Крим. Екскурсія до Кримського природного заповідника

Кримський регіон є, поза сумнівом, одним з найдорогоцінніших перлин Європи. Цей край оспіваний поетами та змальований художниками й письменниками, славетний Кримський півострів омивається водами Чорного та Азовського морів.  Цей край манить до себе.

   

  Побували і ми неодноразово там.

Чим же славиться цей край? Чим він може здивувати  того, хто відвідає ці землі, які мають свою давню прадавню історію?

Нам довелося побувати на екскурсії до Кримського природного заповідника. Незважаючи на те, що ми подорожували власним авто, на групову екскурсію ми потрапили тому, що на територію заповідника самостійно в деякі місця не заїдеш, на пропускних пунктах перевіряють: чи є дозвіл.

Екскурсія включала:

•  Кримський природний заповідник
•  «Альтанка вітрів»    
• Гора Роман-Кош
• Космо-Доміанівський монастир
• Цілюще джерело
• Форельне господарство.

Екскурсія включала в себе відвідування багатьох цікавих місць, тому була розрахована на цілий день.  Ми відпочивали в той час у селищі Партеніт, тому наша екскурсія починалася саме звідси. Це було влітку, тому на вулиці була спека.  Але як нам повідомили туроператори, на території заповідника буде прохолодно, адже він знаходиться у горах та серед лісу, тому треба брати щось одягати тепліше.

Нас весь час супроводжував екскурсовод.

Кримський природний заповідник

Кримський природний заповідник розташований в центральнй частині гірсько-лісового Криму. Він займає площу 44,2 га і є найбільшим природним заповідником на півострові та одним з найстарших в Україні. Створений у 1923 році. Він складається з двох частин: гірсько-лісової (34,5 га) і філії "Лебедині острови" на рівнинній території Криму. 

У заповіднику охороняються найцінніші дубові, букові і кримськососнові ліси, унікальні реліктові угруповання тису ягідного, ялівцю високого, а також місця поселення водоплавних та водно-болотних птахів.

На території заповідника були знайденні цінні археологічні знахідки, тут є понад 80 історичних і культурних пам'яток. 

Першою нашою зупинкою була ущелина Уч-Кош. Це найдовша ущелина, яка безпосередньо виходить до кримського морського узбережжя. Закінчується вона в самій Ялті.

Утворилась ущелина ще  в давню геологічну епоху, як велетенська тектонічна тріщина серед трьох гірських масивів. Звідси і пішла назва ущелини, що в перекладі з кримсько-татарської мови «Уч-кош» означає «три гори».

По самому дні цієї ущелини протікає невелика річечка Бала, яка в сухий період року пересихає. Але, мабуть, ця річка була колись великою і могутньою, якщо її долина знаходиться серед такої ущелини.

Якщо подивитись униз, то дійсно її вигляд вражаючий,  величезна її глибина, протяжність, а на схилах ростуть височенні сосни.  Деякі сосни ростуть прямо на голих скелях. Як вони бідні так можуть?

На цьому місці, де нам зупинили, найкраще проглядається ця ущелина. Підступає  близько до дороги, тому там загороджено стовпчиками, через які протягнутий металевий дріт. Близько підходити небезпечно.

Ущелина Уч-Кош

     А ми продовжили нашу подорож. І наступна наша зупинка була у не менш мальовничому місці Кримського природного заповідника. Це була лісова галявина, на якій була велика кількість кримських сосен. Ще нам екскурсовод показала деякі види реліктових рослин, які можна зустріти саме в цій місцевості.

    Навпроти є оглядовий майданчик, огороджений парканом, а внизу відкривається чудовий вид на Ялту.

Кримський природний заповідник

     З іншого боку дороги  стоїть на п’єдесталі, викладеному з каменю, скульптура орла, називається «Червоний камінь», тому й місцевість отримала таку ж назву.   Недалеко є будинок лісника, а також стара дерев’яна будівля, де колись ще за радянських часів діяв ресторан. Сюди на полювання приїздили високопосадовці, а потім після вдалого полювання обов’язково відвідували цей лісовий ресторан.

Місцевість «Червоний камінь»

"Альтанка вітрів"

  Гірськими лісовими дорогами продовжуємо наш шлях далі.  Закінчуються ліси, виїжджаємо на більш відкриту місцевість. А далі проїжджаємо найвищою дорогою Криму – Нікітський перевал (1448 м),  вище доріг у цій місцевості немає. Складається враження, що ти знаходишся у парку атракціонів на оглядовому колесі і твоя кабінка зараз знаходиться найвище, ще мить і ти перетнув цю межу і знову починаєш опускатися вниз.  Так і на цій дорозі.

    Перед нами відкриваються неймовірні краєвиди.  І ми наближаємось  до вершини Шаган-Кая, на якій знаходиться «Альтанка вітрів».

    Побудована вона в 1956 році, на краю скелястого обриву, на висоті 1400 м. Альтанка має вигляд білої колонади під куполом. Висота її 6 метрів і 4 метри в діаметрі. До неї можна піднятися невисокими сходами. На підлозі є мозаїчне зображення рози вітрів. Звідси і назва самої альтанки. І справді, це найбільш вітряне місце Криму. Тут бувають вітри, швидкість яких може сягати до 40 м/с.

    У 1998 році «Альтанка вітрів» була відреставрована.

«Альтанка вітрів» та оглядовий майданчик

   На яйлі біля «Альтанки вітрів» можна побачити ось такий гірський рельєф. Рослинність на такій висоті відносно бідна.

Вершина Шаган-Кая

    А ось виглянуло і сонечко. Подивіться, а ця ялиночка заховалася в ущелині між гірськими скелями,  і потихеньку росте собі у затишку. 

Так виглядає кримська яйла

    Настрій  самої вершини дуже мінливий. Не встигло пригріти сонечко, як десь із-за гір насуваються темні хмари. Треба ловити моменти, щоб побачити найвищі вершини Кримських гір.

Вершини найвищих гір Криму 

    Наступною була зупинка ще в одній ущелині, де поверхня покрита величезними кам’яними брилами, з-під яких  виринає потік гірської річки. Вода холодна, освіжаюча, можна помочити руки або вмитись. 

Гірська річка в ущелині 

    А на селях знову ростуть сосни. Нам вдалося опуститись до низу самої ущелини. 

Спуск в ущелину Кримських гір

    Гора Роман-Кош (1545 м)

   Нам зупинили в місці, де найкраще проглядається найвища вершина Кримських гір – гора Роман-Кош (1545 м). Гора є частиною високогірного масиву Бабуган-яйли. У перекладі з кримсько-татарської мови «Бабуган» перекладається як «вовча ягода».

    Існує легенда про те, що десь на схилах гори Роман-Кош заховані скарби і багато хто приїздить сюди у пошуках наживи. Але це заняття може закінчитись погано, оскільки це територія заповідника і такі дії тут категорично заборонені.

    Інші їдуть в гори, в надії зустріти там срібного оленя, про якого йдеться в переказах. Той, кому пощастить його зустріти, проживе радісне і щасливе життя. Але поки що срібного оленя ніхто не зустрів, лише трапляються на шляху звичайні, але не менш гарні.

  Нам також пощастило зустріти його на дорозі. Екскурсовод попросила водія зупинитися, щоб його не злякати, так як він стояв на дорозі.  Виходити з автобуса нам не дозволялося, тому ми могли подивитись на нього здалеку. Такий статний, благородний і неймовірно гарний. Довго ми на нього дивитись не могли, так як він швидко зник у лісах заповідника. Екскурсовод сказала, що нашій групі пощастило побачити хоча б якусь тварину заповідника, адже не кожній групі випадає така нагода. 

Гора Роман-Кош – найвища вершина Кримських гір (1 545 м)

Космо-Доміанівський монастир

   Далі ми під’їхали до Космо-Доміанівського  чоловічого монастиря, який знаходиться  у горах, в оточенні лісу і на заповідній території. Монастир невеликий, названий на честь цілителів Косми і Доміана.  За переказами, ще в ІІІ ст. до Різдва Христового, при римському імператору Марку Аврелію Каріне, два брати лікарі прийняли християнську віру, і за це були заслані в гори Тавриди, тобто Криму. Це був дикий та небезпечний край. Якось, збираючи в лісі лікарські трави, вони попросили у Бога води, і з-під гори з’явилось джерело, із двох жил. Брати оселились біля джерела, збудували собі житло, а водою почали лікувати місцевих жителів. Незабаром гоніння у Римі затихли і вигнанці повернулись на батьківщину. Але в 1284 році почалися нові гоніння, де і загинули брати-цілителі. В 1781 році на цьому місці,  біля джерела, греками була знайдена мармурова плита з висіченими на ній образами Косми і Доміана і написами під ними. В ХІХ ст. тут було збудовано Космо-Доміанівський монастир.

Космо-Доміанівсьвий монастир. Нижній майданчик. 

    Нас автобусом підвезли до самого монастиря. Ми побували лише на нижньому майданчику монастиря, так як в іншій частині йшла реставрація і вхід був зачинений.

   Монастир огороджений високими мурованими стінами, а також мурованим парканом  викладено два русла . Зараз води там не було, влітку пересохло. А восени, коли почнуться дощі, поступово почне з’являтися вода. Найбільший її рівень буде весною, тому й огорожу побудовано височеньку, щоб не виходила з берегів. Далі йде місток і підйом до верхнього майданчика монастиря.

  При вході на територію є невелика капличка, в яку можна було зайти, подивитись, помолитись, придбати і поставити свічки.

Космо-Доміанівський монастир. Каплиця

Цілюще джерело

    Потім ми підійшли до святого джерела Косми і Доміана з цілющою водою. За переказами, вважається, що останні роки брати жили біля підніжжя гори Чатир-Даг, біля цілющого джерела. Хоча документальних підтверджень не існує,  про те, що брати дійсно перебували тут. Але якби то не було, джерело назване їхніми іменами.

     Люди розповідають, що через багато років після смерті братів, один ненависний  татарин, який ненавидів свою дружину, вивіз її у ліс. Виколов їй очі і залишив одну у лісі помирати. Але до виснаженої жінки, яка помирала від голоду, підійшли два невідомі чоловіки і сказали, що вони лікарі, Косма і Доміан. Вони підвели її до джерела і веліли умитись цією водою. До жінки повернувся зір, вона повернулась до свого села і розповіла про все, що з нею трапилось.

    Або ще одна історія. Хворий на проказу пастух, прийшов до чудодійного джерела і вимучений своєю хворобою, заснув. Уві сні він побачив двох чоловіків з ореолами  над головами.  Вони представились як Косма і Доміан, і наказали йому зануритись у джерело для зцілення. Прокинувшись, пастух так і зробив, швидко занурився у воду, а вийшовши з неї,  відчув полегшення і знову заснув.  Чудотворці знову з’явились до нього і сказали: «Ти будеш абсолютно здоровий вже сьогодні, але пам’ятай, що ти повинен кожного року 1 липня з’являтись до нашого джерела і робити омовіння всього тіла. Рекомендуй це робити стражденним братам своїм».

    Випадків зцілення дуже багато. І тому 1 липня кожного року,  до дня пам’яті Косми і Доміана, до цілющого джерела з’їжджаються люди з усіх куточків Криму.

    Ми також відвідали води з цілющого джерела. Її можна попити на місці, там є кружка, можна взяти свою, а можна набрати у пляшки з собою. Сюди люди приїздять автомобілями, з великою кількістю тари і набирають воду додому.  Адже в Криму є проблеми з питною водою, а це чиста, джерельна та ще й цілюща.

    Вода дійсно дуже смачна. Ми набрали декілька пляшок. Нам доводилось під час наших подорожей  брати воду у різних джерелах, але тут вона виявилася найсмачнішою. Передати цього смаку неможливо її треба скуштувати.

 

Космо-Доміанівський монастир

  Форельне господарство

   Наступним нашим пунктом було форельне господарство. Вхід через місток над штучною водоймою. На вході на місток дерев’яна арка в казковому стилі, де угорі красується напис «Форельне господарство». 

Форельне господарство.

    Територія досить охайна, вся потопає в зелені. Створено багато штучних ставків, у яких розводять форель. В одних знаходяться мальки, в інших більша риба, а далі – велетні. Ставки з’єднуються між собою каналами, через які перекинуті колоритні дерев’яні містки. Там створено щось подібне до шлюзу: коли мальки підростають, їм відкривають прохід і вони по каналу перепливають у іншу водойму і продовжують рости і жити там. А на їхнє місце запускають наступну партію мальків. 

Форельне господарство. 

    Місце затишне, приємне. Можна не поспішаючи походити по території, часу дають достатньо. Перейти по містку через ставок, поспостерігати за плаванням форелі, її до речі, дуже добре видно. Там ростуть верби, які похилили свої коси до води, лопухи, які мають  величезне листя та багато інших трав. 

Форельне господарство.

    На території є дерев’яна альтанка, яка стоїть на невисокому підвищенні. Туди можна піднятися і подивитися довкола. Там стоїть стіл дерев’яний та лави.

   Якщо приїхати самостійно, то можна замовити свіжо приготованої форелі. Вам її зловлять і тут же приготують .  А поїсти можна в цій же дерев’яній альтанці. 

Альтанка та території форельного господарства

   Наша подорож завершується. Ми повертаємось до Партеніту. Але вражень, яких ми зібрали за сьогоднішній день, вистачить ще надовго. 

    Дуже гарна екскурсія, всім рекомендую!

- А ви відпочивали в Криму?

- Чи довелось вам побувати у Кримському природному заповіднику?

- Які ваші враження?

- Які ще цікаві природні місця Криму довелось побачити?

- Розкажіть про це.

НАПИШІТЬ СВІЙ КОМЕНТАР

Наступний пост "Крим. Ялта. Прогулянка набережною міста"