Суботів – історична спадщина Хмельницьких

Селище Суботів нам знайоме Іллінською церквою, яка зображена на купюрі у 5 гривень. Саме в Суботові знаходився родинний маєток Б. Хмельницького.  Тут знаходилась резиденція Б. Хмельницького, звідси почалася визвольна війна, тут же і похований видатний гетьман.

 Селище знаходиться на крутих  пагорбах річки Тясмин, де впадає річка Суба. В самому селищі та його околицях знайдена дуже велика кількість археологічних знахідок різних часів та епох. Найвідомішою з них є курганний могильник «Три брати». Землі, на яких виросло село були подаровані чигиринському осадчому Михайлу Хмельницькому (батькові Б. Хмельницького). Сталося це в ХVІІ ст. Тут був побудований маєток, де і пройшло дитинство майбутнього гетьмана.

Участь у бою під Цецорою, 1620 року, обернулася для родини Хмельницьких трагедією. Загинув Михайло Хмельницький, а Богдан Хмельницький потрапив до полону. Звільнився  з полону через два роки. Після повернення подався в Запоріжжя, став козаком. Б. Хмельницький здійснив багато походів, які завершилися дуже успішно. Після того він залишив Запорізьку Січ і завів свою родину. Оселився із сім’єю в Суботові, в батьківському маєтку і почав господарювати. Згодом збудував палац-фортецю, яка стала однією з його резиденцій (1664 р.)

 За Б. Хмельницького Суботів стає осередком культури. У гетьмана була велика бібліотека, в селищі значущі архітектурні споруди. Але після смерті Б. Хмельницького Суботів втратив своє значення.

 У 1664 році шляхтицькі розбійничі загони вдерлися до села і повністю його спустошили. Крім цього, познущалися над прахом Б. Хмельницького та його старшого сина Тимоша.

 Далі було кріпацтво, гайдамацький рух. У 1843 році тут побував Т. Шевченко вперше, а вдруге у вересні 1845 року, де написав знамениті малюнки «Богданові руїни в Суботові», «Богданова церква в Суботові», «Чигирин з Суботівського шляху».

 А в жовтні 1845 року, перебуваючи на Полтавщині, написав вірш «Стоїть в селі Суботові».

Ми потрапили до національного історико-культурного заповідника «Чигирин» відділу «Суботівський історичний музей».

Пам'ятки та об’єкти Суботівського історичного музею»

1. Іллінська церква.
2. Кам’яні хрести.
3. Залишки кам’яниці Хмельницьких.
4. Українська хата.
5. Три криниці.

Іллінська церква

   Іллінська церква стоїть на пагорбі, її можна добре розгледіти разом з дзвіницею.  Вигляд дуже гарний, взявши до рук 5-ти гривневу банкноту, можна порівняти із справжньою, яка постала перед нами.

   Іллінську церкву або храм Святого пророка Іллі почали будувати у 1653 році за наказом, проєктом та на гроші Б. Хмельницького. Вона повинна була в собі поєднувати елементи бароко та ренесансу. Будівля була одночасно і церквою і оборонною спорудою. У плані вона майже квадратна із шестигранним виступом вівтаря. Товщина мурів сягає 2-х метрів. На горищі, у західному фронтоні розміщені 4 бійниці, що дозволяло контролювати в’їзд до Суботова. А нижче знаходяться ще три бійниці, але вже для рушничного вогню.  Якщо подивитись, то вікна розташовані дуже високо, просто так до них не дістатися. Вони були зроблені так, щоб вершник на коні, не міг дістатися до них, навіть стоячи на коні. За необхідності, церква могла самостійно вести бій. Тому дзвіницю зробили нижчою від церкви.

   Церква була побудована біля самого маєтку Хмельницького. У 1657 р. Б. Хмельницького в ній поховали. У 1869 році церкву реставрували, побудували  біля неї кам’яну дзвіницю.

    За радянських часів церкву двічі закривали, але з 1990 року вона діє знову.

Іллінська церква в Суботові

   При вході до храму висить табличка, на якій видно, що це Українська православна церква.

Іллінська церква - Українська православна церква

    З іншого боку табличка, яка свідчить про те що це пам’ятка архітектури, яка охороняється державою і її пошкодження карається законом. Церква Святого пророка Іллі з дзвіницею 1653 – 1656 рр.

 Церква Святого пророка Іллі з дзвіницею - пам'ятка архітектури

    В церкву можна також зайти помолитись, поставити свічки, при бажанні можна потрапити на службу.   Тут розміщений дуже гарний іконостас, із різьбленням ручної роботи. Це точна копія давнього іконостасу, який 1990 року відновили за старими знімками 1888 р.

Внутрішнє оздоблення Іллінської церкви. В центрі - іконостас.

   Біля церкви є поховання. 

Церковні поховання 

   Територія цікава, доглянута. Стоїть колодязь, навколо клумби з квітами.

Територія біля храму

Кам’яні хрести 

   Біля церкви стоять 3 кам’яні хрести, які зобразив Т. Шевченко під час відвідування Суботова. Це могили священників, які правили в цій церкві у ХVІІІ ст.

Кам’яні хрести - поховання священників ХVІІІ ст.

   А з церковного пагорба відкривається  вид на Замчище Хмельницьких.

вид на Замчище Хмельницьких.

Вид на Замчище Хмельницьких з пагорба Іллінської церкви

   Спускаємось сходами від церкви вниз.

Сходи від Іллінської церкви до Замчища Хмельницьких

   Далі  похилим спуском.

   Підходимо до вхідних воріт, де розміщена каса.

 Вхід на територію: відділ «Суботівський історичний музей» 

   При вході на територію можна ознайомитись з необхідною інформацією.

  Відділ «Суботівський історичний музей» працює:

Понеділок – п’ятниця (8.00 – 17.00)

Субота, неділя, святкові дні (9.00 – 17.00)

   Ціна квитка:

Дорослі – 10 грн,
учні, студенти – 5 грн,

пільгові категорії – безкоштовно.

    Є також деякі обмеження у зв’язку з карантином.

 Біля каси інформація щодо відвідування Замчища Хмельницьких

   Зайшовши через вхідні ворота на територію, проходимо повз  пам’ятку археології «Суботівське багатошарове поселення».

 Пам’ятка археології «Суботівське багатошарове поселення».

   Підходимо до залишків кам’яниці Хмельницьких. Тут ми бачимо стенд, на якому є зображення, як виглядав замок Хмельницьких в Суботові у ХVІІ ст.

 Схема замку у первісному вигляді

   А зараз ми можемо побачити лише руїни, але не замку, а лише  фундаменту кам’яної вежі знайденої на замчищі Хмельницьких. Але дуже добре, що хоча б це вдалося зберегти. 

   Зроблений так званий «саркофаг», але туди можна зайти подивитися. Все обгорожено, по самим руїнам ходити не можна. Адже це зрозуміло, якби кожен відвідувач мав доступ до руїн, то нічого б цього ми вже не побачили.

У саркофазі знаходяться руїни фундаменту кам'яної вежі

 Звичайно, залишилося дуже мало, адже замок мав набагато більші розміри. Археологічні розкопки тут розпочалися в 50-х роках минулого століття, потім продовжилися в 70-х роках, потім 1990-1991 рр. Тут працював Суботівський загін Чигиринської археологічної експедиції   АН УРСР.

 Метою цих досліджень було виявити та дослідити  залишки палацу гетьмана Б. Хмельницького. Але, на жаль, дослідивши 2 500 м² (1/8) площі), жодного об’єкта не було виявлено. Проте в результаті пошуків, були виявлені інші об’єкти  ХVІІ ст.. Вони були пов’язанні з часом існування замчища. Це був підвал мурованої з каменю та цегли мурованої споруди,  кам’яні підмурки дерев’яної  в’їзної вежі, дві землянки, курінь-вартівня, господарські споруди та близько 10 господарських ям. А також були знайдені різні вироби, переважно з кераміки: посуд, кахлі, фрагменти полив’яної черепиці та жолобчастої цегли.

Руїни обнесені огорожею, подивитись можна лише з балкону

  Пізніше ще проводились розкопки, але нових результатів не було. Знову було знайдено ряд господарських об’єктів та різні архітектурно-будівельні матеріали.

Це все, що було знайдено під час археологічних розкопок

   Далі спускаємось вниз. Там розміщені музейні експозиції Суботова різних часів.

Тут же розміщені і музейні експозиції

   Суботів в часи нацистської окупації.

Експозиція "Суботів в часи нацистської окупації"

   Українська революція 1917 – 1921 рр. Погляд крізь століття.

Експозиція "Українська революція 1917 – 1921 рр." 

   Історія Іллінської церкви у світлинах та мистецьких творах.

 Експозиція з мистецькими творами

   Далі можна побачити фрагменти цегли-пальчатки  середини ХVІІ ст..  Як виявляється, різні замки та фортеці були побудовані з різної цегли.  Золочівський замок (Львівська обл.)  та замок Любарта у Луцьку (Волинська обл.) ми відвідували, тепер ще до нашої колекції додалися руїни замку Хмельницьких в Суботові. А решта – це підказка, що можна відвідати ще.

Фрагменти цегли-пальчатки  середини ХVІІ ст., з якої побудовано багато замків та ортець України

Хранителі історичної спадщини Суботова.

 Видатні постатті, чиє життя та діяльність повязані з Суботовом

   Три криниці – пам’ятка ландшафтного мистецтва місцевого значення. З нею пов’язано декілька легенд. Зображена вона і у творах мистецтва ХІХ –ХХ ст..

 Знамениті "три криниці", з якою повязано безліч легенд

   Суботів: минувшина і сьогодення.

 Експозиція про минуле та сьогодення Суботова

   Далі ми продовжили подорож по території. Тут можна побачити велику дерев’яну вежу, яка стоїть осторонь від вхідних воріт. Але це вже сучасна будівля.

 При вході до Замчища Хмельницьких можна побачити дерев'яну вежу, правда вже сучасну

   Територія переважно пустельна, але тут є алеї, якими можна просто пройти прогулятись, десь посидіти під деревом.

Тут є криниця, діюча. Але, на жаль, у зв’язку з карантинними обмеженнями, чистої джерельної води нам скуштувати не вдалося.  Говорять, дівчатам ця вода дає вроду, а юнакам – силу.

 Діюча криниця на території

   Тут можна побачити оповіщальний стовп. Якщо була небезпека, треба було залізти  по дощечках-сходах угору, покласти соломи і запалити. Вогонь був знаком небезпеки.

Стовп, який давав сигнал про небезпеку (на верхівці запалювали солому)

   Ось таку невелику гармату можна побачити.

 Справжня бойова гармата

   А далі алеєю йдемо до етнографічно куточку. Там же знаходиться туалет.

Алея, що веде до етнографічного куточка

   На території можна побачити скирди сіна

 Зона відпочинку в етностилі

   Тут же стоять дві  українські хати. Біленькі, покриті солом’яною стріхою. Біля однієї, двір обнесений тином. У дворі стилізований колодязь, корито для прання, на паркані – глечики глиняні. Біля дверей висить пучок сушених трав, мабуть, відганяє злих духів.

   Всередину нам також зайти не вдалося, у зв’язку з карантином.  Говорять, що там повністю відтворено інтер’єр будинку гончара. 

 Стилізація української хати та подвір'я. Хата гончара

   Під хатою можна побачити вирвану кукурудзу, разом з листям та корінням, а також гарбузи.  Складається враження, що тут дійсно живуть люди: збирають осінній урожай, готуються до зими.

Осінній урожай

    Поруч стоїть ще одна хата. Говорять, що всередині вона виглядає так, як виглядала у давні часи.  Стоїть дерев’яний стіл, лавки, глиняний посуд та інше. У хаті стоїть піч. 

Ще одна українська біленька хатинка

    Біля неї подвір’я, сад, сарайчик, дрова, та щось схоже на альтанку, для відпочинку.

Відпочинкова зона з альтанкою

   А ще ось така гарна локація, в українському стилі,  для фотосесій. Етнокуточок виглядає досить колоритно та цікаво.

 Фотозона в етнокуточку

   А далі ми тією ж алеєю повертаємось назад.

 Вид на Іллінську церкву та саркофаг з давніми руїнами

   Ось такий дерев’яний знак, на якому написано «Козацька рада».

 

Дерев’яний знак, на якому написано «Козацька рада»

   Виходимо через ворота, знову піднімаємось до Іллінської церкви. Знову за одну мить промайнула історія цього козацького краю.

-             А ви відвідували Іллінську церкву в Суботові?

-             Чи вдалось вам побачити залишки кам’яниці Хмельницьких?

-             Чи побували в українському етнографічному куточку на території?

НАПИШІТЬ СВІЙ КОМЕНТАР