Чигирин. Замкова гора та пам’ятник Богдану Хмельницькому

 

   Наша подорож продовжується Національним історико-архітектурним заповідником «Чигирин». В Чигирині можна не тільки оглянути музей Б. Хмельницького та насолодитись чудовою роботою екскурсоводів, тут можна ще піднятись на Замкову гору та відвідати щойно відреставровану резиденцію Б. Хмельницького. Що ми й зробили.

   Від музею Б. Хмельницького, повз Чигиринську сувенірну крамничку, кам’яною алеєю ми піднімаємось до церкви святих апостолів Петра і Павла, яка знаходиться на схилі Замкової гори.

   Церква, яка стоїть зараз, це нова церква, яка була побудована в 2005 – 2007 рр. Це діюча церква, там проходять служби, можна зайти подивитись всередину. Можна помолитись, поставити свічки.

   За своєю архітектурою церква нагадує Іллінську церкву в  Суботові, і теж білосніжного кольору.

 

Дорога на Замкову гору, попереду церква святих апостолів Петра і Павла

   Стара ж  церква, а точніше, її руїни, знаходяться поруч. Залишилося від неї дуже мало і все це обнесено парканом та прикрито дахом. Таким чином намагаються врятувати те, що залишилось.

   Археологами було знайдено сліди штучної тераси, на якій стояла церква Петра і Павла. Під землею були знайдені залишки фундаменту та частини зруйнованої стіни. Потім було виявлено, що фундамент закладався з плоских каменів місцевого пісковику, який був скріплений розчином вапняку і глиною. Також додавалася жолобкова цегла, яка в той час була в цій місцевості (ХVІІ ст.). Звідки і було встановлено вік церкви.

   Були знайдені залишки трьох стін, четвертої не знайдено. На одній із стін, на її внутрішній частині були знайдені залишки фресок сірого кольору. Всередині церкви були знайдені ікони,  фрагменти яких були обгорілі та уламки обгорілого дерева.

   Біля вівтарної стіни було виявлено некрополь церкви, там було близько 8-ми поховань.

   Петропавлівська церква була побудована в ХVІІ ст., зруйнована  під час турецької облоги Чигирина у 1678 р.

 Руїни старої Петропавлівської церкви, була зруйнована турками під час облоги 1678 р.

   Поряд з церквою Петра і Павла стоїть на кам’яному постаменті пам’ятник Київському митрополиту Йосипу Нелюбовичу-Тукальському. Його життя  тісно пов’язано з Чигирином. Завдяки П. Дорошенку, він був звільнений з російської в’язниці. Після чого обрав своєю резиденцією Чигирин. Отримавши підтвердження на Київську митрополію від Константинопольського патріарха,  він не був визнаний Московською церквою. Так як він виступав противником польського і московського втручання у справи української церкви.

Пам’ятник Київському митрополиту Йосипу Нелюбовичу-Тукальському. 

   Поруч знаходиться  мальовничий  оглядовий майданчик, з видом на «Резиденцію Богдана Хмельницького» та місто Чигирин.

Оглядовий майданчик з видом на «Резиденцію Богдана Хмельницького»

   А ми продовжуємо наш шлях далі. Сходами піднімаємось вгору.

 Підйом на Замкову гору та до невеликого майданчика з пам'ятником Т, Шевченку

   І ось ми опинилися на майданчику, де споруджено пам’ятник Т. Шевченку. Цей пам’ятник є пам’яткою історії. Пам’ятний знак на честь перебування Т. Шевченка в Чигирині в 1843 – 1845 рр.

   Написані слова Т. Шевченка «… і на оновленій землі, врага не буде супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люди на землі».

Пам’ятник Т. Шевченку при підйомі на Замкову гору

   А ми продовжуємо наш підйом до вершини Замкової гори.  Підніматись важко, висота гори становить 700 м, проте підйом сходами досить крутий.

Круті сходи, що ведуть до Замкової гори на висоту 700 м

   І ось останні кроки і ми побороли цей підйом. Опинилися ми на горі, там ще трохи піднялися алеєю, але замку ми там не побачили, там стояв височенний пам’ятник Б. Хмельницькому. Територія замкової гори є пам’яткою садово-паркового мистецтва місцевого значення..

   Цю гору називають по різному: Замкова, Чигиринська, Богданова, Кам’яна.

   Північні і західні схили цієї гори дуже стрімкі, через що вона була  сама по собі ніби непідступна фортеця. На цю особливість звернув увагу польський король Сигізмунд ІІІ, який у 1589 році видав грамоту старості Олександру Вишневецькому про будівництво на цій горі замку та міста. Чигирин мав бути розташований на Чорному (татарському) шляху, що визначало його стратегічне значення для держави – на кордоні з Диким полем захищати Польщу від ворожих набігів. З цією метою король Сигізмунд ІІІ у 1592 р. надав Чигирину Магдебурзьке право і герб (три стріли). Саме цей час про цю подію згадується у давніх письмових історичних джерелах.

   На горі, над р. Тясмин,  був побудований великий дерев’яний замок. Він заважав татарам проникати далі на Захід, але в цьому і полягало головне завдання Чигиринського замку. У 30-ті роки ХVІІ ст. замок перетворили на непідступну фортецю з трьома рядами мурів та глибокими ровами, які були заповнені водою. А в 1648 році після визвольної війни українського народу проти Польщі, Чигирин отримав статус гетьманської столиці Богдана Хмельницького. За часів Б. Хмельницького замок знову перебудували, укріпили бастіонами і він вважався одним з найміцніших і найдосконаліших в ті часи на українських землях.

   Однак, після смерті Б. Хмельницького починається доба руїн. Гетьман П. Дорошенко вимушений був боротися і проти  Москви,  і проти Речі Посполитої, для цього у 1669 році підписав угоду з Туреччиною. Проте, після поразки Дорошенка у 1678 році, турецька армія здійснила похід на Україну і обступила Чигирин. Шотландський інженер-фортифікатор керував обороною міста. Саме він залишив для історії описи Чигиринського замку та хроніку тогочасної облоги, що розпочалася 8 липня. 11 серпня 1678 року турки пішли на штурм фортеці, захисники Чигирина підпалили порохові склади і підірвали замок. На честь оборонців міста на Замковій горі поставили кам’яний хрест.

   Паралельно цій горі проходив шлях з Києва до Криму, але цією дорогою користувалися не тільки доброчинці, але, як ми бачимо,  і  завойовники. Татари цією дорогою добирались до українських земель, знищуючи все на своєму шляху.

   Саме тут Б. Хмельницький отримав перемогу над польським королем. Біля Замкової гори Северин Наливайко з військом розгромив майже 120 000-ну  турецьку армію. Облога тривала з 1677 по 1678 рік.

   Тут знаходилися резиденції не тільки Б. Хмельницького, а й багатьох інших гетьманів України.

   Існує легенда.

   За переказами, колись на цьому пагорбі багатотисячна  орда тримала в облозі військо Б.Хмельницького. Через деякий час у козацькому таборі почались проблеми: зникла вода. Через відсутність води почала гинути спочатку худоба, а потім і люди.  Але як говориться у нас на Україні: «вдома і стіни допомагають». Через деякий час з-під землі почало бити джерело, люди й тварини були врятовані. Це джерело збереглося й до цього часу.

 Пам’ятник Б.Хмельницькому на Замковій горі був установлений у 1967 році.

 Пам'ятник Б. Хмельницькому на Замковій горі

   Тут же знаходиться оглядовий майданчик, звідки відкривається чудова панорама міста.

 З вершини Замкової гори відкривається неймовірна панорама міста

   Тут є невеликий інформаційний стенд «Чигирин. Прогулянка старим містом». Тут можна побачити старе фото Чигирина «Вид на міст через річку Тясмин». Фото Міхаеля Сквірського 1910 – 1915р. Чигирин був розділений річкою Тясмин на дві частини. Тривалий час для сполучення використовували пором – дерев’яні мости щорічно зносило весняною повінню. Міст був надзвичайно важливим об’єктом міста, його зв’язку зі світом. Він з’єднував два береги і, водночас, слугував поштовою дорогою на Черкаси.

 Невеликий інформаційний стенд «Чигирин. Прогулянка старим містом» із старим фото

   Далі ми продовжили нашу екскурсію замковим парком. Ми підійшли до пам’ятного знаку «Хрест».  Це данина пам’яті козацьким старшинам Юрію Богуну та Іллі Сутизі, які прийняли мученицьку смерть під час облоги міста в 1596 році. Та про пам'ять сотні козаків, як уже згадувалось вище,  які загинули, захищаючи Чигирин від 120 000-ї  турецької армії загарбників та польської шляхти 1678 року.

 Пам’ятний знак «Хрест» 

   З одного боку пам’ятна табличка в пам'ять про козаків.

 Таблички, на хресті, що засвідчують певні події

   З іншого боку – про пам'ять  військових старшин.

Таблички, на хресті, що засвідчують певні події

   Поруч розміщена табличка, що це пам’ятка історії і охороняється державою.

   Широкою зручною алеєю ми продовжили рухатись далі.

 Замковий парк. Алея, що веде від памятника Б. Хмельницькому до бастіону Дорошенка

   Праворуч ми бачимо кам’яні виступи, дуже гарний краєвид.

Чудовий ландшафт парку з кам'яними виступами

   Ми наблизились до того самого місця, де стояла Чигиринська фортеця, яка була атакована турками 8 липня і захоплена 11 серпня 1678 року. Вона була могутньою твердинею, яка витримала безліч облог.

   Тут на стенді ми можемо побачити план Патрика Гордона ХVІІ ст. Якщо подивитись, то бачимо що одна із сторін фортеці, новіша, добудована пізніше, нагадує корону.

   Зараз майже нічого від неї не збереглося, лише деякі залишки фортеці та бастіон Дорошенка.

План Чигиринської фортеціПатрика Гордона ХVІІ ст.

   Бастіон Дорошенка є однією з найважливіших пам’яток архітектури Національного історико-культурного заповідника «Чигирин». 

 Вказівник "Фортеця (бастіон Дорошенка)"

   Бастіон Дорошенка (тюрма) – фортифікаційна споруда, яка була зведена у ХVІІ ст., за розпорядженням гетьмана. Вона була однією з найважливіших укріплень Чигиринської фортеці. У 1989 р., під час археологічних розкопок були виявлені залишки бастіону. Зараз вона відтворена у первісному вигляді.

   Це така трирівнева споруда. Сюди можна зайти і подивитись.

 Відтворений у первісному вигляді бастіон Дорошенка

   Дерев’яними сходами можна піднятись на гору, подивитись у бійниці.

 Бастіоном Дорошенка можна прогулятись, зазирнути у бійниці

   Через бійниці бастіону можна побачити майже все місто.

Якщо подивитись у бійниці, перед вами відкриється все місто.

   Внизу cтоять гармати, яка приставлені до бійниць, тобто можна побачити іуявити як вони працювали в ті часи.

 Справжні гармати приставлені до бійниць

   Далі спускаємось сходами повз стіни бастіону вниз.

Сходи, що ведуть до нижнього рівня бастіону

   А так виглядає бастіон Дорошенка зовні.

Зовнішній вигляд бастіону Дорошенка

   А далі, вже іншою дорогою, не сходами, але дуже крутою, ми спускалися вниз. Я спочатку думала, що підйом був важким, але як виявилось, спуск  був ще «цікавішим».

-          А ви відвідували місто Чигирин – колишню козацьку столицю?

-          Чи довелось вам піднятись на Замкову гору, щоб побачити 18-метрову композицію з пам’ятником Б. Хмельницькому та подивитись на місто з висоти?

-          Чи дістались ви бастіону Дорошенка, прогулюючись замковим парком?

 

НАПИШІТЬ СВІЙ КОМЕНТАР