Екскурсія «Карпатська долина»

Екскурсія «Карпатська долина» розрахована на пів дня: або в першій половині дня, або в другій. Коштує вона недорого. Ми вирушили на екскурсію у другій половині дня. Оскільки по приїзду в Трускавець, це був серпень місяць, погода була сонячною, то першу поїздку ми вирішили здійснити саме в карпатську долину. 

Погода в Трускавці непередбачувана.  Але на жаль, коли ми зібралися їхати на річку,  сонечко зранку не вийшло і стояла похмура погода, але було тепло.

Виїхали ми на екскурсію о 14.00. Нас віз старенький мікроавтобус, який весь час торохтів по дорозі до місця призначення.  Дороги, звичайно, жахливі, нас весь час підкидало. Спочатку ми проїжджали якісь населені пункти, де на дорогах ніби й лежав асфальт, але побачити його там важко. Потім наш шлях пролягав грунтовою дорогою, між бур’янами.

Екскурсовод нас супроводжувала  весь час,  дорогою нам розповідала  деякі історії. Трохи знайомила з населеними пунктами, які ми проїжджали та  населенням. 

Проїжджаючи цією місцевістю, ми звернули увагу, що дорога була мокрою, видно свіжу грязюку.  Як виявилося - вночі тут пройшов дощ, рівень річки Стрий піднявся і вона вийшла з берегів. Розмила дорогу, по дорозі ми побачили зруйнований дерев’яний місток, але нам проїхати вдалося.  Річка наробила шкоди. В Трускавці ж доща не було.

По дорозі почав з’являтися ліс, ми почули його пахощі.  Вже почало ставати цікавіше. З’явилася справжня карпатська природа. Побачили ліс, з лівого боку протікає річка Стрий, а за нею виринули гори.  Далі ми побачили  дерев’яні, досить таки привабливі котеджі, які можна зняти для відпочинку на певний період. Про це свідчать рекламні оголошення біля них, і напис про те, що є вільні місця. Хто любить тишу і спокій можна приїхати на декілька днів, можна відсвяткувати день народження, наприклад, або ще якусь подію. Дуже  затишно, а головне, в оточенні карпатської природи.

Ще небагато часу і ми приїхали на місце призначення. Заїхали в якийсь невеличкий населений пункт.  Зупинилися біля дерев’яної садиби. Зайшли у двір, привіталися з господарями (вони тут проживають і ведуть свій «ресторанний» бізнес),  далі через двір, город і ще  якісь сіножаті,  вузенькою стежкою нас провели до річки.

Карпатська долина. Львівщина

Стрий – це одна з  річок Карпат. Вона має гірський характер, оскільки бере початок в Карпатах, але в Прикарпатті, де ми знаходимось, вона більш рівнинна. Це одна з приток Дністра. Загальна її довжина 232 км. Весною бувають повені, а влітку та восени – паводки. Ось один із них був минулої ночі.

Річка Стрий в Прикарпатті

Карпати наповнені легендами. І я  не можу, щоб не згадати легенду про річку Стрий.

Колись давно жили два потоки, два брати під горою Явірник. Старший брат був розумний, розважливий, а молодший - веселий, запальний,  ніколи не думав про завтрашній день, сьогодні йому добре, то й годі. Одного разу вирішили брати помандрувати десь далеко, подивитися світ там, на долах.  Вирішили вирушити наступного дня рано вранці,  на світанку. Старший брат говорить: «Лягаймо, брате, спати раніше, бо завтра треба рано вставати. Дорога далека, місця невідомі». На що молодший брат йому відповів: «Ти лягай, брате, а я ще погуляю. Подивлюся  з гори на сонечко, як воно йтиме спочивати».  Тільки-но вимовив ці слова і побіг, аж вітер за ним знявся. Спати він ліг пізно, на тій горі, де сонце проводжав.  Так міцно заснув, що й не чув як старший брат прокинувся. Глянув  старший брат, молодшого немає і почав його гукати, потім шукати. І тут йому на думку прийшов здогад, що молодший брат, сам вирішив піти у мандри, не чекаючи його.  І старший брат вирушив у путь. Рухався він розважливо, вибираючи зручні місця, рівні долини поміж горами, робив повороти, вигини… А тим часом прокинувся молодший брат, коли сонце було вже високо в небі. Глянув, а старшого брата нема. Зірвався з місця і помчав навздогін: через гори, через нетрі та скелі, весь шумить, піниться. Ледве наздогнав старшого брата, де він мав вибиратися на широку рівну долину. Вперся йому в правий бік, ухопився рукою, бо вже не було сил йти далі. А звалися ті брати Стрий і Опір. Старший, спокійний – Стрий, а молодший, швидкий і бурхливий – Опір. Мали брати родича, що звався Дністер. То й попливли вони до нього. А потім уже всі разом до того місця, де збиралися майже всі води України – до Чорного моря. Люди полюбили розважливого старшого брата, побудували над ним місто і назвали його Стрий.

Ось така легенда. Як на мій погляд, будь-яка легенда, яка пов’язана з тим чи іншим місцем, надає йому загадковості і  таємничості. А вам?

Річка Стрий та Східні Бескиди

І ось ми підійшли до річки Стрий. Погода була тепла, але похмура.  На купання і відпочинок нам дали 2 години. Облаштованого пляжу там не було, просто звичайний берег річки, який поріс травою. Оскільки вночі пройшов дощ, земля була вологою. Ближче до води розкидана  різнокольорова галька різного розміру, були і дрібненькі камінчики, а були і великі, річка нанесла з гір.  Вода була прохолодною. Зазвичай, у всіх гірських річках вода холодна.  

Річка Стрий

Коли ми купували екскурсію, нам сказали, що на річці є острів, до якого можна допливти, полежати чи позасмагати на ньому.   Але острова на річці, де ми зупинилися, ми не побачили. Виявляється, як нам сказала екскурсовод, після  нічного дощу, острів зник під водою. Коли вода спаде, острів з’явиться, можливо ми його сьогодні ще побачимо.

Річка Стрий

  Купатись чи не купатись?  Постало питання перед усіма. Більшість сумнівалися, дехто вже остаточно вирішив, що ні, а деякі сміливці все ж таки не тільки зайшли у воду, а й плавали досить таки далеко і були у воді тривалий час. Я купатись не стала, донька трохи покупалась, але недовго. Якби сонечко  було, то покупавшись в прохолодній воді, можна було б легко зігрітись, а так вийшовши з води на  берег трішки було ніяково. 

Річка Стрий

   Ми  пройшли по берегу річки, прогулялися.  Свіже гірське повітря, зелена природа навколо, не зіпсували нам настрій. Було тихо, спокійно. Крім нашої екскурсійної групи більше нікого тут не було. 

   На протилежному боці височіють Східні Бескиди – це частина гірського масиву Бескидів у Східних Карпатах. З географічної точки зору Українські Карпати є центральною частиною Східних Карпат. Це відносно невисока частина Карпат. Карпати – це лісисті гори, переважає смерека і бук,  також великі площі займають дуб, граб і ялиця.  Перед нами відкривається  чудова панорама: гори, ліс, річка . На протилежному боці ми також бачимо поодинокий будинок, він доглянутий , значить там живуть люди.  Поруч будинків немає . В Західній Україні  дуже часто можна зустріти поодинокі будинки, хутори, де люди живуть на великій відстані один від одного. 

Річка Стрий та Східні Бскиди

   На  березі біля річки є місце для приготування шашлику. Там накладено каміння, де можна підготувати вогонь, столики дерев’яні, лавка. Люди, які приїздять сюди для відпочинку, можуть легко, с насолодою провести час на природі на березі Стрия.

Карпатська долина

  Там же ми можемо побачити зелену ділянку для сіножаті, яка обгороджена дерев’яним саморобним парканом, а також вже  скошене  і висушене сіно, яке було складене  у невеличкі скирдочки.  Далі ми бачимо невеличку дерев’яну церкву з позолоченим куполом.  В нашу програму не входило відвідування церкви.  А далі знову гори і ліс. Долина річки Стрий знаходиться у пониззі, між горами.

Карпатська долина

  Далі ми пройшли галявиною вздовж річки.  Там стоять будинки, побудовані котеджі. 

Карпатська долина

  Ось такі котеджі будуються в цій місцевості.

Котеджі для відпочинку

   Гарні, новенькі, а головне, що з натурального матеріалу -  деревини. Всередині, мабуть, облаштовані добре для відвідувачів, а зовні територія ще не має нічого цікавого.  Але через кілька років тут буде цікавіше, якщо, звичайно,  будуть відвідувачі. Природа навколо затьмарює  усі недоліки.

Котеджі для відпочинку

   Наш відпочинок на березі річки Стрий доходив кінця. І востаннє,  глянувши на навколишні красоти, ми побачили як посередині річки почало щось з’являтись, так, це той самий острівець, про який нам говорила екскурсовод. Спочатку з’явилась невеличка цяточка, потім її площа почала збільшуватись і ми зрозуміли, що рівень води починає падати.  На жаль, до острівця ми не потрапили, але побачити його нам все ж таки вдалось. 

  Не зважаючи на похмуру погоду, на те, що не вдалось вдосталь покупатись та поплавати в річці, ми все рівно залишилися задоволені.  Насолодились природою, свіжим повітрям, та й взагалі відвідали та побачили нове місце. 

Карпатська долина

   Після нашого двогодинного відпочинку, нас запросили на вечерю, до тієї садиби, де ми зупинились.  Господарі вже чекали. Нам видали меню, щоб ми могли обрати собі страви і замовити.  Меню було гарне, страви національної кухні з карпатським колоритом. Ми замовили собі форель, приготовану на мангалі,  млинці з сиром і варенням з чорниці та чай з карпатських трав.

   Після прогулянки на природі вже  всі зголодніли. Чекати довелось недовго.  Кожному принесли все, що замовляли.  Форель наша виглядала апетитно, гарно засмажена, оздоблена лимоном, а також додавались свіжі овочі: огірки та помідори, але на смак відчутно була пересолена, млинці з сиром  були дуже смачні,  варення з лісової чорниці додало особливого смаку, чай був дуже запашний, відчувався смак багатьох трав. Карпатська вечеря вдалась.

   Наші сусідки замовили страву, якщо я не помиляюсь, то вона називалась «деруни з  лісовими грибами та сметаною». Коли принесли страву, ми були здивовані, ми деруни готуємо трохи не так. Це був один величезний дерун, який  покривав усю тарілку, його товщина була близько 2 см. Виглядав гарно, був зарум’янений. А зверху посередині була досить таки велика купка смажених в сметані лісових лисичок.  Порція була величезна і виявилася дуже смачною. Дівчата навіть сміялися, що можна було більше нічого і не замовляти.  Мене ця страва вразила. Наступного разу, якщо я натраплю на таку страву, то обов’язково її замовлю і скуштую .

   Але без ложки дьогтю не обійшлося. Коли нам принесли рахунок, нас обрахували. Коли я про це повідомила і попросила перерахувати, чемно погодились. Так,  дійсно, було нараховано не правильно, більше, ніж потрібно. Але як виявилось , господиня залишилась ще й не задоволена і з образливим поглядом пішла. Тому якщо для когось така «дрібничка»  має значення, підрахуйте, скільки буде коштувати ваша вечеря.  Я просто люблю, щоб все було по-чесному.  Адже за те, що нас сюди привезли, ви своє отримали.  Така дрібничка, але неприємний осад залишився.

   Вечеря у господарів усім сподобалась. Коли вже був час їхати, декого навіть не могли  дочекатись. Господарі пропонували багато різних вин, настоянок і самогону. Тому дехто хотів скуштувати, мабуть, усе.

   Але все ж таки ми виїхали.  В автобусі була жвава бесіда, обговорювали нашу поїздку. І як виявилось, незадоволених не було.  Цікаво провели час.

Котеджі для відпочинку

   По поверненню, ми заїхали до бальнеологічного курорту Східниця.  Зупинилися біля джерел двох мінеральних вод. Перша – це була мінеральна вода «Нафтуся». На відміну від Трускавця, де всі бювети облаштовані, у Східниці все набагато простіше. Ніякого облаштованого місця немає, просто спускаєшся вниз,  де з одного місця біжить мінеральна вода «Нафтуся».   Але спочатку  треба вистояти чергу, де тільки в одному місці підставивши свою посудину, можна набрати води. Вода тече з природного джерела, тому вона звичайно холодна. Бажаючі, за допомогою підручних засобів, можуть її підігріти.  Тому, що лікарі рекомендують, що краще  її пити у теплому стані.  Ми в черзі, звичайно, не стояли, наш екскурсовод, домовившись, без черги набрала у пляшку води і всі бажаючі могли її скуштувати. Перед цим нам видали одноразову пластикову тару. Мінеральна вода «Нафтуся»  має присмак нафти. Комусь вона може здатись несмачною, але за  деякий час до неї звикаєш. Пити треба її через трубочку, щоб вона не потрапляла на зуби, тому що може зруйнувати зубну емаль та пошкодити зуби. Але ця вода має лікувальні  властивості і лікує від багатьох недугів.

 Через дорогу навпроти розташоване інше джерело. Ця вода містить велику кількість заліза. Її призначають людям, які страждають на анемію. Ця вода  також холодна і має різкий присмак заліза. Її можна пити  без трубочки, але за призначенням лікаря. Черги до цього джерела немає.

   Взагалі у Східниці є багато мінеральних джерел. Кожне джерело має свій номер, наприклад, джерело № 3, джерело № 13 і т.д. Кожна вода має своє призначення. 

Східниця

   Завітавши до Східниці, скуштувавши на смак води із двох джерел, ми рушили до Трускавця.  Доїхали без пригод. Екскурсія наша була вдалою.

Рекомендації:

1. Екскурсія не тривала, займає лише пів дня і коштує недорого. Тому, щоб урізноманітнити відпочинок, можна відвідати це місце. Можна брати дітей, а також буде насолодою для людей похилого віку та людей з обмеженими можливостями.
2. Якщо хочете покупатись і поплавати в річці, то обирайте сонячний день, тому що навіть у теплий, але похмурий день, купатись у річці не кожен зважиться.  Гірська річка холодна, а вийшовши з води,  без сонця прохолодно.  Але можливо для когось  це немає особливого значення.
3. Якщо любите природу, тишу і спокій, обов’язково приїдьте сюди. Свіже повітря наповнить ваші легені енергією, а рінотрав’я навколо,  додасть вам бадьорості.
4. Одягайтесь залежно від сезону і погоди.  З собою візьміть купальники, рушники, капелюх, пляшку питної води, гроші (для замовлення вечері), фотоапарат або камеру.
5. Замовте страви справжньої карпатської кухні і пориньте у справжню карпатську ідилію.
6. Ніколи не сидіть на місці, подорожуйте, дізнавайтесь щось нове, цікаве. Спілкуйтеся з природою, отримуйте приємні враження і діліться ними з близькими та рідними.

-          А ви були в Прикарпатті?

-          Які місця вам довелось побачити?

-          Які екскурсії ви відвідали?

-          Розкажіть про це, поділіться своїми враженнями.

-      Запропонуйте свої цікаві місця для відвідування.

НАПИШІТЬ СВІЙ КОМЕНТАР

Наступний пост "Синевир - "морське око" Карпат"

.