Чорногорія. Собор Святого Миколая в Которі

 

   Собор Святого Миколая дивує своїм візантійським стилем та особливою величною красою.  Знаходиться храм  у центрі Старого міста, на одній з найкрасивіших площ міста – площі Святого Луки. Площа цікава тим, що на ній розмістилось аж два храми – церква Святого Луки та собор Святого Миколая, обидва православні.

Побудований собор Святого Миколая у «намоленому» місці. Раніше на цьому місці стояв інший храм – Бенедиктинська церква. Однак так сталось, що в кінці ХІХ ст. в неї влучила блискавка і будівля згоріла. Був виданий указ, що місто потребує православної церкви, причому її зовнішній вигляд не повинен відрізнятись від навколишніх будівель Старого міста Котора. Так, в 1902 році почалось будівництво нового храму і закінчилось у 1909 році. Саме тоді храм був освячений і  в ньому почались постійні служби. Якщо оглянути фасад церкви, то можна побачити гостроту в кутках і вікнах, не звичну для чорногорських церков та монастирів. А також там можна побачити дату, яка свідчить про те, коли був побудований храм.

   Візантійський стиль було обрано не навмисно, адже собор від початку планувався бути православним. Це однонефна будівля, з двома величними фасадними дзвіницями.

 Собор Святого Миколая

   Це наймолодший православний храм у місті і єдиний православний храм, який працює цілорічно і де ведуться служби. Незважаючи на те, що храм відносно молодий, всього трохи більше ста років, він є дуже відвідуваний не тільки туристами, а й місцевими жителями. 

   Там зберігається багато цінних і рідкісних речей:

• храмовий архів старої церкви, яка згоріла при пожежі,
• рукописні та друковані книги,
• витвори мистецтва,
• старовинний одяг священнослужителів.

 Внутрішнє оздоблення собору Святого Миколая

   Найбільш цікавою з точки зору історії та культури є ікона «Троєручниця», яка присвячена Святій Богородиці, а також видання книги «Жертвоприношення Авраама» від 1799 року.

   Започаткування цієї особливої іконографії пов’язано з епізодом із життя преподобного Іоанна Дамаскіна. Під час виникнення у Візантії єресі іконоборства, підтримуваної імператором Левом ІІІ Ісавром, Іоанн написав три трактати на захист шанування ікон і направив їх імператорові. Лев Ісавр розлютився, але нічого не міг зробити, тому що Іоанн не був підданим його імперії, а жив у Дамаску, будучи міністром при дворі халіфа.

Щоб перешкодити Іоанну писати праці на захист ікон, імператор вдався до наклепів.  Від імені Іоанна було складено підроблений лист, в якому Іоанн нібито пропонував імператорові свою допомогу в завоюванні сирійської столиці. Цей лист і відповідь на нього імператора були спрямовані халіфу. Іоанна відсторонили від посади та покарали, відрубавши кисть правої руки, яку потім повісили на міському майдані.

   Через деякий час Іоанн отримав відсічену руку назад і. зачинившись у себе, приклав кисть до руки і став молитися перед іконою Богородиці. Згодом він заснув, а прокинувшись, виявив, що рука дивним чином приросла. У подяку за зцілення Іоанн приклав до ікони зроблену зі срібла руку. Третя рука стала відтворюватися на багатьох копіях цієї ікони, що почала називатись «Троєручниця».

   Указом від 21 травня 1722 року, Святійший Синод заборонив дописування на іконах Богородиці третьої руки, як її власної, постановивши:

   Повелівається про вимисли від невмілих або підступних іконників, які вигадали ікони противні єству, історії та самій істині, яких суть: образ мученика Христофора з головою пса; образ Богородиці з трьома руками… Чого для, надалі таких вигаданих чудовиськ на поругу святих першообразних осіб  і у докорянні святій церкві від інославних, не писати, а писати б чинно і благообразно.

Ікона «Троєручниця»

   Але головною окрасою  храму є іконостас, який іде у висоту на 3 метри. Оздоблений сріблом, має стильний декор і підсвітку від великої витонченої люстри. Над входом до храму є велике мозаїчне зображення Миколая-Чудотворця.

 Іконостас

    Також є тут велетенських розмірів картини із зображенням Святих.

 Зображення святих на картинах

Зображення святих на картинах

   В цій церкві можна придбати дуже незвичні свічки:  вони настільки товсті, що їх доводиться наколювати на стрижень.

   У 2009 році церква Святого Миколая відзначила своє сторіччя. До цієї дати була приурочена комплексна реставрація храму – місцеві жителі хотіли побачити його у всій своїй величі та красі.

    Праворуч від входу до собору Святого Миколая, можна зазирнути ще в одне цікаве містечко, про яке мало, хто знає з туристів. Там такі металеві високі чорні ворота, які не зачинені і вільно можна туди зайти. Там є вузенький прохід між стіною собору та будівлею, що знаходиться поруч. А далі там є дуже гарні сходи з підйомом на закриту терасу. Тут можна зробити яскраві фото. А ще тут є джерело води. Якщо ви будете прогулюватись цим місцем влітку у спеку, то можна попити холодної джерельної води, а також набрати у пляшку з собою. Місце спеціально обладнане. Там є зображення Діви Марії з немовлям, зображення Святого Миколая, православні хрести, горить лампадка.

-        А ви прогулювались Старим містом в Которі?

-        Чи довелось вам відвідати собор Святого Миколая?

-        Чи вдалось вам побачити ікону «Троєручниця»?

-        Можливо вам пощастило побувати на службі у храмі?

-        Розкажіть про це.

НАПИШІТЬ СВІЙ КОМЕНТАР