Київ. Золоті ворота, сквер та пам’ятник Ярославу Мудрому

   Першим нашим пунктом, звідки починався наш маршрут прогулянки по Києву, були Золоті ворота. Туди ми і вирушили. Наша прогулянка починалася від залізничного вокзалу столиці.

   Дістались дуже швидко.  Незважаючи на те, що відстань становить близько 2 км, ми дістались десь хвилин за 5.  Дуже зручно,  коли в місті працює метрополітен – це дає можливість  швидко дістатись багатьох місць за короткий час. Ми дістались станції, яка так і називається «Золоті ворота».

   Саме з цієї  станції розпочалася наша екскурсія. Ця станція є однією з найкрасивіших не тільки у Києві, а й у світі. Входить у ТОП-20 найбільш красивих станцій метрополітену світу. Виконана у стилі Київської Русі з унікальними і неймовірно красивими фресками та мозаїкой. Зупиніться ненадовго, огляньте її і насолодіться цією неймовірною красою підземного Києва.

  Ми приїхали о 6 годині ранку, та ще й з погодою трохи не пощастило: було  прохолодно, туман, та ще й моросіло. І сь ті самі Золоті ворота, пам’ятник Ярославу Мудрому та невеличкий сквер навколо.  Золоті ворота знаходяться в Шевченківському районі за адресою вул. Володимирська, 40 а.

   Тут ми зробили свою першу зупинку і нарешті поснідали. У сквері стояли лавочки, проте довго  засиджуватись не довелось – погода не дозволяла. Трохи підкріпившись, настрій, до речі, не зіпсувався, ми пішли оглядати пам’ятку.

   Мабуть, більшість з нас, про Золоті ворота дізнались з уроків історії. Я – це точно. Але чи думала я, сидячи за шкільною партою,  що колись мені доведеться побачити цю пам’ятку на власні очі? Звичайно, ні. Як звичайна людина, може торкнутись місця, яке має таку історію? Виявляється, може, якщо вона сама цього захоче.

   Золоті ворота – це одна з візитівок міста, одна з найстаріших пам’яток нашої столиці.

   Ворота були побудовані за часів Ярослава Мудрого. Оскільки рельєф території був переважно рівнинний, тому для будівництва давньоруської столиці необхідне було міцне укріплення. Почали насипати високі вали, а зверху будувати дерев’яні стіни. В’їзд до міста також був зроблений з того боку,  де були насипані високі вали. Якщо хтось прибував до міста, то їх зустрічала його міцність, велич та неприступність. І як говорить історія,  дійсно, з того боку,  де стояли Золоті ворота, жодного разу місто не було взято.

   Як виникла назва «Золоті ворота»? Чи справді вони були «золотими»? Ще в давні часи християнські  головні ворота в’їзду в місто називали «золотими». Ворота вінчала Благовіщенська церква, зверху якої був позолочений купол, що надавало назві додаткової значущості. До нас ця назва прийшла з Константинополя, а до них – з Єрусалиму – так називався головний в’їзд в юдейську столицю.

   Ще є одна версія, що за вхід в ті часи платили золотими монетами. Але правда це чи ні - невідомо.

    Ці ворота дуже багато бачили за свій довгий вік. Через них відправлялись в походи князі зі своїм військом, віддавали князі заміж своїх доньок, які потім ставали євопейськими королевами,  через них виїжджали купці, посли та дипломати. У 1654 році через них урочисто в’їхав до міста Б. Хмельницький.

    Монголо-татари намагалися вдертися до міста, і ворота часково були зруйновані. З часом ворота почали руйнуватися і вже в ХVІІІ ст. перетворились на руїни. Було прийнято рішення засипати їх землею.

   У 1832 році, при знесенні валів ворота були розкопані і з того часу почалося їх археологічне вивчення та дослідження.  Ворота зміцнювали, адже старі укріплення не витримували і тому було вирішено відтворити їх початковий вигляд і накрити  спецільним павільйоном.

   Зараз у триярусному павільйоні знаходиться музей, який присвячений знаменитій історичній будівлі та загалом фортифікації старого Києва. В центрі можна побачити фрагмент Золотих воріт. При бажанні можна піднятися на оглядовий майданчик та зайти до Благовіщенської церкви.

    Нам потрапити ж до музею не пощастило, він був зачинений, так як починає працювати з 10 години ранку. Тому ми оглянули споруду зовні.

   Час роботи музею:

Вівторок – пятниця (10.00 – 17.00).

Субота – неділя (10.00 – 18.00).

Понеділок – вихідний.

В зимовий час не працює.

   Ціна квитка:

дорослий – 40 грн,

дитячий – 15 грн.

 

Золоті ворота та пам'ятник Ярославу Мудрому

   Поруч, із західного боку,  стоїть  пам’ятник Ярославу Мудрому, який свого часу і наказав звести Золоті ворота.

   Пам’ятник створений по проекту  скульптора І. Кавалерідзе і встановлений у 1997 році. Ярослав Мудрий тримає в руках макет Софії Київської, а його погляд направлений у бік, де побудований храм.

   Скульптура виготовлена з бронзи та стоїть на гранітному постаменті. Висота скульптури сягає 4,1 м, постаменту – 0,6 м. Пам’ятник стоїть на штучному курганоподібному насипу, до якого ведуть сходи.

   В народі ще жартома пам’ятник називають «чоловік з тортом», якщо подивитись, то щось у цьому є.

Пам'ятник Ярославу Мудрому

   З протилежного боку знаходиться парковий фонтан, який оздоблений мереживними чавунними чашами, які були вилиті ще в 1899 році.  Поруч розміщене літнє кафе. Зараз рання весна, тому фонтан ще не працював.

Золотоворітський сквер та фонтан

   В Золотоворітському сквері можна побачити бронзову скульптуру  персидського кота Пантелеймона.  Він стоїть  на постаменті, що являє собою кам’яну глибу.  Спочатку, поруч з котом, була ще й маленька бронзова пташка, але вандали її зламали, залишився лише отвір, де вона була встановлена.

   Скульптура кота – це реальний персидський кіт Пантелеймон, який  жив в італійському ресторані «Пантагрюель». Він був улюбленцем усіх працівників закладу та гостей ресторану. Але, на жаль, ця історія закінчилась трагічно. Під час пожежі в ресторані Пантелеймон згорів. Тому в пам'ять про нього була створена ця скульптура. Автором пам’ятника став скульптор Богдан Мазур, а пам’ятник був встановлений у 1998 році, навпроти того самого ресторану.

   Говорять, якщо потриматися за хвіст кота Пантелеймона і загадати бажання, то воно обов’язково здійсниться. Правда це чи ні, але хвіст вже натертий до блиску. Ми теж хвоста потерли і бажання загадали. Перевірте і ви. 

Пам'ятник коту Пантелеймону

   В цьому ж сквері можна побачити на дереві ще одного котика, який зроблений з одноразових пластикових виделок.  Ми його не зразу й помітили, і спочатку навіть і не здогадалися з чого він зроблений. Проте котик досить кумедний і симпатичний.

   Створив його скульптор Костянтин Скритуцький у 2009 році. На його виготовлення пішло 600 одноразових виделок.  Пройшло багато років і «шубку» котика вирішили оновити.

   Зараз у Києві оголошена акція, яку оголосила  екскурсовод Софія Грабовецька на своїй сторінці в соцмережі Facebook на підтримку реставрації скульптури виделкового котика. В рамках реставрації запущено збір одноразового посуду на станції організації «Україна без сміття» по вулиці Саперно-Слобідська, 25/4. Приймаються чисті і сухі одноразові пластикові виделки.

   Після збору потрібної кількості матеріалу, скульптор. К. Скритуцький оновить котика і він продовжить радувати жителів та гостей міста. Ідея просто чудова.

   Цей сквер ще називали сквером котів, адже ще зовсім недавно тут було не два, а три кота. Ще один липовий дерев’яний кіт висів на дереві, проте одного разу він безслідно зник.

   Крім цікавих архітектурних пам’яток та незвичних скульптур, поруч тут розміщено багато кафе та ресторанів. А також недалеко знаходиться заклад швидкого приготування «Київська перепічка» (вул.Б.Хмельницького, 3).  Це улюблене місце як туристів, так і жителів міста. Там подається одна лише страва – перепічка з сосискою. Там завжди довга черга, проте рухається вона з блискавичною швидкістю.

Виделковий котик

Рекомендації

1. Якщо будете в Києві, то відвідайте цю історичну пам’ятку міста, яка є одночасно і однією з візитівок столиці.
2. Від Золотих воріт дуже зручно починати маршрут прогулянки по Києву, який я описала у попередній статті "Маршрут прогулянки по Києву № 1 на  1 день".
3. Дістатись можна будь-яким видом транспорту, але дуже зручно метро. Зі станції метро «Золоті ворота» вихід навпроти Золотих воріт.
4. Якщо будете їхати в метро, не забудьте оглянути саму станцію, яка входить у ТОП-20 найкрасивіших станцій метрополітену світу.
5. Прогуляйтесь навколо павільйону-музею, огляньте пам’ятник Ярославу Мудрому.
6. Відвідайте музей «Золоті ворота», який присвячений історії оборонної споруди.
7. Підніміться на оглядовий майданчик і подивіться на околиці з висоти.
8. Зайдіть до Благовіщенської церкви.
9. Прогуляйтесь по затишному скверу, знайдіть скульптури котів, відпочиньте на лавочці.
10. Не забудьте потерти хвостика коту Пантелеймону, загадати бажання та сфотографуватися з  ним.
11. Можете долучитись до акції по відновленню «шубки» виделкового кота.
12. Завітайте до «Київської перепічки» та  спробуйте перепічку з сосискою.

-          А ви були біля Золотих воріт?

-          Чи довелось вам відвідати музей, піднятись на оглядовий майданчик та зайти до Благовіщенської церкви?

-          Розкажіть про це.

НАПИШІТЬ СВІЙ КОМЕНТАР

 Наступний пост "Пейзажна алея, або В гостях у казки"