Екскурсія до Славського: с. Тухля, канатно-крісельна дорога на г. Погар, водоспад Кам’янка

   Славське! Що я знаю про нього? Та зовсім мало. Знаю, що це невеличке містечко у Львівській області, де знаходиться гірськолижний курорт. А що там можна побачити влітку, не знаю. Мабуть, гори, а гори у нас чудові. Наші Карпати за красою не поступаються багатьом  відомим гірським системам світу, а за лісистістю й взагалі…

   Отже, екскурсія в Славське і не тільки… . Екскурсія довга, розрахована на цілий день. Погода нас сонечком радувати не збиралась, проте було не холодно.  На екскурсію ми вирушили мікроавтобусом, нас супроводжував гід.

   Першою нашою зупинко було с. Тухля. Досить мальовниче селище, яке розташувалось уздовж річки Опір.  Сюди приїздять на зимовий відпочинок, адже тут  недалеко розташований гірськолижний курорт Славське, а влітку сюди манить туристів зелений туризм.

   А ще, саме в Тухлі розгорталися події в повісті  І.Франка «Захар Беркут».

   Перша згадка про село датується 1397 роком.  Звідки така незвична назва?

   За однією з версій назва села походить від смороду трупів, що розповсюджувався з вузької ущелини, де було знищене монголо-татарське військо.  Існує ще й друга версія: «Одного разу проходив крізь цю місцевість чоловік, і втомившись, вирішив перепочити. Йому тут дуже сподобалось і він вирішив не йти далі, а залишитись тут. Згодом тут поселились й інші люди, так виникло поселення. Після цього прийшли чиновники від правителя та натрапили на хату першого поселенця, бо вона стояла прямо біля дороги. Зайшли до нього й питають: «Як село називається?»  Чоловік відповідає, що не знає, і розказує, що він йшов повз нього, охляв та й лишився жити тут. Чиновники, можливо, не дочули, але записали  Тухля (від слова «охлянути» - «втомитися»).

   В селищі є пам’ятник солдату та його коханій дівчині, які стоять біля коня. Тут показано сцену прощання, адже юнак йде на війну. Юнак вирушає в похід з його бойовим другом – конем, а кохана дівчина залишається вдома, чекати на його повернення живим. 

Пам'ятник солдату та його коханій дівчині, яка проводжає його на війну

   Поруч стоїть капличка, куди можна зайти помолитись та поставити свічки. Кажуть, що її створення також пов’язане з якоюсь історією. 

Капличка в с.Тухля

   А ще тут є навісний міст через річку Опір. Міст складається з дерев’яних дощечок, які скріплені металевими тросами. Можна пройтись по мосту – краєвид на карпатське село та річку – неймовірний.

Міст через р. Опір в с. Тухля

   В селі є криниця, з якої пив воду І. Франко, коли писав повість «Захар Беркут». Зараз там є напис: «Воду з цієї криниці пив І.Я. Франко, під час перебування в с. Тухля». Криниця стала частиною літературно-меморіального комплексу просто неба. Біля криниці є пам’ятник-погруддя  письменникові, скульптурна група «Захар Беркут на чолі тухольців». А також там є камінь з написом, саме ним, за переказами, перекрили гірський потік, що згубив татар. І все це знаходиться поруч одне від одного.

Скульптурна група «Захар Беркут на чолі тухольців»

Пам’ятник-погруддя І. Франку

Камінь з написом, саме ним, за переказами, перекрили гірський потік, що згубив татар. 

Криниця, з якої пив воду І. Франко, перебуваючи в с.Тухля

   На південній околиці села за р. Опір, на горі Путище ( Захар Беркут) височить однойменна дерев’яна статуя – саме там, де за народними переказами, його й поховали. Офіційна назва походить від слова «путь», а місцева склалася через персонаж твору Франка.  Якщо стати біля історичного каменю, то цю гору можна побачити вдалині, і навіть скульптуру Захара Беркута. Гора добре проглядається,  її висота –  964 м. Гора легкодоступна, при бажанні можна піднятися на неї, що й робить багато туристів.

   А ми продовжуємо нашу екскурсію. Наступною нашою зупинкою був підйом канатно-крісельною дорогою у Славському, Львівської області.

   Для когось може здатись така розвага – «нічого особливого», а для когось – це справжнє задоволення. Я обожнюю підйомники та оглядові майданчики. І сьогодні я зможу піднятись  на вершину гори, побачити неймовірні пейзажі, вдихнути чисте повітря карпатських гір. Таким чином можна прекрасно відновити душевну рівновагу, отримати заряд позитиву та енергії.

   Підйомник тут двокрісельний, піднімає на гору Погар. Розміщений близько 1 км від залізничної станції, тому сюди легко дістатись. Висота гори Погар 857 м. Довжина канатної дороги 1060 м, перепад висот становить 280 м.

Підйом канатно-крісельною дорогою на г. Погар (857 м)

   Одразу біля станції підйомника  є невеликий ринок з сувенірами, напоями та місцевими стравами.  Можна також покататись на конях та квадрациклах  (за додаткову плату).  

На вершині г. Погар

   Щоб побачити найкращі краєвиди, треба трохи пройти вище кам’янистою дорогою, в оточенні дерев.  Цікавим є те, що тут, на горі, проходять дороги, можна побачити поодинокі будинки,  скирди сіна, дерев’яні загорожі, тобто тут живуть люди.

З г. Погар проходять дороги до інших вершин

   І дійсно,  природа там та навколишні ландшафти – неперевершені.

Краєвиди, які відкриваються з г. Погар

   З вершини гори Погар, через гірські перевали можна дістатись до інших вершин.

А вершина г. Погар виявилася не безлюдною, там живуть люди буденним життям

   Насолодившись навколишніми красотами, ми почали спуск. Гід нам порекомендував не затримуватись, адже на небі почали з’являтись чорні хмари, які свідчили про те, що скоро почнеться дощ.

Спуск підйомником з г. Погар до Славського

   Спускаючись підйомником, відкриваються чудові краєвиди на Славське, яке розташоване в оточенні гір.

Вид з підйомника на Славське

Неймовірна краса відкрилась перед нами

   Гід не помилився: тільки-но наша група спустилась і ми сіли в автобус, як тут же почав накрапати дощ. А ми поїхали далі. 

Спуск  з г. Погар

   І останньою нашою зупинкою став водоспад Кам’янка. Ми під’їхали автобусом прямо до водоспаду, пішки долати шлях ніде не довелось. Але спочатку нас зустріли безліч кав’ярень та сувенірних магазинів. Гід нам запропонував спочатку зайти до кав’ярні, щоб скуштувати страви української національної кухні, а потім піти до водоспаду. Ми зробили все навпаки: спочатку пішли до водоспаду, а потім зайшли поїсти до однієї з кав’ярень.  Зробили ми це так з двох причин: по-перше, у небі насунули чорні хмари, які обіцяли сильний дощ, по-друге, коли всі пішли їсти, ми змогли більш спокійно, без натовпу людей, підійти до водоспаду, роздивитись, послухати шум води та сфотографуватись . І вчинили  ми правильно, адже потім почалася сильна злива, тому не всі  туристи з нашої групи  встигли сповна насолодитись красою водоспаду.

Водоспад Кам’янка на р.Кам’янка  

   Водоспад Кам’янка – геологічна пам’ятка природи,  яка знаходиться у Національному природному парку «Сколівські Бескиди». Розташований водоспад на р. Кам’янка, що є притокою р. Опір, поблизу с. Дубина. Утворився у розломі гірського хребта, на висоті 550 м над рівнем моря. Тож не дивно, що каскад, заввишки майже 7 м поділений скелястими виступами на дві основні частини: повноводнішу – вищу та мережану – нижчу.

Водоспад Кам’янка

   Водоспад невисокий, проте досить мальовничий. При бажанні можна пірнути, і покупатись у водах цього водоспаду. Тут завжди збирається багато людей – це і екскурсійні групи, і  ті,  хто приїхали  самостійно власним транспортом, а також тут проходять марковані маршрути, тому тут можна побачити і піших туристів. А також  це гарна локація для фотосесій та весільних церемоній.  Влітку тут завжди людно.

Омолоджувальні ванни під водоспадом Кам’янка

Цікаво знати, що:

•  біля водоспаду знаходиться сірководневе джерело типу «Нафтуся»,
• неподалік від водоспаду розташоване озеро Журавлине, яке ще називають Мертве озеро (вода в ньому дуже холодна  з великим вмістом сірководню, тому риба в ньому не водиться),
• тут є джерело «Живої води»,
• вище Мертвого озера розташований скелелазний район «Острів Пасхи»,
• недалеко можна побачити меморіал Січовим стрільцям, що загинули в цих місцях у боротьбі з російським військом,
• є гора Ключ, на якій знаходяться групи скель з пісковика, висотою 15 – 20 м,
• тут знаходяться печери та каньйони, які мають специфічне походження, так як утворилися внаслідок тріщин та зсувів породи хребта Ключ: їх глибина до 25 м, а ширина  - від 2 до 5 м.
• у Карпатах існує ще один водоспад з такою ж назвою – Кам’янецький водоспад (розташований в Міжгірському районі Закарпатської області, в межах Національного парку «Синевир»).

Водоспад Кам’янка

-          А ви піднімались підйомником на гору Погар?

-          На які ще вершини Карпат, ви піднімались канатно-крісельною дорогою?

-          Чи відвідували ви водоспад Кам’янка?

-          Можливо,  вам довелось здійснити пішохідний маршрут до озера Журавлине чи на гору Ключ? А можливо ви зупинялись тут з наметом?

-          Розкажіть про це. Поділіться своїми враженнями. 

НАПИШІТЬ СВІЙ КОМЕНТАР

Наступний пост "Державний історико-культурний заповідник "Тустань"