Палестина. Віфлеєм – місто, де народився Ісус Христос

   Наша екскурсія продовжується по святим місцям. І ми вирушаємо до місця народження Ісуса Христа – Віфлеєму. 

   Віфлеєм – це місто на території Палестини, розташоване на західному березі р. Йордан. З 1967 по 1995 р. місто перебувало у складі Ізраїлю, а з 1996 р.  – у складі Палестини (на підставі мирних переговорів). Палестинська держава – це частково визнана держава. 

   Віфлеєм – це місто для трьох  світових релігій: християнства, ісламу, іудаїзму.

   І ось ми у Віфлеємі. Віфлеєм – це друге за значущістю місто у християнському світі, після Єрусалиму. Тут, згідно за біблійними легендами, Пресвята Діва Марія народила Ісуса. Ми проїжджаємо  місто і в очі одразу ж кидається височенна стіна, якою обнесене місто – це ізраїльська  «Стіна безпеки». Від Віфлеєму до Ізраїлю 8 км. Їхати якось моторошно, але як сказав гід, для туристів немає ніякої небезпеки, та й самі ці дві території уживаються мирно. Але як не кажіть, все ж таки Віфлеєм є «яблуком роздору» між Ізраїлем і Палестиною, тому там іноді буває неспокійна ситуація та військові конфлікти. А от ізраїльтяни, не можуть пройти на територію Віфлеєму через кордон  без спеціального дозволу. Офіційна довжина муру – 850 км, проте місцеві говорять, що вона довша. Більшу частину населення міста складають араби – це близько 80%, проте за законом мером міста повинен бути лише християнин. Більша частина населення сповідує іслам, решта – християни. Говорять двома основними мовами: арабською та англійською.

   Ми швидко проїхали цю обгороджену частину і опинилися в неймовірно гарному Старому місті. На жаль, детально роздивитись ці височенні стіни, бійниці, арочні проходи та інше, нам не вдалось, адже гід ішов дуже швидко і нам теж доводилось поспішати.

   Ми опинились біля одного з головних святих місць усіх християн – храму Різдва – найстарішим християнським храмом на Близькому Сході. Знаходиться він у самому центрі Віфлеєму, на Ясельній площі, до якої веде Ясельна вулиця.  Ще задовго до всім відомих подій, пророк Міхей вказував на місце народження Ісуса. Згідно з Євангелію, Йосип з Марією пішли з Галілейського міста Назарет до Іудеї, у Давидове місто Віфлеєм. У місці в цей час було дуже багато людей, тому місця у заїжджому дворі не знайшлося для подружжя, тому вони зупинилися у стайні. Марія в цей час народила дитину, сина і поклали його у ясла. Навколо Віфлеєму пастухи охороняли отари овець і тут несподівано перед ними з’явився янгол і промовив до них: «Не лякайтесь, бо я благу вість приніс усім. Сьогодні в Давидовім місті народився Спаситель – Христос Господь. А ось вам ознака: дитину знайдете, що в яслах лежатиме». Так і сталося.

   Храм Різдва Христового побудований над печерою (гротом), де народився Ісус Христос. Перший  храм було закладено 327 р.  Святою Єленою – матір’ю римського імператора Костянтина Великого. У 529 р., після повстання самаритян, храм був зруйнований. Відбудований  був Юстиніаном І, а в ХІІ ст. відновлений хрестоносцями.

   Нинішній храм – базиліка, яка побудована на місці першої церкви, зведеної Єленою, матір’ю імператора Костянтина.

   Оглянувши храм з усіх боків, здається, шо це якась могутня фортеця, настільки могутнім та потужним він виглядає. Проте справжніх урочистих воріт, як у звичайний храм там немає, замість них вхід до храму дуже маленький та низенький, треба проходити по черзі, один за одним і низько пригинати голову. Розміри входу всього 120 Х 80 см. Кожен, хто входить, уже вклоняється низько над місцем народження Спасителя. Саме тому цей вхід  називають Воротами смирення. Крім того, що вхід низький, там високий кам’яний поріг і дуже слизький, адже скільки людей проходить по ньому, тому треба бути обережним. Але якщо уважно придивитись, то видно, що колись вхід був великим і широким, а тепер там закладено камінням. Колись давно турки та кочівники, зневажаючи святиню, часто в’їзжали до храму на конях чи віслюках.

    При вході до храму, жінкам  треба, щоб були прикриті плечі та коліна, хустки не обов’язково,  чоловікам – зняти головний убір. Фотографувати у храмі можна, але не можна влаштовувати фотосесії, тобто фотографувати ікону, а не себе на фоні ікони.

   Зайшовши у храм через низький прохід, треба одразу підняти голову і подивитись угору – там дуже гарна різьба по дереву VІ ст.

Фрагмент будови із входом до храму. Храм Різдва Христового

    Внутрішня частина храму оздоблена численними колонами, на яких можна побачити залишки зображень ликів святих ще з давніх часів, багато лампад, які були подаровані паломниками з усього світу. Можна на стінах побачити залишки давньої візантійської мозаїки. До речі, одна з таких мозаїк, на жаль, вона до сьогодні не збереглася, врятувала храм від руйнування персами. Перські воїни побачили на стінах зображення волхвів і  їхніх предків, тому й не наважились знищити церкву. Там є особлива колона, на яку багато, хто звертає увагу – з отворами христа. Стосовно цього існує легенда: «Коли сарацини хотіли розорити храм, з цих отворів вилетів бджолиний рій та прогнав їх». Сьогодні, віруючі моляться, вклавши пальці у ці отвори.

   Серцем базиліки, її найсвятішим місцем є власне Печера Різдва (Святий Вертеп). Місце народження Ісуса знаходиться в печері (гроті), до яких веде вузький прохід і кам’яні сходи, які збереглися  ще з часів Юстиніана І. Сходи є північні і південні: північними спускаються католики, південними – православні і вірмени. Зазвичай, паломники, спускаються південними сходами, а піднімаються – північними. Оздоблення над входами збереглося з ХІІ ст.

   Праворуч знаходиться вівтар Різдва, всередині – срібна з позолотою зірка з 14-тю променями. Вмонтована в білу мармурову підлогу, над яким встановлений мармуровий вівтар Різдва.  Там є напис латинською мовою: «Тут Ісус Христос народився від діви Марії 1717 р.».  Там запалено 16 лампад, 4 з них належить католицькій церкві. Проходимо по черзі, один за одним: стаємо на коліна, вустами торкаємось зірки та прикладаємо до неї руки або якісь предмети, які ви взяли з собою. Це відбувається дуже швидко, затриматись на довше і роздивитись немає як. Саме звідси, від цієї зірки і бере початок історія християнства.

   Ліворуч від входу заходиться вівтар Ясел Христа. Там можна праворуч побачити реальне місце Ясел, куди був покладений Ісус після народження. Самі ясла зберігаються у Римі в базиліці Санта-Марія-Маджоре. Над стелею висять лампади, стоять свічки. Природного освітлення печера не має.

Вівтар Різдва. Внизу знаходиться срібна з позолотою зірка з 14-тю променями

   Там  також знаходиться церква святої Катерини – головна римо-католицька споруда в Віфлеємі. Зведена у 1881 році на руїнах колишніх християнських монастирів. Саме тут, 24 грудня кожного року відбувається урочиста різдвяна меса, що транслюється на увесь світ.

Церква святої Катерини – головна римо-католицька споруда в Віфлеємі 

   Всередині базиліка прикрашена старовинними колонами, на яких збереглися зображення святих і написи часів хрестових походів. На одній з колон можна побачити лик Спасителя. Цікавим є те, що залежно від того, з якого боку та під яким кутом дивитись на це зображення, очі можуть бути відкритими або заплющеними. На стінах можна побачити мозаїку із біблійними та церковними зображеннями.

   Також при монастирі є внутрішній дворик. У 1947 – 1953 рр. він був відреставрований відомим зодчим Антоніо Барлуцці і середньовічні фрагменти знову ожили.

Внутрішній дворик

Внутрішній дворик

   Від початкової будови зберігся лише невеликий фрагмент  мозаїки. Незважаючи на те, скільки їй років, виглядає вона чудово, можна добре роздивитись. Знаходиться всепедині храму.

 Фрагмент мозаїки, який зберігся до сьогодні

   Під базилікою знаходиться цілий лабіринт печер та ходів. Там є печера Єроніма – святий, який створив вульгато – латинський переклад біблії. А в одному з підземних гротів зберігаються мощі убитих Іродом немовлят. Дізнавшись про народження сина Божого, Ірод наказав убити всіх малюків віком до 3 років. Тоді янгол з’явився уві сні Йосипу і сказав йому покинути Віфлеєм: «Устань, візьми немовля і матір його і біжи в Єгипет і будь там, поки не скажу тобі. Бо хоче Ірод шукати немовля, щоб погубити його». Він же, вставши, взяв немовля і матір його  уночі та й пішов у Єгипет.

   Там також можна відвідати Молочний грот, де й переховувались мати з немовлям. Тут, за переказами, Божа мати годувала Ісуса і коли крапля молока упала на камінь, то став він одразу білим. Можна також пройтися й оглянути цей грот.

   Базиліка Різдва Христового перебуває під спільним управлянням трьох церков: Єрусалимської Православної церкви, Вірменської Апостольської церкви та Католицької церкви. Тут знаходиться францисканський монастир, який представляє Католицьку церкву. Саме з францисканського монастиря при базиліці щороку на Різдво відбувається трансляція католицького Різдвяного богослужіння.

   У Храмі Різдва проходять найвідоміші у світі різдвяні служби, але щоб бути присутнім, треба отримати спеціальне персональне запрошення, адже всіх бажаючих церква вмістити не зможе.

Храм Різдва Христового

   Після відвідування храму Різдва у Віфлеємі, ми вирушаємо до Єрусалиму, де знаходиться храм Гробу Господнього. Відстань з Віфлеєму до Єрусалиму складає 8 км, дороги хороші, тому дістались ми дуже швидко.

-          А ви відвідували Віфлеєм?

-          Чи довелось вам побувати у Храмі Різдва Христового?

-          Які ще святі місця вам довелось відвідати та побачити?

НАПИШІТЬ СВІЙ КОМЕНТАР

Наступний пост «Ізраїль. Єрусалим. Храм Гроба Господнього та храм Олександра Невського"