Східниця – бальнеологічний курорт

   Ми всі знаємо, що Україна багата на мінерально-сировинні ресурси. Одними  із таких ресурсів є мінеральні води. На території України відомо понад 500 джерел різноманітних вод. Всі вони мають різне призначення і використання. Знаходяться вони в різних кутоках України. А ми вирушаємо до Західної України – курортне селище Східниця – бальнеологічний курорт національного значення ім. О. Стоцького.

   Відома Східиця у всій Україні та далеко за її межами, завдяки своїм мінеральним лікувальним водам.  А ще тут чисте повітря, чудові кравиди та добрі і гостинні люди.

   Нам вдалось потрапити до Східниці всього на півдня, але те, що нам вдалось побачити, відчути, нас дуже вразило. Ми відпочивали в с. Майдан, Дрогобицького району, Львівської області на базі відпочинку «Майдан».Так, – це Карпати, тому з багатьох віддалених селищ, дістатись районного центру чи якогось міста, дуже складно. Не тому, що далеко, а тому, що жахливі дороги  просто не дають можливості це зробити. Жахливі – це не просто слова, це навіть не дороги, а щось незрозуміло що. Такою є дорога з с. Майдан до Східниці. Відстань становить близько 10 км, проте їхати власною автівкою дуже важко, зазнає значних ущкоджень. Громадський транспорт ходить, проте дуже рідко. Щоб потрапити до Дрогобича (районний центр), чи взагалі виїхати з села, є можливість виїхати о 09. 00 і повернутись о 16.00, а також двічі на день, тобто туди і назад, якийсь проходящий автобус, але це треба йти аж на початок села, на розвилку.  

   Ми вирушили до Східниці с замого села о 9.00 ранку.

 Східниця

   Проте вже потрапивши до самого курорту, все змінилось. Поганий настрій зник, нас сонячно зустріла Східниця та її добрі та гостинні люди, які з радістю нам допомогли зорієнтуватись у селищі.

   Східниця розташована в долині, на півніно-східному схилі Карпат, на висоті 500 – 600 м над рівнем моря. Тут проживає близько 2 500 осіб.

   Східниця, останнім часом, є дуже популярним бальнеологічним курортом не тільки серед українців, а й іноземців. Недалеко, всього в 25 км від Східниці, знаходиться ще один бальнеологічний курорт – Трускавець, який є дуже відомим і більш популярним. Проте  кожен курорт має свої особливості. Люди, які хочуть тихого і спокійного відпочинку, Східниця підійде дуже добре.

   Відомий курорт перш за все мінеральною водою «Нафтуся», яка сприяє регенерації клітин, тому її часто називають «живою водою». Проте там є багато й інших джерел, які також сприяють покращенню та відновленню нашого організму.

 Як бльнеологічний курорт Східницю було визнано 9 січня 1976 року.

   Мінеральні води Східниці є основою лікування. Рекомендуються при захворюваннях нирок, печінки, шлунку, сечокам’яній хворобі. Тут мінеральні води можна поєднати з цілющими грязями, лікуванням озокеритом, фізпроцедурами, кліматичними особливостями, чистим повітрям.

   Корисних джерел у Східниці налічується 38, то тогож існує 17 свердловин. Проте сьогодні для відвідувачів відкрито лише 10 джерел і 3 свердловини.Тут можна скуштувати воду 4 типів. Перший – з підвищеним вмістом органічних речовин, завдяки чому має сечогінну дію. Другий – з вираженим жовчогінним ефектом. Перші два тири – це відома «Нафтуся», яка має спеціифічний запах і смак нафти. Особливо незвичною буде для тих, хто буде куштувати її вперше, але потім звикаєш. Третій тип мінеральної води – залізиста слабомінералізована, четвертий – хлоридно-натрієва. Крім того у Східниці є джерело типу славнозвісної «Боржомі» - це гідокарбонтно-натрієва вода, надзвичайно корисна для обміну речовин та роботи органів травлення.

   Алн цього разу ми приїхали не на лікування, а просто для знайомства з курортом.

Східниця

Що нам вдалось побачити у Східниці?

• Ландшафтний парк «Святого Пантелеймона Цілителя»

   Це перше місце, куди нам вдалось потрапити. При вході до парку, нас зустріла  скульптурна композиція «Я 💗  Східницю», яка останнім часом є дуже популярною в багатьох куточках України, а Східниця не стала винятком.

   Парк був відкритий у 2013 році, але розбудова та облаштування продовжуються постійно.  Відкритий за ініціативи сільського голови  І. Піляка. Відкриття відбулося 9 серпня 2013 р., в день пам’яті християнського Святого Пантелеймона Цілителя. Своїм праведним життям великомученик заслужив здатність просити за здоров’я та спасіння тяжко хворих та немічних людей. 

Скульптурна композиція «Я 💗  Східницю» при вході до парку

   Близько ста років тому, Східниця і Борислав входили до трійки найбільших нафтових родовищ світу. Промисловий видобуток нафти тут розпочався в середині ХІХ ст.,  коли ця частина України була у складі Австро-Угорщини.  Нафтова промисловість стала двигуном розвитку Східниці. Для видобутку ропи (так раніше називалась нафта), ями-копанки (колодязі) почали копати ще з ХІХ ст.. Тому сюди почали люди їхати на заробітки. За мірками того часу, розвиток нафтовидобутку, був досить стрімким, так як технічне оснащення було досить вдосконалено. Завдяки цьому зростала глибина свердловин, а продукти переробки, що спочатку використовувались для виготовлення керосину, почали застосовувати й для інших горючих матеріалів. А разом з тим в той час почали видобувати і газ.

Копанка «Петроль»

   Саме в цьому парку можна побачити одну з перших  копанок – копанка «Петроль», яка має глибину 20 м. Саме в цих місцях нафта виходила на поверхню, де і починали робити ями-копанки. Такий видобуток був тут з 1859 року по 1895 рік. 

Копанка «Петроль»

   Також тут можна побачити шиб «Каліф», або як ще називають свердловина № 279. Пробурена вона була у 1897 році  на глибину 385 м. Він демонструє, яким методом і за допомогою якого верстата добували нафту в Східниці на початку ХХ ст.

Шиб «Каліф», або  свердловина № 279

   Також там можна побачити відтворену бурову вишку ХVІІ ст. Перші дані про нафту Прикарпаття датовані 1617 роком. Зокрема в районі Східниці  до 1898 року діяло 388 свердловин. В ландшафтному парку є дошка, яка нагадує кожному, хто тут побуває, про те, що тут колись знаходилась нафтова вежа «Копальня». Використовувалась вона для механізованого ударного буріння свердловин починаючи з 70-х років ХІХ ст.

 Бурова вишка

   Парк знаходиться на пагорбі, серед пологих гір, недалеко від центру селища, тому звідси відкриваються неймовірні краєвиди на околиці. Тут є чудовий оглядовий майданчик, звідки видно новобудова Амфітеатру, готелі «Київська Русь» та «ДіАна».

 Оглядовий майданчик у парку  з видом на Східницю

   Парк займає площу 8 га. Тут  є височенні дерева:  дуби, ялини, берези та інші. Для створення паркової зони були висаджені каштани та магнолії. Тут також знаходяться джерела мінеральної залізної води № 15 і гліцеринової води № 357.

Ландшафтний парк «Святого Пантелеймона Цілителя»

   У парку поставлено лавочки, є дитячий та спортивний майданчики.  Прокладені алеї, вздовж яких стоять ліхтарі, тому тут цікаво буде прогулятись не тільки вдень, а й ввечері. 

 Неймовірні краєвиди на Схіницю

• Церква апостолів Петра і Павла.

    Ця величезна вишукана споруда не може не привернути уваги жодного, хто опинився тут. Знаходиться вона в центрі села і є найбільшою окрасою селища. Церква апостолів Петра і Павла – це греко-католицька церква.

  На цьому місці  колись була перша дерев’яна споруда – це церква Святого Миколая. А в 1767 році, коли була побудована нова, теж дерев’яна церква, вона отримала титул Святих верховних апостолів Петра і Павла. А через 130 років,  у 1897 році почалося будівництво нового кам’яного храму із збереженням титулу Святих Петра і Павла. Будували храм на кошти місцевого населення за проектом відомого галицького архітектора Василя Нагірного.  Завершилося будівництво у 1901 році.

   Споруджена церква у візантійському стилі. У своєму плані храм має хрестоподібну форму та прикрашений п’ятьма куполами.  Середхрестя увінчане восьмериком із великим куполом, що здіймається над іншими чотирма куполами. Вони є значно меншими за розмірами від головного.

У 2012 році, до 110-ї річниці заснування церкви храм було відреставровано, куполи покрили золотом. 

Церква апостолів Петра і Павла – греко-католицька церква

   Вхід на територію церкви йде через муровану дзвіницю, у вигляді стіни, яка була споруджена ще в 1901 році.  На ній у1909 році було розміщено 5 дзвонів, 6 з яких знаходилися в доброму стані, а 1 з них був розбитий. Сьогодні на богослужіння також дзвонять 5 дзвонів.

Коли зводився новий храм, то в ньому було збережено давню традицію. Всередині знаходиться три вівтарі. Посередині знаходиться найбільший – Святих Петра і Павла, який було відреставровано в 1842 році. Іконостас та Царські ворота оздоблені намісними іконами. Праворуч знаходиться образ Ісуса Христа, ліворуч – Богородиці, а над Іконостасом розміщено в два ряди 12 апостолів  з іконою Ісуса Христа Спасителя по центру.

   У храмі також споруджено два бічні богослужбові вівтарі. Праворуч знаходиться бічний вівтар на честь Святого Миколая, який накритий накидкою та оздоблений свічками. Ліворуч розміщено другий бічний вівтар із образом Благовіщення Пресвятої Діви Марії. Окрім цих ікон є ще ікона Святої Параскеви (праворуч біля Святого Миколая), ікона  Святого Михайла (над лавками). Також там є освячені тканини із мощами святих, без яких не могла б відбуватися євхаристія і які дозволяють відправляти кілька богослужінь.

   Документи свідчать про те, що ця церква була забезпечена певними матеріальними ресурсами, що дозволили їй вистояти у тяжких умовах під час Першої Світової війни та Національно-визвольного руху. Зараз вона також продовжує оновлюватись, як зовні, так і у внутрішньому оздобленні.

   Церква Святих Петра і Павла входить до найкрасивіших мурованих храмів Прикарпаття. Біля церкви є велика парковка і проглядається церква на пагорбі дуже добре.

Церква апостолів Петра і Павла – греко-католицька церква

   А ще ми прогулялися вуличками та провулками селища. В центрі, недалеко від центрального ринку, можна побачити ось таку кумедну сімейку. В селищі взагалі багато зелені: дерев, декоративних кущів, квітів.

Оригінальна кумедна "сімейка".

   А ще тут можна побачити металеві скульптури. Однією з них є скульптура курортнику. Це зображення людини, одягненої в дощовик з наплічником і пляшкою для води «Нафтуся».

   Відкриття цієї скульптури відбулось у рамках святкування Дня Східниці – 13 – 14 липня 2016 року.  Ініціатором задуму скульптури була східничанка Світлана Жук. Втілив у реальність її ідею скульптор Василь Заляско. 

 Скульптура курортнику

   Ось такий кумедний металевий ведмедик – це майбутній квітник. Ведмідь, взагалі є символом Східниці і зображений навіть на гербі. 

Майбутній квітник у формі ведмедя

   Нам вдадось відвідати декілька ринків, дуже цікавим є сувенірний ринок. Відвідали декілька джерел з цілющою мінеральною водою. Придбали сувеніри і подарунки на пам'ять. Селище дуже тихе, спокійне, проте неймовірно мальовниче та колоритне.

 Відпочинок на затишній галявині у Східниці

   Більше часу в нас не залишилось, адже треба було поспішати на автобус.

Східниця

Що ще можна відвідати, побачити та чим зайнятись у Східниці?

• Меморіальний музей О. Стоцького – першовідкривача Східницького родовища  мінеральних вод.
• Кімната-музей народного побуту.
• Урочище Бухів (неіснуюча Вітрова електростанція, проте вид відкривається неймовірний).
• Миколаївська церква – пам’ятка архітектури національного значення (с. Новий Кропивник, 5 км від Східниці).
• Відпочинковий комплекс «Амфітеатр», в якому організовується щорічний фестиваль «Східницьке літо».
• Канатні дороги поблизу Славського, Волосянки, Пилипець, Боржави, Синевир.
• Зоопарк «Лімпопо».
• Аквапарк (на території готелю «Три сини і донька»)
• Лісові прогулянки.
• Форелева та осетрова риболовля.
• Спа-процедури, басейни, сауни та масажі.
• Політ на повітряній кулі (організовує «Галицьке товариство повітроплавців»).
• Сон на вуликах та апітерапія (пропонує пасіка лікаря Сенишина)
• Катання на конях, бричках, велосипедах, квадрациклах та багато іншого.

 

-          А ви відпочивали у Східниці?

-          Що вам вдалось відвідати та побачити?

-          Що ви можете сказати про мінеральні джерела курорту?

 

НАПИШІТЬ СВІЙ КОМЕНТАР

 Наступний пост "Запоріжжя - місто за порогами Дніпра"