Цієї осені ми вирішили відвідати козацький край Черкащини – поринути в саме серце українського козацтва. Хочеться відвідати місця, які багаті своєю історією: побувати в Чигирині – першій столиці козацької держави, відвідати Суботів – родинний маєток гетьмана Б. Хмельницького, відправитись в Холодний яр – осередок повстанського руху кінця ХХ ст. І всі ці цікаві та незвичні місця знаходяться на нашій рідній землі – в Україні.
У цікаву і захоплюючу подорож ми відправились з екскурсією.
Вартість екскурсії коштувала 640 грн. Сюди входить: проїзд, екскурсія і
страховка. Більше нічого ми не доплачували, хіба що на особисті витрати
(сувеніри, подарунки тощо). Їсти брали з собою з дому тормозки: поїли по
приїзду і коли вирушали додому.
Виїхали
рано-вранці, о 5.00 годині. Дорога була довгою, адже нашими дорогами швидко не
поїдеш, ще частина дороги ремонтувалась, тому був односторонній рух, доводилось
чекати, а ще на заваді став густий сірий туман, який супроводжував нас аж до
Холодного яру. Але незважаючи ні на що, ми доїхали благополучно.
Нас зустріла екскурсовод, яка ознайомила з
програмою нашої екскурсії.
Програма екскурсії:
- Екскурсія в Холодний Яр: відвідування хутора Буда, дуба М. Залізняка, козацької церкви ім. Петра Калнишевського.
- Відвідування Свято-Троїцького Мотронинського жіночого монастиря.
- Село Суботів: родинний маєток славного гетьмана Б. Хмельницького, Іллінська церква.
- Екскурсія по Національному історико-культурному заповіднику «Чигирин»: Чигиринський історичний музей, Замкова гора, пам’ятник Б. Хмельницькому, історико-архітектурний комплекс «Резиденція Б. Хмельницького».
Гайдамацький став
Перше місце, де ми зробили зупинку, був Гайдамацький став.
Ми опинилися в лісовому урочищі Холодний яр, що знаходиться на території Кам’янського лісового господарства. Урочище займає площу 6 804 га. Тут переважають лісові насадження (95,7%), серед яких переважають дуби (81%).
Територія Холодного Яру об’єднує понад 220 глибоких балок, тут знаходиться велика кількість ставків, зафіксовано десятки джерел, багато з яких є цілющими.
Окрасою цього місця, є, звичайно, Гайдамацький став. Розміщений серед лісу, що створює цей куточок по-справжньому мальовничим.
Холодний яр – це реліктовий лісовий масив, який, незважаючи на те, що має невелику площу, має велике історичне значення. Тут нараховується понад 150 різних пам’яток: археологічних, історичних, наукових. Серед них Холодний Яр займає перше місце в Україні. Навколо нього розкидані скіфські кургани та кургани пізніших епох. Саме тут археологи знайшли сліди всіх археологічних культур, починаючи з трипільської.
Тут починається екологічна стежка «Поміж віками» (але це вже інша екскурсія).Більше інформації можна дізнатись в моєму окремому пості «Черкащина. Лісове урочище Холодний яр. Гайдамацький став».
Хутір Буда
Наступною нашою зупинкою був хутір Буда Чигиринського району. Це одне з трьох екопоселень, але хутір Буда є найвідомішим. Хутір з усіх боків оточений лісом, тобто повністю ізольований від сучасного життя. Зараз тут проживає 15 родин. Є тут і пусті хати, але не кожного можуть прийняти до громади. Приймають вибірково.
Живуть люди в гармонії з природою. В них відсутні мобільні телефони, Інтернет, їдять те, що вирощують самостійно. Освоюють ремесла, виготовляють вироби для продажу. Періодично влаштовують ярмарки.
Поруч знаходиться музейно-етнографічний комплекс «Дикий хутір», який утворився на історичній території Холодного Яру.
Поруч з комплексом є
діюча козацька церква ім. Петра Калнишевського (останнього кошового отамана
Запорізької Січі). Місце, де побудована церква, дуже знакове для українського
козацтва. В часи Запорізької Січі, Холодний Яр та Чорний ліс були перевалочним
пунктом прикордонної зони на межі земель війська Запорізького. Тут розпочався
визвольний похід проти польської шляхти, де писарем починав свою діяльність Б.
Хмельницький. Тут починало свою боротьбу гайдамацьке військо проти знаменитої
Коліївщини.
Дуб Максима Залізняка
Пройшовши повз музейно-археологічний комплекс, йдемо до історичного місця – дуба Максима Залізняка. Це унікальний історичний дуб, вік якого нараховує 1 100 років. Одне з найстаріших і наймогутніших дерев Європи. У дуба є свідоцтво, як переможця у номінації «Меморіальні дерева».
Названий на честь ватажка гайдамацьких повстань часів Коліївщини – Максима Залізняка. Його обхват становить 8,9 м, висота – 30 м. Його обхватити ледве можуть 6 дорослих людей.
Дуб Максима Залізняка – пам’ятка природи, входить до національного історико-культурного заповідника «Чигирин» і охороняється державою.
Братська могила
Недалеко від дуба Максима Залізняка знаходиться братська могила жителів хутора Буда. Це страшна трагедія, яка сталася 18 червня 1943 року.
Більше інформації можна дізнатись в моєму окремому пості «Черкащина. Хутір Буда та дуб Максима Залізняка».
Свято-Троїцький Мотронинський жіночий монастир
Далі ми продовжили свій маршрут по лісовому урочищу
Холодний Яр. І наступним нашим пунктом був Свято-Троїцький Мотронинський жіночий
монастир, який знаходиться в с. Мельники Чигиринського району (колишнє скіфське
мотронинське городище).
Своє існування монастир розпочав з 1037 року, ще до нападу монголо-татар.
Мотронинський монастир став центром Національно-визвольної боротьби українського народу. Впродовж століть його відвідували князь Ярослав Мудрий, гетьмани: Б. Хмельницький, П. Дорошенко, І. Виговський І. Мазепа, письменник Г. Сковорода, ватажок гайдамацьких повстань М. Залізняк, генералісимус О. Суворов, поет О. Пушкін, композитор П. Чайковський, поет-художник Т. Шевченко.
Більше інформації
можна дізнатись в моєму окремому пості «Черкащина.
Свято-Троїцький Мотронинський жіночий монастир».
Суботівський історичний музей
Селище Суботів нам
знайоме Іллінською церквою, яка зображена на купюрі у 5 гривень. Саме в
Суботові знаходився родинний маєток Б. Хмельницького. Тут знаходилась резиденція Б. Хмельницького,
звідси почалася визвольна війна, тут же і похований видатний гетьман.
Ми потрапили до національного історико-культурного заповідника «Чигирин» відділу «Суботівський історичний музей».
Пам’ятки та об’єкти Суботівського
історичного музею»
- Іллінська церква.
- Кам’яні хрести.
- Залишки кам’яниці Хмельницьких.
- Українська хата.
- Три криниці.
Іллінська церква
Іллінська церква стоїть на пагорбі, її можна добре розгледіти разом з дзвіницею. Вигляд дуже гарний, взявши до рук 5-ти гривневу банкноту, можна порівняти із справжньою церквою, яка постала перед нами.
Іллінську церкву або храм Святого пророка Іллі почали будувати у 1653 році за наказом, проєктом та на гроші Б. Хмельницького. Будівля була одночасно і церквою і оборонною спорудою.
Церква була побудована біля самого маєтку Хмельницького.
У 1657 р. Б. Хмельницького в ній поховали.
Кам’яні хрести
Біля церкви стоять 3 кам’яні хрести, які зобразив Т.
Шевченко під час відвідування Суботова. Це могили священників, які правили в
цій церкві у ХVІІІ ст.
А з церковного пагорба відкривається вид на Замчище Хмельницьких.
А зараз ми можемо побачити лише руїни, але не замку, а
лише фундаменту кам’яної вежі знайденої
на замчищі Хмельницьких . Але дуже добре, що хоча б це вдалося зберегти.
Зроблений так званий «саркофаг», але туди можна зайти подивитися. Все
обгороджено, по самим руїнам ходити не можна. Адже це зрозуміло, якби кожен
відвідувач мав доступ до руїн, то нічого б цього ми вже не побачили.
Більше інформації можна дізнатись в моєму окремому пості «Черкащина. Суботівський історичний музей
та Іллінська церква».
Далі вирушаємо до Чигирина.
Чигирин
– столиця української козацької держави
Чигирин – колишня столиця козацької держави. Місто
засноване на правому березі річки Тясмин на початку ХVІ
ст. як прикордонна фортеця Великого князівства Литовського. У 1589 році
польський король Сигизмунд ІІІ видав грамоту, яка дозволяла князю О.
Вишневецькому закласти на пустому урочищі
та городищі Чигирин замок та
місто Чигирин.
1592 р. король надав Чигирину Магдебурзьке право. Місто входило до складу Київського воєводства Речі Посполитої.
З 1648 по 1676 рік Чигирин був резиденцією гетьмана Б. Хмельницького, І. Виговського, П. Дорошенка та інших, а також столицею гетьманської Української держави.
За часів Б. Хмельницького Чигирин був одним з найбільших міст України. І сьогодні нам також пощастило відвідати місто, яке славне козацькою історією.
В Чигирині ми відвідаємо:
- Музей Б. Хмельницького.
- Церкву Петра і Павла.
- Замкову гору.
- Пам’ятник Б. Хмельницькому.
- Бастіон Дорошенка.
- Історико-архітектурний комплекс «Резиденція Богдана Хмельницького».
Перед нами
розкинувся історико-архітектурний комплекс «Резиденція Богдана Хмельницького».
На задньому плані ми бачимо Замкову гору та пам’ятник Богдану Хмельницькому,
куди нам доведеться піднятись. Але почнемо все по порядку.
.jpg)
Історико-архітектурний комплекс «Резиденція Богдана Хмельницького»Музей Богдана
Хмельницького
Знайомство з Чигирином
ми розпочали з екскурсії по музею Б.
Хмельницького. Мабуть, так і треба,
адже для того, щоб глибше і детальніше
дізнатись про історію України часів Б.
Хмельницького, треба відвідати музей, який носить його ім’я.
В музеї багато залів, знаходяться вони на двох поверхах, нараховується понад 2 тисячі експонатів.
Музей був відкритий 25 грудня 1995 року до 400-річчя від дня народження видатного гетьмана Б. Хмельницького. Музей знаходиться в будівлі, яка також є пам’яткою архітектури ХІХ ст. – повітовій управі. Зараз музей є відділом Національного історико-культурного заповідника «Чигирин».
Зали відповідають певній тематиці:
- Наддніпрянська Україна в кінці ХVІ та початку ХVІ ст.. Родина Хмельницьких на Чигиринщині.
- Життя та діяльність Б. Хмельницького до 1648 року.
- Б. Хмельницький – гетьман України, видатний полководець Визвольної війни українського народу 1648 – 1657 рр.
- Чигирин – столиця української козацької держави.
- Богдан Хмельницький та українська православна церква.
- Богдан Хмельницький – творець української держави.
Національний історико-культурний заповідник «Чигирин»
Далі ми продовжуємо нашу подорож по Національному
історико-архітектурному заповіднику «Чигирин». Кам’яною алеєю ми піднімаємось до церкви святих апостолів Петра
і Павла, яка знаходиться на схилі Замкової гори.
Поруч знаходиться мальовничий
оглядовий майданчик, з видом на історико-архітектурний комплекс «Резиденція
Богдана Хмельницького» та місто Чигирин.
Замкова гора та пам’ятник Б. Хмельницькому
А ми продовжуємо наш підйом до вершини Замкової
гори. Цю гору називають по різному:
Замкова, Чигиринська, Богданова, Кам’яна. Паралельно
цій горі проходив шлях з Києва до Криму, але цією дорогою користувалися не
тільки доброчинці, а й завойовники. Татари цією дорогою добирались до
українських земель, знищуючи все на своєму шляху.
Саме тут Б. Хмельницький отримав перемогу над польським королем. Біля Замкової гори Северин Наливайко з військом розгромив майже 100 000-ну турецьку армію. Облога тривала з 1677 по 1678 рік.
Тут знаходилися резиденції не тільки Б. Хмельницького, а й багатьох інших гетьманів України.
Пам’ятник Б. Хмельницькому на Замковій горі був установлений у 1967 році.
Тут же знаходиться оглядовий майданчик, звідки
відкривається чудова панорама міста.
Далі ми продовжили нашу екскурсію замківським парком. Однією з найважливіших пам’яток архітектури національного історико-культурного заповідника «Чигирин» є бастіон Дорошенка.
Бастіон Дорошенка
Бастіон Дорошенка (тюрма) – фортифікаційна споруда, яка
була зведена у ХVІІ ст., за розпорядженням гетьмана. Вона була однією з
найважливіших укріплень Чигиринської фортеці. У 1989 р., під час археологічних
розкопок були виявлені залишки бастіону. Зараз вона відтворена у первісному
вигляді.
Зараз ми наближаємось до останнього пункту нашої екскурсії
– історико-архітектурного комплексу «Резиденція Богдана Хмельницького».
Історико-архітектурний комплекс «Резиденція Богдана Хмельницького»
Гетьманська резиденція була створена не у замку на Замковій горі, а біля її підніжжя. Ця резиденція належала не тільки Б. Хмельницькому, а й іншим гетьманам, як перебували тут в різні часи: Іванові Виговському, Юрію Хмельницькому, Павлові Тетері, Івану Дорошенку.
Уся споруда резиденції була знищена турками 1678 року. Тому повністю зображення гетьманського двору знайти не вдалося, нічого не збереглося. Проте на Лівобережній Україні збереглися деякі муровані будинки козацької старшини кінця ХVІІ ст.. Вони й послужили аналогами для проєктування палацу Б. Хмельницького в Чигирині.
Позаду залишився історико-архітектурний комплекс
«Резиденція Богдана Хмельницького», Замкова гора, пам’ятник Б. Хмельницькому,
Чигирин, Суботів та і взагалі весь Холодний Яр.
А герб Б. Хмельницького ще раз нагадав про славний козацький край – Черкащину.
Що можна ще відвідати в Чигирині та його околицях?
- Археологічний музей
- Казанський собор
- Місто-привид Орбіта (покинуті місця)
- Чигиринська АЕС (покинуті місця)
- Етнографічно-туристський комплекс «Козацький хутір»
- Краєзнавчий музей в с. Медведівці
- Успенська церква в с. Медведівка
- Атаманський парк в с. Головківка
- Джерело «Живун» в Атаманському парку
- Церква Іоана Богослова в с. Головківка
-
А ви були в Чигирині та його
околицях?
- Що ще цікавого можна відвідати в цьому козацькому краї?
НАПИШІТЬ СВІЙ КОМЕНТАР
Наступгий пост. "Черкащина. Лісове урочище Холодний яр. Гайдамацький став»
.png)
Немає коментарів:
Дописати коментар