Пейзажна алея була одним із пунктів нашого маршруту прогулянки по Києву. Тому відвідавши Золоті ворота, оглянувши пам’ятник Ярославу Мудрому, прогулявшись по скверу, сфотографувавшись з Золотоворітськими котами, ми вирушили до Пейзажної алеї.
Від Золотих воріт рухаємось вулицею Володимирською до перехрестя з вулицею Великою Житомирською. Далі йдемо вулицею Велика Житомирська. Правда, довелось трохи її пошукати, поки знайшли вхід до неї. Мабуть, є й інший вхід, більш парадний, але нам довелось трохи поблукати, поки знайшли будинок 26 Б по вулиці Велика Житомирська. Будинок знайти нелегко, спочатку визначились, де знаходяться парні і непарні номери будинків, а потім шукали потрібний будинок. Приблизно зорієнтувались, але такого будинку ми не знайшли. Далі ще підказкою було те, що біля будинку 26 Б є арочний прохід у двір, куди необхідно нам повернути. Через деякий час, ми його все ж таки знайшли, не будинок, цей номер ми ніде так і не побачили, а дуже вузенький арочний прохід у двір, ми знайшли. Оскільки був ранок, вихідний та й погода не зовсім радувала, людей на вулиці, не те що було мало, їх не було зовсім. Тому запитати було ні в кого. Вулиця вузенька, будинки старенькі, різнокаліберні, якісь прибудови у вигляді дерев’яних сарайчиків. Але ми все ж таки знайшли вихід з цього лабіринту.
Блукаючи вулицею,
ви побачите на стіні будинку № 38 величезний мурал «Український Святий
Георгій». Це такий патріотичний мурал, який створила ціла команда вуличних
художників під керівництвом Володимира Манжоса, відомого під псевдонімом
Interesni Kazki та Олексія Бордусова.
Там зображений козак, який рубає змію навпіл. Він уособлює в собі боротьбу
українського народу за волю і незалежність. Виглядає досить ефектно. Створений
у 2014 році.
Знайшовши біля
будинку арочний прохід, ми зайшли у двір, а там побачили деякі скульптури.
Стало зрозумілим, що ми на вірному шляху.
Першою ми
побачили ось таку лаву, яку тримають дві чорні металеві руки, які виринають
прямо із землі. Знаходиться вона посередині тротуару, на неї можна сісти і
посидіти. Лава «Руки» створена
українським дизайнером Лілією Літковською. Це своєрідний шлагбаум, який
забороняє рух транспорту.
Сама алея була
створена у 1980 році архітектором Авраамом Мілецьким. До цього це був звичайний
київський дворик у центральній частині міста.
Тут були оборонні вали Верхнього
міста, які йшли понад яром, над урочищем Гончарі. По проекту алея повинна була
стати частиною історичного заповідника «Стародавній Київ». Були заплановані
грандіозні будівлі історичного плану,
але ця ідея не справдилась.
Із усього
запланованого була побудована лише Пейзажна алея і то лише у 2009 році.
Парк досить
цікавий, дуже багато чудернацьких і незвичних об’єктів. Територія велика (1,48 га), дітям тут буде особливо цікаво.
Незвичний арт-об’єкт
«Веселка», який зразу ж став одним з найулюбленіших серед туристів. Ця
скульптурна композиція складається з чотирьох різнокольорових хлопчиків, які
пісяють, створюючи при цьому своєрідну арку. Вона створена за аналогією відомої
брюссельської скульптури «Пісяючий хлопчик», тому і тут цю скульптуру
називають як «Пісяючі хлопики».
Особливо цікавими
є композиції, виконані у вигляді
різнокольорових подушок, яких тут декілька. Подушки оздоблені
різнокольоровою барвистою мозаїкою, лежать одна на одній, створюючи високу
вежу. Зверху сидить янголятко у нічній сорочці і з висоти спостерігає, що
відбувається навколо. Автором цих
скульптурних композицій є Костянтин Скритуцький.
А ще така цікава лава, яка накрита орнаментальним мозаїчним килимом. Стоїть вона на верхівці пагорбу, звідки відкривається
неймовірний вид на Поділ.
А також цікаві дитячі гірки з героями мультфільму «Аліса в країні чудес».
Знову купа з
різнокольорових подушок з янголятком на маківці. А на задньому плані – гарний старовинний
будинок з орнаментальними вставками та арочними вікнами. Він зеленого кольору, що дуже ефектно
вписується в Пейзажну алею.
А ось така кругла
споруда, нагадує фонтан. В центрі щось у вигляді напівсфери не зовсім правильної
форми і на ній дві кумедні зеброчки, які обіймаються. Влітку, мабуть, цей цікавий фонтанчик працює.
А ось і відома
стіна з довжелезним блакитним котом. Мабуть, саме це і є візиткою Пейзажної
алеї. Неймовірно довгий тулуб, з великою
кількістю лап, головою, схиленою на бік, відкритою пащею заповненою білими
зубами, а зверху безліч різнокольорових пташок.
Якщо пройти від голови до хвоста, то можна нарахувати 28 лап, проте його
часто називають сороканіжкою. Під його хвостом розміщені ще двоє кошенят. Саме в пащі цього кота туристи і
роблять найбільше яскравих фото. Локація у пащі кота – це щось неймовірне.
Поруч, на цій же
стіні, у нього є молодший брат, який
набагато коротший і має всього чотири
лапи. Проте його паща також широко
відкрита.
Блакитний мозаїчний кіт з’явився на пейзажній алеї у 2009 році,
завдяки талановитому скульптору К. Скритуцькому. Це була звичайна, нічим не
приваблива стіна, яка перетворилася у цікавий арт-об’єкт.
Поруч розміщена
стіна, на якій зображені дитячі обличчя.
Або ось такі
цікаві лавочки, які розміщені у пащі тварин. Цей вухатий заєць, ну просто
красунчик: довгі вуха та два передніх білих зуба.
Або ось цей
блакитний дельфінчик. Ще можна побачити свинку з відкритою пащею та інших.
Поруч знаходиться
ще багато цікавих та незвичних лав, де
можна затишно собі посидіти.
Фонтан «Слоник»,
який в теплу пору, мабуть, поливає
фонтанчиком з хобота.
У 2010 році з’явилась скульптура казкового героя Антуана
де-Сент Екзюпері «Маленький принц». Ця скульптура неодноразово страждала від
рук вандалів. Перший раз це сталося у 2011 році, тоді скульптуру було зруйновано майже повністю.
Зусиллями небайдужих киян та меценатів, її було відреставровано. Другий раз це сталося у 2014 році, маленькому
принцу відламали праву руку разом із шпагою. Ось і зараз ми бачимо, що у скульптури відсутня права рука. Дуже жаль,
навіть не вкладається в голові, як можна псувати таку красу, яка приносить
радість і задоволення мільйонам киян та гостям міста, а особливо дітям. Як
можна так ставитись до праці людей, які намагаються зробити наше життя
яскравішим?
Стіна, на якій барельєфне зображення дерева, яке є домівкою для багатьох пахів. Але і тут, здається, вандали побували: однієї пташки не вистачає.
Тут можна
побачити ще багато різноманітних скульптур, спуститись у нижню частину парку,
якщо дозволяє час і погода допомагає.
Пейзажна алея – це
чудове місце відпочинку для дітей, та й дорослі не залишаться байдужими. Тут
постійно скульптури оновлюються та додаються, тому тут кожного разу можна
знайти щось нове та незвичне.
Рекомендації
- Якщо будете в Києві, обов’язково відвідайте це чудове і казкове місце. Тут буде цікаво усім: і дітям, і дорослим.
- Дістатись можна різним транспортом: автобусом, тролейбусом, метро. Алея знаходиться в центральній частині міста.
- Від станції метро «Золоті ворота» дійти до перехрестя вулиць Велика Житомирська та Володимирська. На вулиці Велика Житомирська, біля будинку 26 Б (номера на будинку не знайшли) є арочний прохід у двір.
- Від Майдану Незалежності можна піднятись угору пішки або під’їхати тролейбусом №16 або № 18 до зупинки «Вулиця Олеся Гончара» і повернути у двір між будівлями № 36 і № 40.
- Від Андріївського узвозу біля Національного музею історії України є поворот до Пейзажної алеї.
- Повз Пейзажну алею ходять автобуси № 7, № 72, № 114, № 119
-
А ви відвідували Пейзажну алею у
Києві?
-
Що вам найбільше сподобалось?
-
Які враження у вас залишились?
-
Які нові скульптури додались у
парку?
-
Можливо вам відомі якісь цікаві
факти?
-
Розкажіть про це.
НАПИШІТЬ СВІЙ
КОМЕНТАР
Наступний пост "Андріївський узвіз"
Немає коментарів:
Дописати коментар