Луцьк – серце Волині

 

   Потрапивши на Волинь,  хотілось багато чого побачити, адже для нас – жителів Криворіжжя – це край, майже  на краю світу. І дійсно, ми потрапили на Шацькі озера, проїжджалли КПП з Білоруссю - на півночі, КПП з Польщею – на заході. Неодмінно виникло бажання відвідати головне місто цього краю – Луцьк. 

   Що я знаю  про це місто? Майже, нічого. Єдине, що мене все ж таки туди тягне як магнітом – Луцький замок.  Де б я не відпочивала чи подорожувала, якщо поруч є замок, фортеця, навіть їхні руїни, я неодмінно повинна відівідати це місце.

 І ось ми тут.

   Луцьк – місто це одне з найдавніших міст України, історія якого нараховує близько 1000 років. Перша згадка про Луцьк датується 1085 роком в Іпатіївському літописі. Першими його мешканцями були дуліби і лучани.  Саме з останніми вчені і пов’язують назву міста. Пов’язують також назву міста з характером русла річки Стир – вона тут робить вигин (луку).

    За легендою давнє місто започаткував Лука – вождь східнослов’янського племені дулібів.  Приписують також заснування міста київському князю Володимиру Святославичу і датують 1000 роком.

   Близько 1000 року Володимир Великий приєднав Волинь до Київської Русі і збудував там Луцьку фортецю. Фортеця виявилася надзвичайно могутньою, яка витримала облогу багатьох завойовників. Місто було надійною опорою на західних кордонах Київської Русі.

    1340 року Луцьку було надано статус столиці Галицько-Волинського князівства. В цей же час було збудовано фортецю князя Любарта – Луцький замок. У 1387 р. польським королем Владиславом ІІ Ягайлом був усунений від влади син Любарта князь Федір. Владу передає литовському кузену князю Вітовту. Луцьк стає неофіційною столицею  Литовського князівства.

    1431 року лучани отримали перемогу над військом польського короля Владислава ІІ Ягайла. 1432 року Луцьк отримав Магдебурзьке право. У 1500 році 15-тисячна орда татар спалила місто повністю, але воно швидко відбудовується і стає центром торгівлі.

    Пізніше Луцьк стає столицею Волинського воєводства. Лучани беруть участь у селянсько-козацькому повстанні, потім Визвольна війна під керівництвом Б. Хмельницького, захоплення міста шведами, перехід до Російської імперії.

   У 1848 році Луцьк відвідав Т. Шевченко. У 1879 році до Луцька переїжджає родина Косачів. Леся Українка тут починає свою  творчу діяльність.

  Сьогодні Луцьк –  обласний центр Волинської області.

 Центр міста. Волинський національний університет ім. Лесі Українки                       та пам’ятник Т. Шевченку

   Своє знайомство з  містом ми розпочали з центру міста, де розташований  Волинський Національний університет імені Лесі Українки. Це грандіозна будівля, яка виглядає  монументально і вражаюче. Біля центрального входу 6 височенних колон, вгорі ліпнина та барельєфні зображення.

   Свою історію заклад починає з 1940 року. Тут був створений Луцький державний учительський інститут. До навчання приступило 135 студентів, яким не вистачало ні літератури, ні обладнання. Сьогодні університет приймає 15 тисяч абітурієнтів, працює 17 факультетів та 67 кафедр. Головний корпус знаходиться на проспекті Волі. Це колишня будівля обкому партії, яка була побудована у 50-х роках минулого століття, у стилі сталінського ампіру. Навпроти стояв пам’ятник Леніну, зараз тут побудували фонтан.

   Біля університету імені Лесі Українки, чомусь стоїть пам’ятник Т. Шевченку. Встановили його у 1995 році. І водночас, біля театру  ім. Т. Шевченка стоїть пам’ятник Л. Українки. Можливо, я чогось не розумію?

   Про фонтан можна говорити щось, коли він працює. У Луцьку фонтан навпроти університету не працював, незважаючи на те, що на вулиці літо.  Такі, на перший погляд, дрібнички, псують враження про місто.  Адже це обласний центр і яким би фонтан великим, об’ємним, незвичним не виглядав, але якщо він не працює,  що тут можна сказати. Вода звичайно там була, але неприємного брудно-зеленого кольору.

Центр міста. Волинський Національний університет ім. Лесі Українки. Пам'ятник Т Шевченку

   Навколо було гарно: зелені галявинки, доглянуті дерева, лавочки, ліхтарі, алеї, викладені тротуарною плиткою.

   Далі ми вирушили до парку культури і відпочинку ім. Лесі Українки. Але спочатку нам треба було подолати сходи, які йшли вниз. Також униз ішли каскадні водоспади. Але як ви уже зрозуміли, вода там була стояча, зеленого кольору і някими водоспадами вона не падала. Знову - розчарування.

Луцьк. Центр міста

Парк культури і відпочинку імені Лесі Українки

   Спустившись сходами униз, треба перейти через дорогу, де зразу ж опинишся у центральному міському парку культури і відпочинку ім. Лесі Українки.

    Парк був заснований у  1960 році. Площа парку становить 60 га.

    У парку широкі та затишні алеї, зона достатньо зелена і  комфортна.

   Перше, що нас зустріло – це “Мадагаскар». Ні, це не Африка, це Україна, Волинь. А «Мадагаскар» - це острів сімейного відпочинку. Це так звана зона, де можна відпочити і дорослим і дітям.

"Мадагаскар" - острів сімейного відпочинку у парку культури і вдпочинку ім. Л. Українки

   Тут створено багато цікавинок, які  просто зачаровують дітей.

   Можна залізти у пащу велетенському крокодилу. А якщо  ще уявити, що він справжній, то це вже екстрим. Чим не локація для фотосесії.

 На території "Мадагаскару"

    А відчути себе моряком, штурманом або й навіть капітаном на такому вітрильнику?

На території "Мадагаскару"

    А тут справжній казковий замок: мури, вежі, будівлі. 

"Казковий замок"

   А на цій галявині голова справжнього велетня-богатиря. Можна зайти до його рота або піднятись на його голову і відчути себе ліліпутом у країні велетнів.

Дитяча зона відпочинку

   Далі є міст закоханих. Там висять навіть замочки, які чіпляють закохані.

Міст закоханих у парку

   Тут ми бачимо водойму, мабуть штучне озеро, але вода вже занадто зеленого кольору, дуже застояна.

Ресторан "Бригантина"

   Там стоїть теплохід, у якому створено ресторан «Бригантина».

Ресторан "Бригантина"

   Тут ми побачили пам’ятник Лесі Українки, чиїм ім’ям і названо цей парк відпочинку. Пам’ятник дуже гарний, мабуть, найкращий серед тих, які мені доводилось бачити цій поетесі. Леся Українка виглядає такою молодою, гарною, проте вольовою і впевненою в собі. Адже вона такою і була в житті.

    Пам’ятник встановлено на головній алеї, стоїть на постаменті. Позаду пам’ятника стела, на якій табличка з написом: «Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає».  Ця цитата взята з її твору «Лісова пісня», з останнього періоду її життя. Читаючи ці слова, аж мурашки йдуть по шкірі.

    Пам’ятник був встановлений у 1966 році.  Створив  скульптор Л. Муравін. Він її зобразив у молодому віці, саме в тому, коли вона жила у Луцьку. Стоїть скульптура в оточенні дерев, у гарному і  прохолодному у літню спеку, місці.

Пам'ятник Лесі Українки у парку

   Тут є лавочка, де можна посидіти в тіні дерев.

Парк культури і відпочинку ім. Лесі Українки

   Парк є унікальним. Я в жодному з парків не бачила такої великої кількості білок. Їх тут дуже багато, вони почуваються справжніми господарями парку.  Місцеві жителі приходять до них з гостинцями: горішками, насінням і підгодовують їх.  Вони вже це знають і біжать до тих, хто їх буде ласувати. Ми цього не знали, тому ми прийшли без нічого.  Їх можна було побачити по дві, три, а то й більше десятку. Я намагалась їх сфотографувати, але вони настільки швидкі та спритні, що мені ледве вдалося сфотографувати хоча б одну, яку б можна було розгледіти повністю. Але спостерігати за ними – це справжня насолода.

У парку живе дуже велика кількість білок

   По території парку протікає річка Стрий. Тут також є трохи обладнаний пляж. Стоїть декілька грибочків, лавочки, є сходи для спуску у воду. Річка поринає в зелені дерев та кущів, виглядає привабливо. Вода здається чистою. Бачили декількох бажаючих поплавати.

Річка Стрий на території парку

   Далі ми побачили дерев’яні скульптури казкових героїв.

Дерев'яні скульптури у парку

    На цьому прогулянку парком ми завершили, адже нас чекав справжній Середньовічний замок.

Луцький замок або замок Любарта

   Не кожне місто може пишатись тим, що на його території є замок або фортеця. Луцьку є чим пишатись, адже на його території розташований замок.

   Луцький замок, замок Любарта або Верхній замок – всі ці три назви належать одному замку. Місцеві жителі його частіше називають замком Любарта. Мені ця назва теж більш до вподоби, адже вона пов’язана з іменем людини, яка залишила свій слід в історії замку. Мабуть, більшість туристів і їдуть до Луцька, щоб відвідати цю могутню твердиню, поринути у часи Середньовіччя. Адже не дарма зображення цього замку ми  можемо побачити на 200 гривневій купюрі: з одного боку – Леся Українка, з іншого – Луцький замок Любарта.

    Це один із Cередньовічних замків України, який зберігся до сьогоднішніх днів.

   У  1000-ному році, звичайно, такої кам’яної захисниці не було. Проте та дерев’яна фортеця, яка була побудована князем Володимиром, мала велике значення для  земель Київської Русі. Вона стояла на західному рубежі і захищала саме цю територію. Багато, хто хотів  здолати її мури, але вона боролася і з честю захищала те, що належало її народу.

    У 1069 році фортеця тримала облогу війська польського правителя Болеслава майже півроку, пізніше  московський князь Юрій Долгорукий також намагався взяти її протягом 6 місяців, Галицькі князі намагались підкорити її, витримала у 1259 році навалу Золотої Орди.

   У  1331 році син Литовського князя Любарт одружився на доньці правителя Галицько-Волинського князівства. Він прийняв православну віру та у 1340 році зійшов на престол. Він наказав зруйнувати дерев’яні мури навколо замку, а замість них побудувати нові, кам’яні.  Саме 1340 рік вважається роком заснування Луцького замку. До 1385 року продовжувалося його будівництво та укріплення, він виконував ще й фортифікаційну функцію.

    Після смерті Любарта князем стає його син Федір. Але він не мав прав на князювання в замку, так як був сином не першої дружини князя.

   У 1392 році князювання переходить до литовського князя Вітовта і в цей же час він стає Великим князем литовським. За його правління Луцьк став неофіційною південною столицею Литви та почав швидко розвиватися в культурному, політичному та економічному плані.

   Після смерті Вітовта на його трон стає його брат Свидригайло. Він продовжує справу свого брата і добудовує замок. Він майже на всі 100% схожий на сучасний.

   Замок останньої столиці Галицько-Волинського князівства, відрізнявся від усіх інших замків України.

   Замок входить до історико-культурного заповідника «Старий Луцьк».

   Сьогодні замок служить архітектурним комплексом, який відкритий для відвідувачів. Замок можна відвідати, оглянути його вежі, піднятись на оглядовий майданчик, пройтися мурами.

    Піднявшись покрученою дорогою, ми опинилися біля замку. І дійсно, вже з першого погляду видно, що замок незвичний, що він не такий як інші, він особливий. В’їзна вежа, просто захоплює подих. Вона має  форму паралелепіпеда –  висока, з арочним проїздом, має бійниці. А найголовніше, що притягує погляд – це її верхнє оздоблення. Це не просто звичайні зубці, це якась справжня царська корона. Тендітні форми, нагадують шахові фігури.

   Вхід у замок починається з в’їзної вежі, там є арочний прохід.  Якщо підняти голову вгору, то над входом можна побачити дві замуровані арки, велику і маленьку, там колись був в’їзд до замку.  Туди вів підвісний міст. Пізніше вхід опустили нижче, а міст замінили на звичайний.

   В’їзна вежа має висоту 27 м. Але вона не завжди була високою, її верхню частину добудовували.

   Перед В’ізною вежею у ХVІ ст. відбувалися публічні страти, зазвичай, це було відрубування голови.

    Зараз при вході є каси, де можна придбати квитки. Можна замок оглянути самостійно, а можна замовити екскурсію. Якщо хочете піднятися на в’їзну вежу, де розміщений оглядовий майданчик, то треба обов’язково оплатити екскурсію, самостійно туди підніматись не можна. Проте звідти відкриваються мальовничі краєвиди на місто.  На території замку є музеї, відвідування деяких входять у вартість квитка, а за деякі треба додатково платити.

    При вході на територію є інформаційний стенд про замок.

Замок Любарта. В'їзна вежа

   Сама територія замку невелика, я вважала її набагато більшою, проте досить цікава.

   Архітектурний комплекc замку в себе включає:

• В’їзна, Владича та Стирова вежі, які з’єднані між собою мурами.
• Будинок шляхетських суддів ХVІІІ ст..
• Повітова скарбниця початку ХІХ ст..
• Археологічні залишки собору Івана Богослова ХІІ ст. та князівського палацу ХІV – ХVІ ст..

На території замку Любарта. В'їзна вежа

    Замок сам по собі має трохи неправильну трикутну форму, це пов’язано з місцевим ландшафтом. По кутках фортеці знаходяться три вежі: В’їзна, Стирова та Владича. За легендою ці вежі повинні символізувати Віру, Надію та Любов.

    Владича вежа або її ще називають Любартова, назву  отримала таку тому, що за нею доглядав сам владика Любарт.  Внизу, на першому поверсі є арочний вхід, там розміщена в’язниця. Ті, хто дуже уразливі, не спішіть туди зазирнути. Там  на підлозі в’язниці можна побачити в’язня. Звичайно, що це манекен, але неочікувано зазирнувши туди, можна злякатись, закричати і відскочити.  Також там поруч  розміщена експозиція «Арсенал», але його можна побачити лише через двері, на яких стоять грати. Поруч стоїть якесь дерев’яне прилаштування, можливо, для тортур або господарського призначення.

   Всередині  Владичої вежі відкритий музей дзвонів. Він працює з 1985 року.

   Піднятись треба спіральними сходами та дуже вузькими коридорами. Проте саме в таких місцях відчувається якась особлива атмосфера та дух давнини. Вхід до музею входить у вартість квитка до замку.

На території замку

    Тут розміщується єдина та унікальна колекція дзвонів – «Дзвони Волині, історія та сучасність». Тут можна побачити експонати ХVІІ ст., а також ті, що належать ХХ ст.

Музей дзвонів на території замку Любарта

   Справжнім скарбом музею є унікальний дзвін, який датується 1647 роком. Йому пощастило і його не спіткала нещасна доля його братів, яких свого часу переплавили на гармати. Це чи не єдиний дзвін, який був виготовлений майстром власноруч за секретною унікальною технологією, яка була відома тільки йому.

Музей дзвонів на території замку Любарта

   Поруч знаходяться й інші дзвони, менші за розмірами, дзвоники, бубенці. Деякі є неповторними, їх можна побачити тільки в Луцькому замку.

   До дзвонів можна підійти близько, доторкнутися, навіть подзвонити. Відчуття просто неймовірні. В одному місці зібрані такі витвори.

Музей дзвонів на території замку Любарта

    Стирова вежа також має  форму паралелепіпеда, висока, верхівка оздоблена зубцями, має бійниці. Висота її становить 28 м. Височіє вежа над річкою Стир, звідси і отримала свою назву. Колись на її першому поверсі була скарбниця, на другому – в’язниця, на третьому – бібліотека.

  Можна піднятись угору і прогулятись верхнім дерев’яним поверхом вздовж кам’яних мурів замку, наблизитись до бійниць впритул і подивитись через них на місто.

Стирова вежа та мури

   Бійниці в замку великі, через них відкривається неймовірна панорама міста.

Бійниці Луцького замку

   Можна прогулятись і біля підніжжя мурів. Виглядають вони могутньо та велично.

Мури замку Любарта

   Прогулюючись під мурами замку, можна натрапити на таку ковану скульптурну композицію. В центрі – корона, князівських часів, над нею – герб з дзвіночками, а навколо різні металеві елементи, які мають відношення до часів існування замку.

Кована скульптурна композиція на території замку

   Посередині замкового двору в давньоруські  часи існувала соборна церква Івана Богослова. В ній були захоронені луцькі князі та єпископи, серед них і Дмитро Любарт – засновник замку. Зараз там знаходяться археологічні залишки церкви, а також князівського палацу, а над ними споруджено накритий павільйон. В майбутньому там планують створити музей.

   Церква Івана Богослова – це перша християнська церква у Луцьку. Вона була побудована у 1180 році і є найстарішою будівлею міста. Є припущення, що саме там, під руїнами церкви знаходиться могила князя Любарта.

    У замку Любарта є підземелля. Місцеві жителі говорять, що вони проходять по всьому місту.

 На території замку знаходиться накритий павільон із археологічними залишками церкви та князівського палацу

   На території замку знаходиться музей книги (вхід до музею входить у вартість квитка до замку). Розміщений  він у будинку казначейства і працює з 2005 року.

 

 Музей книги

   Тут знаходиться унікальне зібрання архієпископа Рівненського і Острозького УПЦ владики Варфоломія. За все своє життя він назбирав величезну колекцію книг. І зараз музей має чим пишатись.

    Тут є видання з Познані, Вільнюса, Львова, Києва, Почаєва, Нюрнберга та Чернігова, які допомагають простежити розвиток книгодрукування. Вік деяких експонатів сягає 370 років.

 В музеї книги

    Тут можна побачити давній дерев’яний книгодрукарський станок ХV ст..

Книгодрукарський станок ХV ст.

   На території замку розміщена ось така шахова дошка з дерев’яними шаховими фігурами.

Шахові дерев'яні фігури

   Також тут можна відвідати художній музей (додаткова плата). Розміщений у приміщенні колишного шляхетського суду і повітової канцеляії (1789 р.). Музей відкритий у 1973 році. Тут розміщена велика колекція картин із Олицькго замку князів Радзивіллів. Також в експозиції музею є роботи художників з багатьох країн Європи: Австрії, Німеччини, Франції, Іспанії, Італії. А також  зібрані полотна  українських художників, нараховуєтся  понад 750 робіт.

   Прогулянка замком сподобалась, незважаючи на те, що територія замку нам здалася на перший погляд маленькою. Але тут можна прогулятись самою територією, піднятись на мури замку, відвідати вежі. І дуже добре те, що крім самого замку можна ще піднятися на оглядовий майданчик на В’їзній вежі та оглянути музеї на території, які виявились дуже цікавими.

Собор святих Петра і Павла

    Поруч із замком знаходиться собор святих Петра і Павла. Він входить до складу оборонної системи міста. Костел є пам’яткою архітектури національного значення, який входить до складу історико-культурного заповідника «Старй Луцьк».

   Собор є однією з найбільш значущих католицьких святинь Волині. Тут збереглася дзвіниця ХVІ ст. Всередині собор добре оздоблений ліпниною, скульптурами, розписом. В соборі є орган, який створює особливу атмосферу.

   Костел був побудований для ордена єзуїтів, тому він нараховує вже чотири століття. Він має вежі, бійниці, а головне – підземелля. Підземні поверхи рятували від будь-якої атаки та облоги.

   Сьогодні ці підземелля приховують багато таємниць, які залишили після себе єзуїти. Там знаходяться склепіння, усипальниці, затоплені водою, людські кістки, черепи. Незважаючи на те, що в підземеллі велись досконалі розкопки, вияснити, кому вони належать, на сьогодні залишається загадкою.

   Проте було знайдено багато предметів побуту, меблі та інші предмети середніх віків.

   Зараз підземеллями проводяться екскурсії.

   Собор є діючим і є католицьким храмом.

Костел святих Петра та Павла

Рекомендації:

1. Відвідуючи Луцьк,  обов’язково відвідайте Луцький замок Любарта. Це один з найбільших, найстаріших і найкраще збережених замків України. Побувавши в замку, ви його запам’ятаєте назавжди.
2. Підніміться з екскурсією на оглядовий майданчик В’їзної вежі. Перед вами  відкриються неймовірні краєвиди міста.
3. Відвідайте музеї, які знаходяться на території замку. Вони дуже цікаві, а деякі – унікальні.
4. Візьміть із собою 200 гривневу купюру, на зворотному боці зображений Луцький замок. Сфотографуйтеся із зображенням  на фоні замку.
5. Відвідайте Петропавлівський костел, він знаходиться поруч із замком.
6. Здійсніть екскурсію підземеллями, що знаходяться під собором святих Петра і Павла.
7. Відвідайте найбільший парк міста – парк культури і відпочинку імені Лесі Українки. Якщо ви з дітьми, то дітям там обов’язково сподобається, для них там є багато розваг.
8. Не забудьте взяти гостинців для білочок, їх там дуже багато. Якщо їх пригостити горішками – вони прийдуть прямо до ваших рук.
9. Якщо будете влітку, можете у парку поплавати у річці Стрий (візьміть тоді усе необхідне).
10. А ще у місті Луцьк можна відвідати багато чого цікавого! Завітайте до цього давнього міста.

Що можна відвідати ще в Луцьку?

• Ринкова площа (історичний центр)
• Троїцький собор
• Лютеранська кірха
• Покровська церква
• Вежа Чарторийських
• Музей волинської ікони
• Аптека-музей
• Музей технічного прогресу
• Волинський краєзнавчий музей
• Музей сучасного українського мистецтва Корсаків
• Будинок  Косачів (музей «Лесина вітальня»)
• Центр традиційної культури «Медова хата»
• Музей війська та військової техніки
• Луцький пивзавод
• Малий замок
• Луцька дитяча залізниця
• Луцький зоопарк
• Парк ім. 900-річчя Луцька
• Будинок з химерами (будинок Миколи Голованя)
• Домініканський монастир
• Монастир бригіток
• Ботанічний сад «Волинь»
• Галерея мистецтв «Арт-кафедра»
• Театральний майдан
• Пішохідна вулиця Лесі Українки

-          А ви були у Луцьку?

-          Які пам’ятки вдалось відвідати вам?

-          Що найбільше сподобалось та запам’яталось?

                                       НАПИШІТЬ СВІЙ КОМЕНТАР

Наступний пост "Рівненський зоопарк"