Блог Вікторії "Подорожуємо разом": Польща. Варшава. Королівський парк Лазенки

Королівський парк Лазенки, історія якого починається в ХVІІ ст. – один з найзеленіших районів Варшави. Така кількість зелені посеред сучасного міста вражає. Лазенки прилягають до ботанічного саду та двох менших парків і простягаються аж до королівського замку, створюючи унікальну зелену оазу у столичному місті. Завдяки мальовничій природі, а також чисельним музеям і різноманітним культурним заходам, Лазенки входять до числа найпопулярніших місць польської столиці. Ми також не змогли оминути це чудове місце натхнення.

Дорога до Королівського парку

Королівський парк Лазенки – це великий історичний садово-парковий комплекс, розміщений в центрі Варшави. Його площа – 76 га. Територія парку, розміщеного на Висленському схилі, тягнеться вздовж Уяздовської алеї – однієї з найважливіших магістралей міста, де знаходяться чисельні посольства, а також колишні палаци.

До парку веде широка асфальтована дорога, а обабіч є алеї. Навіть на підході до парку, ви вже потрапляєте в зелену зону з височенними багаторічними деревами, які багато чого пам’ятають у своєму житті.

Дорога до Королівського парку

В парку, створеному останнім королем Польщі Станіславом Августом Понятовським, можна помилуватись не тільки живописними пейзажами, а й оглянути шедеври архітектури, такі, наприклад, як неймовірної краси палац на острові, який служив королівською резиденцією. Правлінню Станіслава Августа поклав кінець останній, третій розділ Польщі в 1795 році. Тоді ж припинила своє існування і резиденція в Лазенках.

Один із входів до парку Лазенки

Ось як описує парк Марек Квятковський, багато років займавший пост директора комплексу, в путівнику «Королівські Лазенки» 1991 року:

«Історичний парковий ансамбль, де знаходяться перлини архітектури і скульптури, називають по-різному: варшавський парк Лазенки або Королівський парк Лазенки. В минулому літня резиденція останнього короля Польщі Станіслава Августа Понятовського розміщувалась на південь від міста, сьогодні приміська зона, де вона знаходилась, став центральною частиною Варшави. Парк являє собою популярне місце для прогулянок, а також входить до числа основних туристичних пам’яток столиці, привертає як польських, так і іноземних мандрівників.

План-схема Королівських Лазенок

Не дивлячись на те, що Лазенки були засновані Станіславом Августом, історія парку починається задовго до його правління (Станіслав Август Понятовський народився в 1732 році, а Польщею керував з 1764 по 1795 рік).

В 1624 році неподалік від нинішніх Лазенок польський король Сигізмунд ІІІ Ваза звів барочний Уяздовський замок, де зараз розміщується музей сучасного мистецтва.

Історія Королівських Лазенок розпочалася 15 лютого 1674 року, коли Уяздов, частина середмістя (замок разом з навколишніми лісами) перейшла у власність дворянина Станіслава Іраклія Любомирського. У тогосчасній Речі Посполитій панувало безвладдя, край якому поклало обрання королем Яна ІІІ Собеського, що прославився на всю Європу переможними боями з Османською імперією (передусім Віденською битвою 1683 року). Саме він підвищив Любомирського до чину великого коронного маршалка, тобто поручив йому міністерство, що в Речі Посполитій було чи не найвищою честю. Великий маршалок дбав про безпеку короля, внаслідок чого сам де-факто був господарем Варшави: йому підпорядковувались міліція і служба охорони порядку, він приймав іноземні делегації ще до того, як вони постануть перед очима короля, а окрім усього, був майстром державних церемоній. Ті часи, безсумнівно, можна вважати вершиною кар’єри Любомирського. Втім, політична діяльність – далеко не єдине його заняття

Палац на острові - колишня літня резиденція останнього короля Польщі Станіслава Августа Понятовського

Станіслав Іраклій Любомирський прославився ще й як видатний письменник польського бароко. З-під його пера виходила польська та латинська поезія, політичні й філософські трактати та драматичні твори.

Проживаючи в Уяздові, Любомирський шукав відповідного місця, де б міг цілком віддаватися поетичному ремеслу і писати тексти. Адже Уяздовський замок його резиденції (сьогодні це осередок варшавського Центру сучасного мистецтва) геть не підходив на роль спокійної обителі. Ця показна будівля, споруджена королем Сигізмундом ІІІ Вазою (правив на межі ХVІ – ХVІІ ст.) була достойною садибою для Любомирського як великого маршалка, проте аж ніяк не для Любомирського-поета.

На рубежі ХVІІ та ХVІІІ ст. Любомирський перетворив частину помістя в італійський сад. Біля підніжжя Уяздовського замку на рівнині за крутим віслянським схилом Станіслав Любомирський побудував павільйон для відпочинку, який назвав «купальнею», оскільки там розміщувалась спеціальна ванна кімната. Такий собі купальний павільйон, у центрі якого красувалося приміщення, стилізоаване під печеру, де бив фонтан, символізуючи міфічну Гіппокрену. До цього джерела мали злітатися варшавські музи і надихати великого маршалка на творчість. Згодом купальня дала назву парку – саме так слово «Lazienki» перекладається.

Палац на острові - колишня Королівська Купальня

Купальня відрізнялась від звичайного садового павільйону. Центральний зал в ній був стилізований під грот. Там било джерело, символіка якого своїм йшла корінням за межі сарматської Польщі в часи Стародавньої Греції та Гелікона. Це було джерело, яке виникло від удару копита Пегаса, джерело, навколо якого танцювали музи, що надихали поетів та художників.

У сусіднім із Гіппокреною залі стояли олов’яні ванни, де Любомирський приймав розслаблювальну купіль. Цьому приміщенню Королівські Лазенки і завдячують своєю назвою.

За розпорядженням Любомирського струмок, що протікав біля підніжжя пагорба, був перетворений в систему каналів. Канали оточували купальню, відокремлюючи від іншої частини парку, таким чином вона опинилась розміщеною на маленькому острові.

Після смерті Любомирського 1702 року музи змовкли. В першій половині ХVІІІ ст. маєток Любомирського орендував польський король Август ІІ Cильний, утім широкомасштабні плани розбудови так і не були втілені.

Спадкоємців Любомирського теж не цікавила діяльність в Уяздові. Минуло понад півстоліття, перш ніж у резиденції знову запульсувало життя.

Північний фасад Палацу на острові

1764 року Уяздов викупив новоспечений молодий король Станіслав Август Понятовський. Спочатку Станіслав Август хотів зробити своєю літньою резиденцією Уяздовський замок (функцію основної резиденції виконував Королівський замок у Варшаві). Однако чисельні зміни в замку, які він ініціював, в результаті виявились не відповідними його потребам. Тому він перемкнув увагу на купальню Любомирського.

В 1772 році король почав реконструкцію Лазенок, яка продовжувалась до 1790-х років. Будівлю проєктував королівський архітектор Домінік Мерліні, а також архітектор та декоратор Ян Крістіан Камсетзер. Сам король також вніс великий внесок в оформлення своєї літньої резиденції і з великою ретельністю слідкував за її будівництвом.

В результаті барочний павільйон перетворився в Палац на острові, літню резиденцію короля і найвідомішу будівлю на території парку. Палац дійсно знаходиться на острівці посеред двох великих ставків, які були створені з каналів, створених при Любомирському.

Південний фасад Палацу на острові

В наступні десятиліття останній правитель Польщі вніс зміни у вигляд парку, наблизив його зовнішній вигляд до сучасного.

Про пильну увагу Станіслава Августа до роботи по будівництву можна судити по уривку з листа, яке він відправив 11 жовтня 1784 року художнику Марчелло Баччареллі, який допомагав прикрашати палацові інтер’єри:

«Північна сторона Лазенок повинна бути виконана у відповідності до концепції Мерліні, тобто необхідно протягнути балюстраду, яка в даний час присутня тільки з фронтальної сторони, навколо всієї будівлі, а також побудувати на другому поверсі кімнату того ж розміру, що і восьмикутна кімната під нею, надбудувати північну стіну цієї кімнати».

Цей освічений правитель, шанувальник мистецтва і філософії Просвітництва, щойно посівши трон, вирішив створити літню резиденцію, яка б відповідала його амбіціям. І тут доречно згадати, що наступні королі Польщі свої вілли будували під Варшавою.

Із 1573 року короля обирали після смерті його попередника, відтак правителі не успадковували приватні королівські палаци. А ці резиденції були ще й як придатні.

Королівський замок у варшавському Старому місті належав не королеві, а всій Речі Посполитій. У замку засідав парламент, тут містилося безліч установ. Будівля виконувала роль радше ратуші держави, аніж резиденції монарха.

Не забуваймо й про естетичні переваги приватних монарших резиденцій. Запахи збудованої ще в середньовіччі Варшави, аж ніяк не можна назвати найароматичнішими, а з Гнійної гори, що здіймалася під самими вікнами Королівського замку, містяни зливали нечистоти. Улітку запахи дошкуляли особливо сильно, що спонукало виїжджати за Варшаву.

То ж Станіслав Август взявся перебудовувати Уяздовський замок. Вісім років праці над перетворенням цієї великої барокової споруди в таку, що відповідала би тогочасному архітектонічному смаку та потребам королівського церемоніалу, не принесли бажаних результатів. Згодом король вирішив: якщо перебудувати окремі приміщення, то функції королівської резиденції може виконувати давня лазня Любомирського.

Ідея лазні як символу вшанування мистецтва і науки відповідала королеві-філософу – саме на таке звання претендував Станіслав Август. Ось так і почали перебудовувати купальний павільйон, щоб постала будівля, гідна короля Польщі – Палац на острові.

Шляхом надбудови старих стін, розширення площі підлоги та додавання північного фасаду, був створений палац в стилі класицизму, який відрізняється гармонійністю форми. Багато декоровані інтер’єри Палацу на острові були виконані у змішаному стилі бароко та класицизму. Не дивлячись на те, що будівля повністю змінилась, один з її зовнішніх елементів добре нагадував про її походження: помітно виступаюча середня частина південного фасаду. Тут знаходиться колишня купальня Любомирського.

Роботи відбулися в кілька етапів, а невичерпні задуми Станіслава Августа архітектори втілювали впродовж усього його правління. Джерело, що било в гроті, прибрали, а сам грот перетворили в круглий зал, який займав центральне місце в палаці. У центрі палацу бив фонтан, нагадуючи про богинь мистецтва, які жили в Лазенках.

З поваги до творця Гіппокрени Станіслав Август залишив неперебудованими кілька кімнат, які ще пам’ятали Любомирського. Там і сьогодні можна споглядати викладені голандськими кахлями Кімнату Бахуса і Купальну кімнату.

У часи Станіслава Августа олов’яні ванни Любомирського прикрили віком і обклали подушками – вони служили за диванчики.

Колонада на містку Палацу на острові

Станіслав Август був неабияким шанувальником мистецтва. Він збирав колекцію картин, яка під кінець його правліннея налічувала 2 478 полотен. Її історія розпочалася з того, що 16-літній Станіславі у Брюсселі придбав перше полотно. Через багато років він згадував цю подію в мемуарах: «Придбавши цю невеличку картину, я почувався так, наче заволодів справжнім скарбом».

Неодноразово саме споглядання полотен допомагало Станіславу Августу зібратися з силами в політичних протистояннях і підтримувало його дух. Найціннішім картини колекції експонувалися в галереї Палацу на острові. Тут можна було насолоджуватися творами Рембрандта, Тиціана, полотнами школи Рубенса, картиною «Поцілунок крадькома» Фрагонара, яка сьогодні прикрашає петербурзький Ермітаж.

Після третього поділу Польщі колекція була розпорошена: частина потрапила в руки королівських приятелів, частину розпродали спадкоємці, частина постраждала в політичних і мілітарних колотнечах ХІХ – ХХ ст.

Відвідувачі Палацу на острові, Королівського замку та Національного музею у Варшаві мають змогу побачити всього 10% картин із багатої колекції останнього короля Польщі.

Площа перед палацом

Нездійснена мрія Станіслава Августа – створити Академію мистецтв. Її зародком була Малярна неподалік Королівського замку у варшавському Старому місті. Турбуючись про освіту молодих художників, Станіслав Август найбільш обдарованих митців делегував у закордонні подорожі. А інші опановували своє ремесло у Варшаві. Для них король замовляв у Лазенки гіпсові відливи найбільш цінних італійських і грецьких скульптур. Так на найкращих класичних зразках молоді художники пізнавали таємниці ідеальних пропорцій людського тіла та формували свій мистецький смак. Сьогодні ці скульптури експонуються у Старій оранжереї Лазенок неподалік палацу на острові.

У іншому будинку міститься королівська колекція графіки. Йдеться про Білий дім – малий павільйон, який завдяки збереженим фрескою є перлиною польської архітектури ХVІІІ ст. Художник Ян Богуміл Плерш прикрасив споруду першими в Польщі гротесками, на що його надихнули ватиканські фрески Рафаеля.

На другому поверсі представлений цикл графіки з міфологічними сценами, запозиченими з «Метаморфоз» Овідія. Це частина королівської колекції гравюр, які Станіслав Август збирав із таким же запалом, що й картини і скульптури. Кожна графіка відповідно обрамлена – вималюваною на стіні, ймовірно, самим Плершем, квітчастою гірляндою.

В Палаці зараз діє музей, в якому знаходиться Королівська колекція картин

Важливу роль у житті Станіслава Августа відігравав театр. Вистави Королівського двору служили за розвагу для аристократії та просвічували суспільство. Уже в перший рік правління Станіслав Август створив народний театр, через добірний репертуар якого поширювалися ідеали Просвітництва.

Вистави у Лазенках відбувалися в кількох місцях, проте найважливіші сцени були в театрі у Старій оранжереї та Амфітеатрі на острові неподалік головного палацу.

Стара оранжерея відігравала роль дворового театру: аристократія, яка громадилася біля монарха, могла сама стати на театральні підмостки і перевтілитися в героїв французьких драм. Театральні забавки тут відбувалися в бездоганно продуманих королем декораціях.

Піднісши голови, глядачі бачили зображення Аполлона. І в цьому немає нічого дивного, позаяк такийй декор – типовий для театрів. Проте якщо хтось уважніше придивлявся, то раптом помічав, що рисами обличчя той вельми нагадує Станіслава Августа.

Завдяки своєрідній формі і майстерним декораціям Плерша театр у старій оранжереї став унікальною європейською памяткою архітектури. Але він міг умістити 200 глядачів, а театр просто неба у формі грецьких руїн – набагато більше.

Найефектніший спектакль часів Станіслава Августа поставили до річниці його обрання королем 7 вересня 1791 року: балет «Клеопатра» зібрав аж 3 000 глядачів.

Сцена корабельної битви на ставку за амфітеатром стала родзинкою античної історії кохання Марка Антонія та єгипетської цариці і навіть ввійшла в історію.

На площі перед Палацом є багато скульптур, на задньому плані - амфітеатр

Чим далі просувалася робота зі створення резиденції і чим більше часу тут проводив Станіслав Август, тим частіше в Лазенках гостювали політики. Як відомо, тут бували дипломати різних країн, які або брали участь в урочистих аудієціях, або в неофіційній атмосфетрі обідали зі Станіславом Августом і насолоджувалися спектаклями в театрах.

Постійним гостем Лазенок був російський посол, із яким король Польщі вів перемовини щодо доленосних політичних рішень і чию думку не міг не брати до уваги. Позицію російського дипломата дуже добре ілюструє згадка у мемуарах Станіслава Августа.

Однією з найбільших приємностей для Штакельберга, російського посла у 1772 – 1790 роках, було вигравати у карти в кожнійи грі й при будь якій ставці. Король ніколи не грав у карти, тому коли посол гостював у Лазенках або у замку, йому майже завжди забезпечували відповідних гравців.

Перш ніж картярі сідали за стіл, король не барився якнайхутчіш програти послові три, а то й чотири партії в кулі, щоб запевнити тому бодай малу перемогу. І все ж Штакельберг часто дозволяв собі говорити іноземцям і полякам, яких король взагалі не запрошував: «Приїжджайте до Лазенок, я там буду і разом зіграємо».

Король терпів такі капризи дипломата, щоб не загострювати і так напружену ситуацію між двома державами. Удавані програші в іграх мали покращити настрій дипломата і створити сприятливіший грунт для перемовин. Бувало й таке, що до Лазенок приїжджали звичайні «туристи», коли король був відсутній. Адже вже в епоху Просвітництва Лазенки частково були відкриті.

Проте відомі випадки, коли за відсутності короля прибували офіційні іноземні делегації. Прикладом може слугувати приїзд турецьких послів 1777 року. Перш ніж в’їхати до самої Варшави, де на них чекав Станіслав Август, посли відвідали Лазенки, де їх приймали урядовці Речі Посполитої. Чи не тоді Лазенки почали перетворюватися з приватної резиденції на офіційну державну споруду (хоч вона й утримувалася з власного гаманця Станіслава Августа).

Оскільки акценти між «державним» і «приватним» змістилися, то й король пристосував інтер’єр своїх будівель до нових завдань.

Наприкінці свого правління Станіслав Август замурував джерело Гіппокрени, яке било із ХV ст.. На На його місці в центрі Палацу на острові постала ротонда, де експонувалися жезли чотирьох найвидатніших королів Польщі: Казимира Великого, Зигмунда Старого, Стефана Баторія та Яна ІІІ Собеського. Цим пантеоном польських правителів Станіслав Август хотів показати, чиїми слідами він ішов у правлінні країною.

У сусідній залі король наказав своєму першому художнику Марчело Баччіареллі створити настінні фрески з історією біблійного царя Соломона. Подібно до того, як у театрі у Старій оранжереї Станіслав Август був зображений в образі Аполлона, так у Палаці на острові він постав як альтер его наймудрішого і найсправедливішого правителя.

Те, що Гіппокрену в Лазенках замурували – символічно. Таким чином король показав, що дороге його серцю художнє мистецтво має поступитися місцем величі держави і високій політиці.

Станіслав Август творив і перетворював Лазенки до кінця свого життя, і мав безліч планів щодо наступних інвестицій. Він носився з ідеями нових театральних сцен, задумами відкрити сучасний музей, а також проєктами мавзолею для себе і батьків. Ці плани так і не були втілені через поділ Польщі, внаслідок якого 1795 року шляхетська Річ Посполита припинила своє існування.

Після смерті Станіслава Августа Лазенки перейшли в руки спадкоємців короля, проте ті не мали ні бажання, ні відповідних коштів, щоб утримувати місцину. У ХІХ ст. Лазенки й надалі притягували коронованих осіб. Із 1801 року в Білому домі певний час проживав майбутній король Франції Людовік ХVІІІ, який переховувався від революції. Пізніше майже вже в ХІХ ст. Лазенки були резиденцією російських імператорів. У сусідньому Бельведері проживав син Павла І, великий князь Костянтин, а юний Фридерик Шопен, як гласить варшавська легенда, фортеп’яною музикою втихомирюавав його вибуховий темперамент. Після Першої світової війни будівлі Лазенок стали державними, а в Бельведері жив лідер міжвоєнної Польщі, маршал Юзеф Пілсудський.

Павичів можна побачити не тільки на території парку, а й на території палацу

Зараз по каналам, що знаходяться на території парку, плавають лебеді.

У ставку плавають лебеді

По берегу ходять павичі.

По території парку гуляють павичі

Сьогодні палац на острові, розміщений в центральній частині парку, відкритий для відвідувачів. Тут, зокрема, зберігається колекція картин Станіслава Августа, яка нараховує 140 витворів мистецтва. В тому числі, наприклад, чудовий портрет сера Чарльза Ханбері Уільямса, посла Англії в Росії у ХVІІІ ст., написаний Антоном Рафаелем Менгсом.

Перед палацом є фонтан. Прикрашає територію велика кількість скульптур.

Фонтан перед Палацом

Королівські Лазенки – це будівлі, павільйони та окремі скульптури у парку. Скульптур, погрудь та пам’ятників на території нараховується 16. Найвідоміші – пам’ятники Фредерику Шопену, Яну ІІІ Собеському, Генрику Сенкевичу та скульптура Аврори. Є ще пам’ятні колони, таблиці, камені, артефакти та чотири сонячні годинники.

На території парку є 16 різних скульптур

Ще однією цікавою будівлею у Королівському парку є Білий будинок. Він звичайно не такий помпезний і вишуканий, як Палац на острові, але саме його спочатку планували перетворити на резиденцію короля Станіслава Августа.

Тут проживали найближчі йому люди. А сьогодні тут знаходиться Королівська колекція графіки.

Білий будинок – це місце, де можна побачити рідкісні графічні гротески, рослинні орнаменти із вплетеними в них фігурами людей та тварин – це найраніші декорації даного типу в інтер’єрах класичної резиденції в Польщі.

Білий дім

Окрім Палацу на острові та Білого будинку в парку є й інші пам’ятники архітектури. Один з них – Мисливецький палац, приклад раннього класицизму, будівництво якого розпочалось близько 1774 року. Він розміщений на захід від Палацу на острові. Квятковський так описує його в путівнику «Королівські Лазенки»:

«Підручники по історії мистецтв відносять його до числа найцікавіших будівель Польщі. Його оригінальність виявляється не тільки у формі бічних прибудов, яка представляє чверть кола, але і в специфічній формі даху, що нагадує китайську архітектуру».

Король Станіслав Август подарував цю будівлю своєму племіннику, князю Юзефу Понятовському. Сьогодні вона відкрита для відвідувачів.

Скульптури знаходяться в різних частинах парку

Ще одна будівля в Лазенках, про яку не можна не згадати, – це вражаючий білий цегляно-камяний амфітеатр, побудований в 1790 році. Він розміщений на південь від Палацу на острові, на так званому південному ставку. Амфітеатр в Колорівських Лазенках стоїть особняком на фоні інших Європейських об’єктів.

Ставок перед Палацом на острові

Амфітеатр примітний тим, що його сцена розміщена на острівці водойми, тоді як місця для глядачів, розраховані десь на тисячу осіб, знаходяться на березі. Хоча водний проміжок між сценою та глядачами досить вузький (щоб забезпечити хороший огляд сцени), місця вистачало для того, щоб задіяти в постановках човни. Актори прибували на човнах і виходили на сцену через ворота зліва.

Він поєднує в собі мотив античних руїн з функцією театру на відкритому просторі. Амфітеатр на південному ставку зі сценою на острові набув свого нинішнього вигляду в 1790 – 1793 рр. Його автором був придворний королівський архітектор з Дрездена Іоган Кристіан Камзецер. Раніше, в 80-ті роки ХVІІІ ст. там знаходився земляний амфітеатр, закритий полотняним дахом, який спирався на стовпи.

Сцена амфітеатру

Урочисте відкриття амфітеатру відбулося 1791 року балетом «Клеопатра», у сценарії якого були морські бої, і в низ справді брали участь човни на воді.

Амфітеатр й до цього часу виконує свою початкову функцію – літом тут проводяться спектаклі та концерти. Ймовірно, це єдиний такого роду театр ХVІІІ ст. в Європі.

Скульптура лева біля амфітеатру

Сьогодні по ставку можна здійснити водну прогулянку цікавим човном.

На човнику можна здійснити водну прогулянку

Серед багатьох інших історичних будівель, розміщених а парку, треба звернути увагу на на Стару оранжерею, де розміщується чудовий музей скульптури. Тут можна побачити велику кількість видатних творів, таких як «Спокуса» 1881 року відомого польського скульптора Ципріана Годебського.

Деякі будівлі з’явились у парку після смерті Станіслава Августа – наприклад, Єгипетський храм та храм Сівіли, дві невеликих, витончених будівлі, побудованих у ХІХ ст. В Лазенках є багато скульптур під відкритим небом, таких як знаменитий пам’ятник Фредерику Шопену 1926 року, спроєктований Вацлавом Шимановським, або бюст Станіслава Виспяньського. Дійство п’єси Виспянського «Листопадова ніч», написаний в 1904 році, відбувається в цьому парку.

Станіслав Август надавав великого значення архітектурі свого літнього маєтку, але не менш важливий для нього був зовнішній вигляд парку. Спочатку він перетворив оточений лісом маєток поблизу Уяздовського замку в сад у французькому стилі (заснованому на симетрії та установленом людиною порядку) з прямими алеями, які сходяться в коло. Деякі елементи старого дизайну збереглись і до сьогодні – наприклад, кругові доріжки на вулиці Агрикола та перед Мисливецьким палацом.

Територія парку

Однак на наступні роки смаки короля змінились, він став надавати перевагу англійському стилю, де в дизайні ландшафту створюється імітація живої природи. Втілити цей задум королю допоміг ландшафтний архітектор Август Фредерик Мошинський. Ймовірно, найефективнішим рішенням ландшафтного дизайну в англійському стилі в усьому парку стала водяна вісь, яка простянлась з півночі на південь. Вона складається з великих ставків, створених із старих каналів, створених Любомирським.

Коли будувався новий фасад купальні, південний канал перетворили у великий ставок з мальовничою береговою лінією та острівцем. Водна гладінь забезпечила широку перспективу огляду. Старий ставоки та канал, розміщені до півночі від купальні, зазнали аналогічної трансформації. Таким чином, королівська резиденція – купальня, яка тепер височіла над водою і була видна як з півночі, так із півдня – стала центром нового ландшафту. Це найкрасивіше просторове рішення у Варшаві ХVІІІ ст.

Парк Лазенки - це справжня зелена оаза

Також в часи Станіслава Августа в парку висадили багато дерев: каштани, італійські тополі, ялини та модрини. Цікавим є те, що король не обмежував доступ в парк – його міг відвідати будь-хто бажаючий.

У Лазенках чотири темаматичні сади:

Королівський,
Романтичний,
Модерністськмий ,
Китайський.

Вони всі різні стилістично й настроєво і походять з різних століть. Всі ці сади були розбиті вже після смерті короля. Крім королівського саду Станіслава Августа, відвідувачі можуть побувати в романтичному саду ХІХ ст. із звивистими доріжками та штучною річкою, в модернистському саду 1920-х років, який має чітку геометричну форму, а також в Китайському саду, відкитий зовсім нещодавно, в 2014 році.

Китайський сад у парку

Останній нагадує про захоплення китайською естетикою, ввійшовшою в моду в часи правління Станіслава Августа. Зокрема, там можна побачити альтанку в китайському стилі і рослини родом з Піднебесної.

Альтанка в китайському стилі

Але, на жаль, парк загороджений, мабуть, йде реставрація і це зроблено в цілях безпеки. Але все одно в парку можна оцінити нотки шинуазрі, які в кращі часи надавали престиж цьому чудовому парку. Він датується 1700 роком, але, мабуть, це найстаріша і не єдина реліквія такого роду.

Ремонтні роботи в Китайському саду

Дуже приємно, і навіть незвично побачити шматочок Азії в глибині Варшавського парку. Статуї східних левів, міст, павільйон та альтанка з китайськими червоними ліхтариками виглядають дуже контрастно на фоні європейських палаців та каштанових дерев, але при цьому вписуються в ландшафт парку.

Ліхтарики в китайському стилі

Станіслав Август завжди вважав Лазенки не тільки як місце відпочинку в оточенні живописної природи, але і як місце культури. Король зібрав в парку багато витворів мистецтва – переважно картини та скульптури. В Палаці на острові він влаштував галерею живопису. Станіслав Август також вірив в ідеали Просвіти, тому намагався наповнити маєток культурним та художнім життям. Так виникла традиція «четвергових обідів», або післяполуденних банкетів для польських письменників, вчених та інтелектуалів, які король регулярно влаштовував в Палаці на острові (а також в Королівському замку).

І знову величні скульптури

Ось так ці збори, які були ареною для обміну думками та ідеями, описуються в книзі 1784 року «Подорожі в Польщу, Росію, Швецію та Данію» англійського історика та священника Уільяма Кокса, який відвідав Варшаву в часи правління Станіслава Августа:

«Кожного четверга король дає обід літераторам, які найбільш відомі своєю вченістю і талантом: його величність сидить в центрі столу і задає тон витонченій бесіді. Особи, які були допущені в це суспільство, час від часу читають трактати на різні теми історії, натурфілософії та інші. Він захоплюється поезією, відповідно, цей вид творів дуже культивується на подібних зібраннях.

На жаль, мрія Станіслава Августа про місце, де краса природи була б у гармонії з думками, була знищена третім розділом Польщі. В 1795 році короля вислали в Гродно, змусивши відмовитись від престолу. Він ніколи не повернеться в Лазенки, щоб побачити результати останньої реконструкції Палацу на острові, яка йшла, коли він виїжджав із Варшави».

Дуже оригінальні ліхтарі

Після смерті Станіслава Августа в 1798 році в Петербурзі, парк Лазенки успадкував князь Юзеф Понятовський. В 1817 році сім’я Понятовського продала парк російському царю Олександру І, і він залишався власністю царської сім’ї до Першої світової війни. Після того як в 1918 році Польща знову відновила незалежність, паркові споруди були офіційними будівлями відновленої держави. В часи Другої світової війни Палац на острові навмисно був підпалений нацистами, що окупували Варшаву. На щастя, інші споруди у парку не постраждали.

Реконструйований Палац на острові відкрився для відвідувачів 16 травня 1960 року і з тих пір в ньому розміщується музей. Сьогодні відвідувачі приходять в Лазенки не тільки, щоб прогулятись на природі, але і насолодитись вишуканою архітектурою, музейними експонатами і відвідати виставки та концерти. Кожен рік в парку відбуваються концерти музики Шопена під відкритим небом – концерти проходять кожної неділі з травня по вересень біля пам’ятника композитору роботи Шимановського.

Відповідно до символічного значення старого джерела в купальні Любомирського, парк Лазенки був джерелом натхнення для багатьох польських поетів – в тому числі, Зузані Рабській, письменниці та поетесі, яка в 1916 році написала кілька віршів про парк. Віршований цикл «Лазенки» війшов в її поетичний збірник «Варшава в сонетах».

Головна алея і найширша частина парку

У парку можна побачити дуже багато прудких білочок, тому вирушаючи на прогулянку до Королівських Лазенок, обов’язково беріть горішки. Але щоб сфотографувати цих шустрих мешканців парку, треба пройти ще той квест.