Воронцовський палац – одна з найкрасивіших архітектурних пам’яток Криму. Побувавши тут вперше, я була вражена неймовірною красою самого замку, його височенними мурами, архітектурним задумом, внутрішніми музейними залами, чудовим парком навколо, а також його розташуванням, звідки відкривається чудова панорама Чорного моря.
Замок мене вразив. І тому відвідавши багато цікавих місць Криму: архітектурних,
культурних, природних, виникло бажання деякі місця відвідати знову. Минуло 10
років і ми знову вирушили до Воронцовського палацу.
Відпочивали ми в
Ялті, зупинились в районі Масандри. На огляд Воронцовського палацу ми вирішили
поїхати громадським транспортом – автобусом. З автовокзалу м. Ялти автобуси
ходять в усіх напрямках, тому потрапити у деякі найбільш відомі місця автобусом
дуже легко, дешево і зручно. Автобуси
ходять часто, ціни доступні. Звичайно, можна замовити екскурсію, але тоді ви
будете обмежені в часі. Тим більше, що квиток на екскурсію, можна придбати на
місці. Можна доїхати також на таксі. Кожен обирає те, що підходить йому і те,
що більш до вподоби.
Ми ж поїхали автобусом. Дорога від автовокзалу
м. Ялти до Алупки (Воронцовський палац знаходиться в м. Алупка) зайняла близько 1,5 години. Дорога автобусом до палацу – це також своєрідна
екскурсія. Він робив багато зупинок, в різних населених пунктах та біля різних
санаторіїв та пансіонатів. Цікаво було подивитись, а також поспостерігати за
звичайним життям місцевих жителів.
І ось ми дістались кінцевої зупинки –
Воронцовський палац. Біля виходу з автобуса є магазини, ларьки, кафе, а також
лотки з сувенірними товарами. Стоїть
вказівник, який показує напрямок руху до палацу. Все дуже зрозуміло, нікого
навіть не довелося запитувати.
Широка алея, в
оточенні височенних багатовікових дерев, не дуже крутим серпантином вела нас
униз – до Воронцовського палацу.
Здається, що ти знаходишся в лісі, де чути приємні запахи хвої. Можна
йти потихеньку, не поспішаючи і насолоджуватись красою довкола. Йти десь 700 м,
але цього навіть непомітно.
Підходимо
ближче, де є вхід на територію палацу. Там розміщені каси, де можна придбати
квитки. Можна придбати квиток на екскурсію по залах палацу, можна – по
території, а можна зали + територія. Від цього залежить і ціна квитка. Можна просто
самостійно погуляти територією навколо
палацу. А вхід до парку Воронцовського
палацу – безкоштовний.
Але й тут
придумали на чому можна заробити гроші. Перед самим входом на припалацову
територію, поставили будку, невеличкий шлагбаум і охорону. За вхід треба
заплатити, щоб подивитись невелику територію навколо палацу. Ціна символічна,
але раніше цього не було. Оплачувались тільки екскурсії.
І ось сам палац.
Воронцовський
палац знаходиться біля підніжжя гори Ай-Петрі у м. Алупка. На мальовничих схилах
він чудово вписується у кримський ландшафт. Побудований палац як літня
резиденція генерал-губернатора Новоросійського краю графа Михайла Воронцова.
Будівництво
палацу розпочалося в 1825 – 1828 рр. архітекторами. Т. Гарісоном і І. Бофо,
яких запросив граф М. Воронцов. Під їх керівництвом був закладений фундамен і
здійснена перша кладка. Але раптово будівництво палацу було припинено.
Продовжив цю роботу вже інший архітектор – Єдвард Блор, автор Вестмінстерського
абатства та частини фасадів Букінгемського палацу в Англії та замку Вальтера Скота в
Шотландії. У нього було своє бачення
майбутньої архітектурної споруди. Він відійшов від класицизму до англійської
готики та романтичних форм східної архітектури. Саме 1828 рік вважається роком
початку будівництва Воронцовського палацу. Закінчилось будівництво у 1848 році.
Сам Едвар Блор
при будівництві палацу не був присутнім, хоча був добре обізнаний з ландшафтом
даної місцевості.
Унікальність
палацу в тому, що він поєднує в собі елементи різних епох і стилів.
Будівництво здійснювалося з місцевого матеріалу
– діабазу – це камінь, вулканічного походження, який мав зеленувато-сірий
відтінок. Він не дешевий, проте міцний (удвічі твердіший за граніт). Але камінь
дуже «примхливий», треба з ним дуже обережно поводитись: один неправильний рух
і все треба починати спочатку. Ці величезні брили, вирізалися необхідного
розміру та форми, оброблялися, відшліфовувалися. Вся ця робота виконувалася
вручну, сотнями кріпаків.
Палац з різних
боків має різне за стилем оформлення. Ми зайшли до палацу із західного боку –
це парадний вхід. Він нагадує справжню середньовічну фортецю, з височенними
куполоподібними вежами, міцними мурами, вузькими і довгими бійницями, ажурним
металевим містком та вхідною аркою. Тут
так все виглядає по-справжньому, що аж моторошно стає. Адже такі місця обов’язково
пов'язані з містикою.
Це було подвір’я Господарського корпусу і під’їзд до Центрального корпусу.
Північний фасад палацу виглядає
як казковий палац неймовірної краси.
Крім цього чудового вигляду, північний
фасад в ті далекі часи, вирізняло і передове технічне оснащення: там був
проведений водопровід, була гаряча вода, каналізація. А з 1914 року тут була й
електрика.
Південний фасад
палацу оформлений у східному стилі. Вхід нагадує мечеть. Такий цікавий вхід у
вигляді глибокої ніші з арочною проймою. Навколо зображений східний орнамент. А
також є там напис «І немає переможця, крім Аллаха». Дійсно, здається, що ти
потрапив у східну казку.
Фасад повернений у бік Чорного моря. Униз спускаються кам’яні сходи, які з двох боків оточують шість білих
мармурових левів, по три з
кожного боку. Унизу було два сплячих леви, посередині – два, ті, що
прокидаються, угорі - два, що пильнують.
Граф Воронцов був
великим поціновувачем архітектурних красот. Він знав, що в Європі досить
популярною окрасою палаців та будівель були білокам’яні скульптури левів. Саме такими скульптурами левів він хотів прикрасити вхід до палацу.
Над цими скульптурами працював італійський
майстер Вінченцо Бонані в своїй італійській майстерні. У 1848 році леви прибули
до Алупки і були установлені з його південного боку. Там вони стоять і зараз. Проте періодично
декілька скульптур забирають на реставрацію. Цього разу теж двох левів (ті, що
посередині, ті, що прокидаються), забрали, залишились лише постаменти.
Сходи закінчуються чудовою терасою, яка
одночасно служить і оглядовим майданчиком. Прикрашена вона чудовими мармуровими
вазами, на яких є зображення портретних барельєфів. Тут відкривається
мальовничий краєвид Чорного моря. Можна поспостерігати за морем, за
туристичними та прогулянковими катерами або просто вдихнути свіжий запах моря.
Відчуття неймовірні.
Біля палацу є
чудовий оглядовий майданчик, з якого
можна подивитись на маленький мальовничий парк біля палацу. Вхід туди
зачинений, заходити заборонено. Цікавий він тим, що в далекому 1978 році тут
проходили зйомки однієї із сцен фільму «Д’Артаньян і три мушкитери» (битва на шпагах). Проте його можна
добре роздивитись з гори, а також використати як чудову локацію для фото.
На території
Воронцовського палацу проходили зйомки й інших фільмів: «Червоні вітрила» (1961
р.), «Звичайне чудо» (1964 р.), «Подорож пана Ляпки» (1986 р.), «Божевільний
день, або одруження Фігаро» (2003 р.) та інші.
Територія біля
палацу дуже гарна. Багато фонтанів, зелені та квітів. І взагалі вся територія
поринає в цій неймовірній розкішній красі. Здається, що ти потрапив до
ботанічного саду.
Під стінами палацу ростуть пальми, білі
олеандри.
Пахучі білі
троянди.
Територія
прикрашена білими мармуровими вазами, які надають духу Середньовіччя. При
бажанні стежками можна спуститись до самого моря, але на це потрібен час. Адже
ми знаємо, що в Криму, море лише здається поруч, але, щоб дістатись до нього,
треба подолати немалу відстань кримськими серпантинами.
Трохи спустившись
стежкою униз, можна побачити суничне дерево, яке не має кори.
З території
Воронцовського палацу можна побачити не тільки море, але й гори, які височіють
над ним.
На екскурсію у
зали палацу цього разу ми не ходили,так як були там раніше, але
якщо ви приїхали до палацу вперше, то неодмінно треба здійснити екскурсію і
послухати розповідь гіда. Там багато
чого можна побачити та почути цікавої інформації.
Комплекс
складається з центрального, гостьового, столового, бібліотечного та
господарського корпусів, які поєднані між собою. Палац в цілому нараховує 150
приміщень, кожне з яких має свій особливий інтер’єр, свою історію. Оздоблення
багатьох залів зберегло свій первісний вид. Там розкішні стелі, багаті оббивки,
дерев’яні панелі та двері, фантастичні меблі, мармурові каміни. Дуже багато
картин, скульптур, різного посуду та інших цікавих предметів.
Також є зимовий сад, в якому насаджені досить цікаві та екзотичні рослини, які радують око не тільки влітку, а й узимку.
Навколо палацу
розміщений Алупкинський парк, частіше його називають Воронцовським. Він займає площу в 40 га. Парк з'явився
на території раніше, ніж сам палац. Напис на табличці говорить про те,
що він закладений к 1820 році. Вважався найкращим парком Криму.
Парк створений
садово-архітектурним дизайнером Карлом Кебахом. Парк дуже органічно вписується
в навколишній ландшафт. Сюди були завезені різні породи дерев: пальма,
гліцинія, тис, розмарин, індійський бузок, суничне дерево та багато інших. Говорять,
що навіть родючий грунт був завезений на територію парку.
На території
створено багато штучних ставків, навколо яких великі кам’яні брили, які створюють навколо хаос. І це все створено природою, без втручання
людини. У ставку «Лебедине озеро» плавають лебеді. Навколо ставків є чудова
зона відпочинку, обладнана лавочками. Місце досить затишне і дуже приємне.
Трохи менший за
розмірами ставок – «Форельне озеро». Навколо озера темно, засаджене деревами.
Особливо гарно виглядає місце, де над водою росте нахилений ясен. Його
відображення яскраво видно у воді, ніби у дзеркалі.
Найменший ставок
– «Дзеркальне озеро». І справді, поверхня води виглядає як дзеркало, в якому
відображається усе, що знаходиться навколо. Складається враження, що його поверхня
покрита тендітним мереживом.
На території
можна знайти водоспади. Весь парк пронизаний безліччю алей та стежок, якими
дуже цікаво блукати та натрапляти на своєму шляху на різні цікавинки.
Палац треба
відвідати обов’язково! Як на мене - це найкращий, найвитонченіший палац Криму. Не
менш цікавими у Криму є: Лівадійський палац, Масандрівський палац,
Бахчисарайський палац. Кожен з них має
свою історію, свою архітектуру та свою особливу родзинку. Кілька років тому, ми
відвідували ці палаци, вони заслуговують на те, щоб на них подивитись і
насолодить їх красою та історією.
Що ще можна відвідати в Алупці та її околицях?
- Театр морських тварин «Акваторія»
- Водоспад Учан-Су (околиці Алупки)
- Гора Ай-Петрі (околиці Алупки; піднятись можна канатною дорогою або серпантином автобусом чи автомобілем, тоді можна зупинитись біля водоспаду Учан-Су. Але майте на увазі, влітку у водоспаді води немає – річка пересихає)
- Гора Шаан-Кая (стрибки з парашутів, альпінізм)
- Озеро Шаан-Кая (недалеко від гори Шаан-Кая; відкривається вид на гору Шаан-Кая та Альтанку вітрів)
- Хрестова гора
- Дегустаційний зал «Масандра»
- Музей-квартира Архипа Куїнджі
- Садиба Наришкіних «Софіївка»
- Музей кримсько-татарської культури
- Художній музей Басова
- Музей та пам’ятник льотчику винищувачу Амет-Хан Султану
- Музей та обеліск братам Говиріним
- Храм Архангела Михаїла
- Храм Олександра Невського
- Скеля та оглядовий майданчик імені Айвазовського
- Великий та Малий хаос
- Карстові печери Ай-Петринської яйли
- Таракташська тропа
- Прогулянки на катері
- - А ви відвідували Воронцовський палац та парк?
- - Що ще цікавого вам вдалось побачити?
- - Що вас, особисто, вразило найбільше?
НАПИШІТЬ СВІЙ КОМЕНТАР
Наступний пост "Ластівчине гніздо - візитна карточка Криму"
.png)
Немає коментарів:
Дописати коментар