.
• Відвідування для дітей шкільного віку – 10 грн.
• Екскурсія  - 20 грн. (мінімальна група для проведення екскурсій 10 осіб)
• Пільгові категорії: інваліди І та ІІ груп, ліквідатори аварії на ЧАЕС І та ІІ категорії, ветерани війни, учасники АТО,ООС при наявності відповідного посвідчення, діти дошкільного віку – вхід безкоштовний.
• В’їзд на територію легкового автомобіля – 10 грн
• В’їзд на територію мікроавтобуса – 20 грн.
• В’їзд на територію автобуса – 30 грн.

Використання майна:

• альтанка велика – 300 грн.
• альтанка мала –150 грн.
• відкрита тераса будинку приїжджих – 150 грн.
• зал будинку приїжджих – 300 грн.
• актовий зал для проведення семінарів, засідань на 40 місць – 300 грн.
• розкладання наметів – 24 грн. за 1 намет
• риболовля вудкою – 50 грн. за 1 вудку
• проведення відеозйомок у парку – 200 грн. 1 камера

Використання території для проведення весільних церемоній – 1000 грн за 1 церемонію.

Дрова рубані для мангала – 30 грн. за 1 в’язку.

Ціни вказані з урахуванням ПДВ.

Оплата проводиться готівкою через касовий апарат з видачею фіксального чеку в будні дні в касу установи, що знаходиться в адмінбудівлі, а у вихідні та святкові дні через касовий апарат з видачею фіксального чеку черговому біля вхідних воріт.

Чеки зберігати на протязі всього часу перебування на території.

Дуже б хотілось парк відвідати восени, коли настане золота осінь

Рекомендації

1. Дендропарк «Веселі Боковеньки» - це чудове місце для проведення вихідного дня. Найближче їхати з Кривого Рогу (60 км) та Кропивницького (70 км) по трасі Кривий Ріг – Кропивницький. Але жителі Кіровоградщини просто зобов’язані відвідати цей неймовірний куточок справжньої природи, який знаходиться на території області.
2. Парк має свій сайт, з яким можна самостійно ознайомитись. Там є номери телефонів, за якими можна подзвонити та дізнатись необхідну інформацію. На дзвінок відповідають одразу і дають відповіді на усі  питання, які вас цікавлять.
3. По парку можна погуляти та оглянути його самостійно, а можна замовити екскурсію, але група повинна бути не менше 10 осіб. Думаю, що замовляти треба завчасно. Адже, коли ми приїхали, то ні екскурсовода, ні групових екскурсій ми не бачили.
4. Можна придбати альтанку, приготувати щось на мангалі чи просто цікаво серед природи провести час.  Дуже цікаво було б відсвяткувати тут день народження, ювілей чи якусь іншу подію, адже альтанка оплачується один раз і нею можна користуватись цілий день. Є маленькі альтанки, а є велика – для великої компанії.
5. Можна порибалити у річці, вудочку можна взяти свою або придбати  на місці. Але не завжди можна щось  зловити. В той час, коли ми були, риба ловилась погано.
6. При бажанні, можна навіть на території поставити намет і залишитись тут на ніч. Не знаю чи є комарі, але жаби квакали.
7. Можна взяти свою ковдру і влаштувати пікнік на зеленій травичці, на березі річки, серед білих берізок.
8. Тут є багато зручних доріжок і по парку можна пересуватись на велосипеді, адже територія велика.
9. Вирушаючи до парку, обов’язково одягайте зручне взуття та одяг, найкраще підійде спортивний костюм та кросівки або мокасини. Якщо це влітку, то візьміть із собою капелюх на голову. Не забудьте взяти воду питну, фотоапарат або камеру.
10. Кафе, ресторанів, магазинів та ларьків на території немає, фонтанчиків з питною водою теж. Так що майте на увазі. Все необхідне беріть із собою.
11. Територія велика, прогулятись є де, тому не беріть із собою багато речей, щоб не важко  було носити.
12. Оскільки, територія засаджена переважно деревами, то цікаво було б відвідати  парк в різні пори року, особливо восени, коли парк перетвориться в різнобарв’я.

-        А ви відвідували дендропарк «Веселі Боковеньки»?

-        В яку пору року ви це робили?

-        Як ви провели час у парку?

-        Розкажіть про це.

НАПИШІТЬ СВІЙ КОМЕНТАР