Площа Коліївщини – найменша площа Львова

 

   Відвідуючи Львів, кожен турист неодмінно намагається побачити найвідоміші та найбільш значущі місця. У Львові багато площ, аж понад 30,  які оточує велика кількість історичних пам’яток та  відомих знакових місць.  Звичайно, найвідомішими є площа Ринок – головна та найбільш відома площа міста, що впродовж століть була центром економічного та політичного життя, площа Соборна – одна з найбільших площ у центрі, відома своєю архітектурою, площа Святого Юра – велика площа, де розташований головний греко-католицький собор міста, площа Двірцева – велика площа перед залізничним вокзалом та багато інших. Але чи відомо вам, що у Львові є площа Коліївщини – найменша площа  міста ( хоча за деякими даними найменшою вважається площа Вічева). Отже, вирушаємо до площі Коліївщини.

Площа Коліївщини дуже  зелена та затишна

   Виникає питання, якщо це така маленька площа та ще й маловідома, як мені не львів’янці, вдалось про неї дізнатись? А дізналась я випадково, мені в You Tube ненароком на очі потрапило відео про реконструкцію найменшої площі Львова – площі Коліївщини. Я переглянула відео і побачила маленьку гарненьку площу та ще й з невеликим фонтаном, який працював. Мені вона дуже сподобалась, тому я її одразу ж додала до записничка, тобто місць, які треба відвідати. Наступного року ми вирушили  до Львова. Я була у місті Лева вже не вперше, але кожного разу я відшукую якісь нові цікаві локації, а ця площа і стала  одним з таких місць.

   Потрапити до площі Коліївщини дуже легко і просто, особливо, якщо ви прогулюєтесь центром міста. Розташована вона в історичному центрі, неподалік від площі Ринок, між вулицями Староєврейською та Братів Рогатинців. Ви її одразу впізнаєте, адже це дуже затишна локація з нещодавно відреставрованим простором: посередині площі невеликий скверик, автентична криниця, а замість звичних для нас, лавочок, довкола стоять стільці.

   Довжина площі становить близько 30 м, а ширина – 23 м.

Фонтан (відновлена давня криниця) є окрасою площі

   Площа з такою назвою, неодмінно має свою історію. Тому ж давайте дізнаємось про неї більше.

   Площа розташована на території колишньої єврейської дільниці у тодішній південно-східній частині Львова. Тоді межами дільниці зі сходу була стіна міського арсеналу, з півдня – міські мури. На заході кварталу теж стояла стіна, яка захищала його від вулиці Шкоцької (зараз це вулиця Сербська), а з півночі район відмежовувався тильними частинами будинків, що на вулиці Руській.

   Окремо територія площі з’явилася у ранній австрійський період після того, як на місці розібраних міських мурів проклали вулицю Нову ( зараз вулиця Братів Рогатинців). Посеред площі є залишки старої криниці, викопаної у ХVІІ ст. (1844 рік).                                             

  Криниця часто була причиною дуже серйозних конфліктів у Львові. Через важку доступність води аби її видобути, доводилося копати дуже глибоко. Коли ж діставалися до води, то часто вона була непридатною для споживання. Криниця, що на площі Коліївщини, попри те, що була викопана на найвищій точці середньовічного Львова, забезпечувала водою всю дільницю. Вона була необхідною для функціонування мікв – ритуальних лазень.

  Так, одного разу, коли магістрат Львова підняв ціну до 380 злотих на рік замість 80, єврейська громада відмовилася платити і влада перекрила доступ до води, що у кінцевому результаті привело до того, що мешканці єврейської дільниці почали ходити на площу Ринок, аби там набрати води. Проти цього протестували мешканці Ринку. Почалися суперечки та сварки, що переважно переростали у бійки та ув’язнення представників єврейської громади.

  Забудова єврейської дільниці у ХVІІІ – ХІХ ст.  була в основному дерев’яною або частково кам’яною, що було причиною частих пожеж. Пожежі виникали переважно під час шабату, тобто в ніч із п’ятниці на суботу. Ордоксальним євреям у суботу заборонялося, що-небудь робити, навіть грубку розпалювати, тому вони намагалися залишити вогонь у печі на ніч. Пожежі призводили до постійних перебудов дільниці.  Нині на площі не збереглося жодної будівлі з часів єврейської дільниці. Нинішня забудова площі, в якій використані стилі класицизм та сецесія, датується ХІХ – початком ХХ ст..

Навколо фонтану, замість звичних нам лавочок, стоять стільці

   До площі Коліївщини приписаний лише один будинок, що має № 1 – чотириповерхова чиншова  кам’яниця, споруджена наприкінці ХVІІІ ст. на фундаментах двох давніших ренесансних кам’яниць – Коркесівської та Іцка Броцького. Зберігає риси стилю Nutzbau  та модернові стильові елементи часу перебудови 1912 року. Нині власницею будинку є Олена Біліченко, на партері діє кавярня «Меделін». Над вхідним порталом  будинку досі видніється старий напис адреси – «pl. Wekslarski». Будинок внесений до Реєстру пам’яток архітектури місцевого значення.

   Давайте пригадаємо, які ж назви мала площа у різні часи.

   З початку ХІХ ст. по 1871 рік – це була вулиця Жидівська, оскільки розташовувалася в межах єврейської дільниці. З 1871 по 1943 рік – площа Векслярська ( у перекладі з німецької – «обмінювати»). У тодішній єврейській дільниці було досить багато обмінників. Юдеї давали гроші під відсотки, а для того, щоб гроші поверталися вчасно, підписували відповідний фінансовий документ – вексель. З 1943 по липень 1944 року – Векслапляц.  З липня 1944 по 1950 роки – площа  Векслярська, повернена передвоєнна назва. Від 1950 року, сучасна назва – площа Коліївщини, на згадку про Коліївщину – козацько-селянське національно-визвольне повстання в Правобережній Україні у 1768 – 1769 роках.

   Нині стоїть питання перейменування площі, ймовірно повернення історичної назви – площа Векслярська або нова – площа Сусідів. Тривають дискусії, під час яких сподіваються дійти спільної думки. «Будуть нові світильники, нові крісла, нова атмосфера. Є вже робоча назва – площа Сусідів. Ми будемо розповідати про тих людей, які тут жили в різні періоди, але всі вони жили в мирі – українці, євреї, поляки, австрійці, німці. Тому ця площа має таку особливу енергетику», – пояснив вибір нової назви міський голова Андрій Садовий.  За його словами, найменування хочуть змінити, щоб площі «дати новий імпульс».

   Хоча історик Іван Сварник говорить про те, що якщо вже відновлювати справедливість, то треба повернути історичну назву , а не яких то Сусідів. Але водночас ще раз наголосив: назва «площа Коліївщини» є доречною і логічною. Із коліями пов'язаний значний пласт львівської історії. Зокрема, в «арсеналі»  були ув’язнені гайдамаки, яких згодом страчували у Стрию, Городку, Жидачеві та інших містах Заходу України. «Так що це дуже доречна назва. Тут вони зазнали своєї мученицької смерті – і їх увічнили в цій назві. Коліївщина – це було українське народне повстання проти експлуататорів: лихварів, панів, ксьонзів, проти всіх ворогів українців. Це був вибух народного гніву, оспіваний в поемі Тараса Шевченка «Гайдамаки». Для коліїв він не шкодував свого захоплення і оспівування», – резюмував історик.

Фонтан притягує до себе туристів, місцевих, а також малечу

   12 лютого 2020 року Львівська міська рада підписала меморандум про співпрацю з єврейськими організаціями для збереження культурної спадщини. Угода передбачає реконструкцію площі Коліївщини з відтворенням її історичних елементів. У грудні того ж року на площі Коліївщини розпочалися археологічні розкопки на ділянці площею 12 м² ,  що тривали близько двох тижнів. Вдалося розкопати суцільний завал готичної цегли.  Навесні 2021 року археологічні розкопки поновилися. Археологи натрапили на фундаменти Гейслерівської кам’яниці і  внутрішнього дворику, замощеного камінням, що не збереглися до нашого часу. Також на глибині 2,4 м виявили мощення з  колотого каміння зі слідами пожежі, яке могло бути підлогою пивниці. Усі знахідки датуються ХVІІІ – ХІХ ст.

   По закінченню археологічних розкопок розпочато капітальний ремонт території площі Коліївщини. Проєкт загалом коштував близько 3 мільйонів гривень. З них 1 мільйон виділило місто, а ще 2 мільйони – це гроші європейських грантів. 

   До кінця серпня 2021 року  було заплановано закінчення робіт по мощенню: хідники  та тротуари з обох сторін площі відновлено та встановлене нове гранітне покриття.  У новому мощенні виконано трасування мурів кам’яниць, що колись були зведені на цій площі, та межового Високого муру.  Також змонтовано чашу фонтану, що імітуватиме автентичну криницю середини ХІХ ст. Над проєктом нової інтерпретації криниці працювала команда центру міської історії Центрально-Східної Європи спільно з істориками з різних країн та львівськими гідами. На цямрині криниці на їдиш, польською та українською мовами викарбувано вибрані імена, професії львів’ян та львів’яноак, які мешкали довкола площі з кінця ХІХ ст. й до 1939 року та були записані адресні книги різних років. Тут можна прочитати понад 70 імен, здебільшого чоловіків, але також і жінок. Ця дільниця була реміснича, тут мешкали кравці, продавці, вчителі, чиновники – і це є їхня історія.

   По периметру площі також використано історичну бруківку, яка була тут раніше.

  Проведено озеленення площі, тобто висаджено різноманітні кущі та дерева: глід, груша, троянда, бруслина тощо. Раніше площа була погано освітлена у нічний час, тому було прийняте рішення розмістити сім нових вуличних ліхтарів. Ліхтар на площі – репліка історичного ліхтаря. Також розташовано об’єкти вуличної інфраструктури, відмовилися від традиційних лавок, натомість змонтували стільці.

   30 липня 2021 року на засіданні виконкому Львівської міської ради затвердили перелік архітектурних об’єктів, на яких встановлять інформаційні таблиці в межах проєкту «ReHERIT :  спільна відповідальність за спільну спадщину. Ознаковано 9 будівель колишньої єврейської дільниці у середмісті Львова, а на площі Коліївщини встановили інформаційний пілон. Проєктом реконструкції займалася ПП «Науково-виробнича фірма «Рутенія». Відкриття оновленої площі Коліївщини відбулося 12 вересня 2021 року

   У липні 2022 року проєкт реконструкції площі Коліївщини у Львові потрапив у фінал Європейської премії з міського громадського простору. Журі конкурсу відібрало 25 найкращих проєктів громадських просторів із 326 робіт із 35 країн світу. А 2024 року увійшов до світового збірника, де відібрані найкращі проєкти ландшафтної архітектури з усього світу за останні 10 років.

   Розміри площі – усього 650 м², у чому  і є особливість території. Для порівняння площа Митна у Львові має 3000 м², а площа святого Теодора – 8000 м².

Площу Коліївщини оточують гарні відреставровані будинки

Тут же знаходиться досить цікава вулиця – Архівна. На вулиці немає вказівника з такою назвою. Замість неї – табличка з іменами режисерів. Пролягає від вулиці Братів Рогатинців до Валової. До вулиці не прописано жодного будинку, уся забудова належить до сусідніх вулиць. На вулицю бічними фасадами виходять кам’яниці № 21 і № 23 н

а вулиці Валовій та № 24 і № 26 на вулиці Братів Рогатинців.

Вулиця відома з кінця ХVІІІ ст. під назвами Бернардинська вища та Бернардинська поперечна. У 1871 році вулиця отримала назву Бернардинська, у 1946 році – Валова бічна. Сучасна назва Архівна – з 1993 року, пов’язана з Державним архівом Львівської області, розташованим в будівлі колишнього монастиря Бернардинів, але в такому незвичному мистецькому форматі.

Той самий будинок з іменами режисерів кінофестивалю "Кінолев"

   З 2006 року у Львові щорічно проводиться фестиваль незалежного кіно «Кінолев». За традицією, кожного разу з-поміж видатних кінорежисерів обирають патрона кінофестивалю,  і вулицю Архівну називають на честь цього режисера. Нині на бічних фасадах двох наріжних кам’яниць на вулиці Валовій, 21 та вулиці Братів Рогатинців, 24, які простягаються вздовж вулиці Архівної вміщено декілька табличок з назвами вулиць на честь відомих кінорежисерів – Бергмана, Фелліні, Трюффо, Іллєнка, Параджанова, Тарковського, Чарльза Спенсера Чапліна, які не мають відношення до офіційної назви вулиці.

   Таблички прикріплювала раз на рік фірма, яка має назву «Музей ідей Олеся Дзиндри». Завдяки цій традиції вулиця стала своєрідною «алеєю слави» кінорежисерів у центрі Львова.

Щорічний кінофестиваль "Кінолев" залишив свій слід

Будинок № 24 на вулиці Братів Рогатинців – це триповерхова чиншова кам’яниця, споруджена близько 1890 року, має гарний кований балкон. У ХVІІІ ст. тут проходив Високий на Низький мур. У 1871 році власником був Р. Віц і спадкоємці Левковича, у 1902 році тут мешкали: співвласник реальності Озіаш Шерр, лікар-хірург Гіларій Габель, службовець страхової компанії Кароль Штанд, слюсар Сімхе Фюрер, функціонували ресторан Якова Гіллера і крамниця шкіряних виробів Озіяша Зельцера.  У 1916 році власником став спадкоємець Юзефа Штанда.

Будинок № 24 на вулиці Братів Рогатинців (торець будинку)

   А ще мою увагу привернув будинок № 26 на вулиці Братів Рогатинців. Так, будинок дуже гарний, відреставрований. Але на першому поверсі я побачила назву «Лабораторія паранормальних явищ». Це що? Таке дійсно є? Я таке  бачу вперше.  Так, мені  вдалось з’ясувати.

   «Лабораторія паранормальних явищ» - це відомий та загадковий міський заклад в історичному центрі Львова. Ніхто з місцевих чи приїжджих ніколи не розповість, що там відбувається і чим займаються всередині лабораторії. Дізнатися про це неможливо і ззовні, адже вікна були постійно щільно зашторені.

   Будівля лабораторії виділялася з-поміж усіх інших львівських не тільки особливим містицизмом, а й оформленням. Подейкують, що набагато раніше цей будинок належав одній вірменській родині і був оформлений у відповідному класичному стилі міста Львова. Але останнім часом це була яскраво-синя будівля, яку прикрашали не леви, як прийнято, а слони. Потрапити в будівлю просто так було неможливо, тільки за попереднім записом. Понад  20 років, з середини 90-х років,  він слугував своєрідним розважальним  місцем, де приймали відвідувачів, що бажали скористатися послугами зняття «вроків», ворожіння, зливання воску та іншими «магічними ритуалами».

«Лабораторія паранормальних явищ» 

У 2021 році приміщення на розі вулиці Братів Рогатинців та площі Коліївщини, у якому працювала «Лабораторія паранормальних явищ» було виставлено на продаж за 700 000 доларів.

Зараз будівля пофарбована не в яскраво-синій колір, а має приємне для ока оливкове забарвлення. Але слони, як бачимо, залишились.

Це триповерхова наріжна кам’яниця з електичним оздобленням споруджена близько 1890 року, має цікаве планування сходової клітки. У ХVІІІ ст.  тут проходив Високий і Низький мур. Власником у 1871 році  був Шулім Штофф, у 1902 році тут мешкали: дружина купця Амалія Квадратштайн, годинникар Л. Ляйнванд, а власник кам’яниці Шулім Штофф мав ще й ресторан. У 1916 році власником став Міхал Штофф.

Площа Коліївщини - дуже комфортне місце для відпочинку для людей будь-якого віку

Цікавим є будинок № 43/12 на вулиці Братів Рогатинців. Це класична львівська чиншова кам’яниця (прибутковий будинок), зведена близько 1890 року в стилі історизму.

У ХVІІІ ст. на цьому місці стояла кам’яниця, власником якої був Мошко Тарногродський. Сучасного вигляду триповерховий будинок набув під час масштабної реконструкції у 1890 роках. У 1902 році тут мешкали переважно представники міської інтелігенції та середнього класу: залізничний інженер Данилович, службовець Леон Тауб та працівниця намісництва Мечислава Венцлевська. Також на першому поверсі працювала крамниця колоніальних товарів Д. Карла.

Будинок має типове для центральної частини Львова планування. Під час пізніших реставрацій у будівлі відновлювали історичні дерев’яні вхідні двері.

Сьогодні будинок є яскравим об’єктом в архітектурному ансамблі історичного центру, що розташований поруч із площею Ринок та вулицею Староєврейською. На перших поверхах будівлі розміщені популярні заклади, серед яких відомий ресторан морської гастрономії та рибні заклади.

Дуже гарний будинок № 43/12 на вулиці Братів Рогатинців (на площі)

Взагалі площа Коліївщини – дуже цікаве і затишне місце. Особливо, якщо завітати сюди теплого літнього вечора, як зробили ми, то виникне відчуття, що ви потрапили до спокійного і по-домашньому теплого дворику, де зібралася велика родина. Хтось знаходиться у одному із закладів харчування і за повільною бесідою проводить чудовий вечір, а хтось просто біля фонтану насолоджується і отримує натхнення від оточення. А тут дійсно затишно і комфортно. Тому прогулюючись центром Львова, не забудьте зазирнути у це напрочуд неймовірне місце.

Площа Коліївщини

-          А вам вдалось побувати на площі Коліївщини у Львові?

-          Чи вдалось вам відчути атмосферу затишку?

-          Чи вдалось почути ніжний шум води у фонтані?

-          А чи посиділи ви на стільцях, що стали такою родзинкою для міста?

-          Чи можливо відвідали якийсь заклад харчування на площі?

-          Розкажіть про це.

НАПИШІТЬ СВІЙ КОМЕНТАР