Наступну подорож ми здійснили до гарячого джерела, що знаходиться за селом Щасливцеве. До цього джерела дістатися набагато легше, адже воно знаходиться біля головної дороги, що йде від Генічеська до селища Стрілкове, через села Генгірку та Щасливцеве.
Як дістатися:
- власним
транспортом можна доїхати до самого джерела;
- автобусом проїхати село Щасливцеве, десь за 1 – 1,5 км буде зупинка, там і виходити
(це у напрямку Стрілкового). Якщо їхати із Стрілкового, то зупинка буде не
доїжджаючи села Щасливцеве. З одного
боку буде ринок, а з протилежного вхід до джерела.
- транспортом по замовленню. Місцеві жителі пропонують поїздки на гарячі джерела, озера, автовокзал та залізничний вокзал Генічеська та Новоолексіївки. Можна біля будинків на паркані побачити оголошення та номер телефону, за яким можна зателефонувати і замовити поїздку або в селищі на дошці оголошень. Вас привезуть до самого джерела, почекають якийсь час і відвезуть на місце;
- з груповою
екскурсією. Зараз пропонується на Арабатській стрілці дуже багато екскурсій по самій
косі та її околицях, в тому числі і екскурсії на гарячі джерела. Привезуть до
самого джерела десь на 1 – 1,5 години, оскільки екскурсія включає ще й
відвідування інших об’єктів;
- можна замовити таксі, яке довезе вас до самого джерела;
- автостопом,
адже
влітку в цьому напрямку рухається багато транспорту;
- велосипедом, якщо ви любите займатись спортом;
- пішки, якщо ви проживаєте у
селищі Щасливцеве (залежно від розташування житла, тому що може бути дуже
далеко).
Ми приїхали до джерела власною
автівкою. 8 років тому, ми були на цьому
джерелі, але зараз все дуже змінилося.
По-перше, басейн з термальною
водою трохи змістили для відвідувачів, зробили його трохи далі.
По-друге, поруч із входом
знаходився невеличкий сувенірний ринок,
зараз його перенесли на інший бік дороги і він розширився у своїх розмірах та в
асортименті.
В-третіх, вхід був безкоштовний,
зараз вхід платний – 5 грн (пільгові категорії безкоштовно).
Якщо їхати із Щасливцевого, то
басейн з термальною водою буде знаходитись ліворуч, а праворуч буде ринок і
поруч безкоштовна паркова. Ми залишили автівку на парковці, перейшли через
дорогу біля зупинки і пішли стежкою до входу на територію.
Там був пропускний пункт, стояла будочка з касою, де треба було придбати квиток за 5 грн. Люди пільгових категорій проходять безкоштовно (за наявності посвідчення).
В касі дають квиток, його краще зберегти на
випадок, якщо ви захочете піти на ринок щось купити, а потім показавши квиток, ви знову можете зайти на територію.
Далі доріжкою йдемо до джерела.
Ліворуч будуть недобудовані ще з радянських часів
будівлі. Хоча зараз деякі з них, здається, взялися добудувати.
По дорозі зустріли такого милого песика, який
супроводжував нас до самого джерела.
Праворуч бетонний паркан, за яким знаходиться один з
трьох басейнів гарячого джерела.
А прямо буде узбережжя Азовського моря. Там стоїть велика
кількість наметів. Якщо заходити на територію з боку моря, то квитки купувати
немає де, тому вхід безкоштовний.
Поруч з басейном є
продуктовий ларьок, а також можна придбати і одяг.
Далі в паркані бачимо дірку – то і є вхід до басейну.
Склад усіх трьох джерел на
Арабатській стрілці однаковий, тому для лікування можна обрати будь-яке або
побувати на різних. Не забувайте, що вхід на гаряче джерело за селом Стрілкове
безкоштовний, за селом Щасливцеве – 5 грн (безкоштовно лише пільгові
категорії), у Генгірці, де водолікарня, вхід платний і сюди ж входить
консультація лікаря. Раніше вхід коштував 100 грн.
Вода гарячого джерела у селі
Щасливцеве містить також йод, бром, натрієво-хлоридні мінерали і має ті ж самі показання та протипоказання, що
й в інших джерелах.
Басейн термальної води невеликий,
майже такого ж розміру як і в Стрілковому. Проте тут він загороджений парканом,
і складається враження, що ти знаходишся в якійсь капсулі.
В Щасливцевому вода знаходиться у
трьох басейнах, які мають різну температуру. У першому басейні вона найгарячіша
і може досягати 800 , далі через труби вона передається до наступних,
де вода вже стає менш гарячою. Температуру можуть витримати
навіть діти.
Як і решта джерел Арабатської
стрілки воно виникло внаслідок
геолого-розвідувальних робіт у
1960-х роках по пошуку нафти та газу.
Несподівано із землі пішла гаряча вода, коли її відправили на
експертизу, то виявилося, що вона мінеральна та лікувальна. Вона б’є із свердловини, яка знаходиться на глибині 1,6 км.
Було вирішено на цьому місці
побудувати водолікарню всесоюзного масштабу. Плани були грандіозні: зробити
біля гарячого джерела курорт, де за допомогою цілющих вод та лікувальних
грязей, можна було б лікуватися цілорічно.
Але реформа
все змінила, у 1993 році будівництво зупинилося. З території почали розтягувати будівельні
матеріали, через деякий час все опинилося у занедбаному стані, заросло бур’яном. Будівля в ті
часи виглядала дуже гарною та величною, дуже боляче було дивитися на її
занепад. Те ж саме сталося і з багатьма пансіонатами, які будувалися в радянські
часи, але через реформу в країні так і
залишилися недобудованими. І зараз проїжджаючи Арабатською стрілкою можна між
селами побачити ці руїни.
До 2005 року це місце було у
жалюгідному стані. Тривалий час це було
місце, де відпочиваючі займалися самолікуванням. Було відомо, що вода має
лікувальні властивості і більшість думали, що вона лікує все. Тому той, хто
потрапив на відпочинок на Арабатську стрілку, неодмінно відвідував це місце.
Нам також довелось побувати тут раніше, відчути температуру та склад цієї
природної термальної води на собі.
Через деякий час будівництво
водолікарні відновилося, говорять, що майже 90% роботи було виконано, навіть
були прийняті перші відвідувачі. Але
потім все знову зупинилося, настала фінансова криза.
Цим місцем свого часу зацікавився
лікар-невролог, мануальний терапевт, розробник методики реабілітації хворих на
ДЦП – Володимир Казявкін, який був ініціатором
створення «Центру доктора Казявкіна». Тому територія, поруч з якою розміщене джерело –
це Міжнародна клініка відновлювального лікування по методу В. Казявкіна. Поки
що клініка знаходиться на стадії незавершеного будівництва.
Міжнародні центри відновлювального
лікування по методу Казявкіна працюють у Трускавці (Львівська область), у місті
Ель-Айн (ОАЕ), у місті Ліммасол на
Кіпрі.
Територія більш-менш облаштована. Як я уже писала, вона обнесена парканом.
На території є туалети.
Також є місця для переодягання. Праворуч зразу при вході
чоловіча роздягалка, а ліворуч, трохи далі – жіноча. Там можна побачити напис.
Уздовж паркану стоять лавочки, на самому паркані зроблені
вішалки, де можна повішати одяг та свої речі. В деяких місцях сам паркан
прикрашений графіті. До речі, це була б непогана ідея, цей непоказний паркан
зробити більш яскравішим. І настрій у людей був би веселіший.
Спуск до басейну пологий, дно м’яке. Але глибина тут, у
порівнянні з басейном у Стрілковому,
менша. Доходить тільки до поясу, що створює деякі незручності та дискомфорт.
Щоб зануритись по шию, треба присісти або ходити навприсядки. При бажанні, тут можна як біля узбережжя
моря, полежати або посидіти у воді. Спуск майже усюди дуже пологий.
Прямо на паркані великими літерами російською
мовою написано: «Мальчикам до 14 лет купаться запрещено» (поки не настало статеве дозрівання). Але в Стрілковому, як
я уже писала, такого напису ніде немає, хоча вода в усіх басейнах має однаковий
склад.
Десь поруч є лікувальні грязі, але не Сиваша, тому що він на протилежному боці.
Але декількох людей бачили обмазаними гряззю.
Так що при бажанні її можна знайти і тут.
Вода потрапляє в басейн по трубі з попереднього басейну,
де вода має ще вищу температуру. Але він знаходиться за парканом. Саме біля труби вода найгарячіша, а далі вода
охолоджується, проте лікувальних властивостей не втрачає.
Далі по трубі під парканом вода тече далі. Я вирішила простежити цей
шлях. Вийшла за територію і пішла у
напрямку руху води.
Вода потекла у напрямку до моря. Праворуч буде паркан, на
якому знову якесь графіті, а за парканом – той самий басейн з термальною водою
в якому ми купались.
Ліворуч вода потрапляє ось в такий басейн. Вода тут буде
прохолодніша, але дехто і тут приймав процедури. Також тут є каскадний душ, як у Стрілковому,
про який я уже писала. Ціна я думаю
однакова, також коштуватиме 40 грн – 3 хв.
Далі потрапивши до цього басейну, вода обрала свій
шлях далі. Тут уже місцевість виглядає не зовсім привабливою, та й вода тече по
якійсь багнюці. Поруч іде дорога до моря. Я рухаюсь нею паралельно цьому
джерелу.
Тут воно утворює ось таке озерце, де збираються птахи.
Тут площа водойми збільшується. Прямо пішов підйом до
морського узбережжя, тому джерело робить поворот ліворуч і продовжує свою
мандрівку.
Тепер тече паралельно морському
узбережжю. Дехто тут ставить намети.
Далі водойма стає ширшою, починає
нагадувати річку. Там плаває багато водоплавних птахів.
Якщо не бачити, де бере вона
початок, то дійсно можна подумати, що тече річка. А узбережжя місцями піщане,
схоже на пляж.
Далі знову перепона – стоїть паркан. Мабуть, тут
закінчується територія майбутньої Міжнародної клініки. І джерело знову вимушене
змінювати свій напрямок і продовжувати
свій шлях далі. Воно знову повертає
ліворуч і тече у протилежному напрямку.
Я далі вже не пішла. Хоча тепер,
коли пишу цей пост, то думаю, що можна було пройти і трохи далі, під парканом.
Але вже, можливо, наступного разу.
А я тим часом піднялася на
узбережжя Азовського моря. Далі ліворуч тут розмістилася велика кількість
наметів, де люди відпочивають.
Море сьогодні бурхливе, неспокійне. Оскільки на джерело ми приїжджаємо завжди
вранці, то людей у морі та на пляжі ще майже не було. Та й погода сьогодні
зранку здається похмурою.
Місцевість по всьому узбережжю
виглядає однаково. Пляж піщаний з дрібним ракушняком, бідна трав’яниста рослинність,
жодного дерева ніде немає. Ось така вона Арабатська
стрілка.
Проте море тут завжди приємне. Вода чиста, прозора, а хвилі створюють ще й піну.
Пляж трохи безлюдний, але просто ще рано.
Але ні, хтось все ж таки вже засмагає.
А дехто намагається зайти у воду.
Обожнюю дивитись на Азовське море. Воно таким різним буває. Особливо цікаво спостерігати вранці, коли воно ще самотнє і немає напливу відпочиваючих. Тоді здається, що воно рухається тобі назустріч і своїми хвилями намагається щось сказати, мабуть, щось важливе.
Насолодившись ранковим морем, свіжим морським повітрям, ми
повертаємось тією ж дорогою назад.
По дорозі можна побачити небагату трав’янисту
рослинність цього степового краю.
Тут можна зустріти і лікарські рослини, наприклад цикорій. Той самий цикорій, який багато хто використовує як напій, який замінює каву. Адже він не містить кофеїну.
Тут можна побачити і таку лікарську рослину, як дивина або її ще називають
коров’як. Це дуже корисна рослина, яка має безліч цілющих властивостей. Можна використовувати
при кашлі, простуді, бронхіті, запаленні легень, бронхіальній астмі,
захворюваннях печінки, селезінки, лікувати рани та багато іншого.
Я випадково, побачила жіночку, яка
збирала квіти цієї рослини. Мене
зацікавило, я її розпитала і вона повідомила мені ось цю інформацію.
Треба зібрати квіти цієї рослини,
висушити і зробити настоянку.
1/3 частина – сушені квіти дивини.
2/3 частини – спирт.
Квіти залити спиртом і настоювати 12 днів. Потім процідити, квіти викинути,
а рідину залишити. Ліки готові.
Ми також зібрали квіток цієї рослини, висушили і зробили настоянку.
Спробуємо лікуватись.
Пізніше я дізналась більше інформації про неї в Інтернеті, дійсно це якась чудо-рослина, яка лікує безліч хвороб. А я про неї вперше дізналась, побувавши на Арабатській стрілці.
По дорозі ми побачили чоловіка, який сидів обабіч дороги і називав себе цілителем.
Якщо бути точнішим, то на табличці було написано, що він і цілитель, і
хіромант, і екстрасенс… Його послуга
коштує 50 грн. Бачили двох людей, які підходили і він їм щось розповідав. Варто
чи ні, користуватись такими послугами, вирішувати вам.
Навпроти джерела, через дорогу, де автомобільна паркова, розмістився ринок.
На ринку можна придбати майже все:
від продуктів харчування до сувенірів та одягу.
Можна придбати свіжу випічку, асортимент дуже
великий. Пиріжки, булочки коштують 25 –
30 грн. Лаваш – 16 грн. Лаваш дуже смачний, ми коли спробували, то купували
щодня. Їх продають усюди.
Овочі та фрукти на будь-який смак і ціни як для курорту, нормальні.
Сушена риба різна. В’язка бичків із 10 шт. коштує 100 грн.
Можна купити солодощі та напої. Пластикова коробка пахлави 35 – 40 грн
(десь 400 гр), чурчхела – 30 – 35 грн. Спиртні напої не купували, не знаю, чи
дійсно реклама відповідає тому, що вони продають насправді.
А також можна придбати окуляри від сонця, ціни різні.
Багато різних сувенірів.
М’які іграшки, теплі шкарпетки,
рукавички.
Біля ринку знаходиться якась водойма, чи то природна чи штучна, не знаю.
Насолодившись лікувальними водами гарячого джерела в Щасливцевому, наступним нашим пунктом було Солоне озеро.
Гаряче джерело в с. Щасливцеве ми відвідували в середині липня 2020 року.
-
А ви відвідували
гаряче джерело в Щасливцевому?
-
Які ваші враження?
-
Чи дійсно води
цього джерела лікують хвороби?
- Можливо вам довелось побувати тут в іншу пору року? Розкажіть про це.
НАПИШІТЬ СВІЙ КОМЕНТАР
Наступний пост «Солоне озеро в с. Щасливцеве (Арабатська
стрілка)»
Немає коментарів:
Дописати коментар